Особливості розвитку української художньої культури в добу Просвітництва та новий час (xvіі – xіх ст.)

БАРОКО

Література. ХVІІ-ХVІІІ ст.: К. Зіновіїв; І. Величковський; С. Климовський (пісні) “Їхав козак за Дунай”; С. Полоцький “Комедія притчі про блудного сина”, “Про Навходоносора царя”; Д. Туптало (Ростовський) “Комедії на день Різдва Христова”; В. Капніст “Ябеда”.

Живопис. ХVІІІ ст.: Д.Г. Левицький “Портрет Агапки Левицької”, “Портрет М.І. Новикова”; В.Л. Боровиковський “Портрет О.М. Арсеньєвої”; А.П. Лосенко (видатний спеціаліст з історичного живопису) “Смерть Авеля”, портрет актора Ф.Г. Волкова.

Архітектура

ХVІІ ст.: Покровський собор (Харків, 1689 р.), Спаський собор (м. Ізюм).

ХVІІІ ст.: Б. Меретин Собор св. Юра (у Львові); І.Г. Шедель Брама Заборовського, дзвіниця Києво-Печерської лаври, Софійська дзвіниця, Миколаївська церква Києво-Печерської лаври, Почаївська лавра; С. Ковнір дзвіниця далеких печер Києво-Печерської лаври; К.-Б. Растреллі Маріїнський палац у Києві; І.П. Зарудний розпочинав діяльність в Україні (головний архітектор Москви), І.Г. Григорович-Барський дзвіниця Успенського собору Києво-Печерської лаври; Покровська церква на Подолі.

Скульптура

ХVІІ ст.: О. Прохенкович пам’ятник І. Тарновському (у м. Львові).

ХVІІІ ст.: І. Равич рельєф із зображенням Петра І на коні, “Тайна вечеря”; С. Шалматов іконостаси для собору Мгарського монастиря, для церкви Покрова в Ромнах, міського собору в Полтаві.

КЛАСИЦИЗМ

Література: Г.С. Сковорода “Сад божественних пісень”, “Байки Харківські”; М.І. Гнєдич переклад “Іліади”; І.П. Котляревський “Енеїда”(1794 р.).

Живопис: Г. Стеценко іконостаси Козелецького та Почепського соборів; Г. Сребреницький, К. Головачевський; І. Саблуков (працював у Харківському колегіумі).

ХVІІІ ст.: А.П. Лосенко “Володимир і Рогнеда”, “Прощання Гектора з Андромахою”.

ХІХ ст.: Г.І. Семирадський “Ісаврійські пірати ділять свою здобич”.

Графіка: Галяховський гравюра “Петро І – переможець шведів”.

Архітектура

ХVІІІ ст.: Ч. Камерон палац Розумовського (у Батурині); Д. Кваренги палац Завадовського (у Ляличах), собор у Кременчуці, Спасо-Преображенський собор у Новгороді-Сіверському.

ХІХ ст.: архітектори Києва І. Кедрін, П. Дубровський, А. Карлоні, Л. Стазані; В. Стасов Десятинна церква в Києві; О. Рульов Петропавлівська церква в Севастополі.

Будинки генерал-губернатора в Полтаві; гімназія в Ніжині; Чернігівський колегіум.

Архітектори Харкова: Є.О. Васильєв університетський ансамбль, дзвіниця Успенського собору; А.А. Тон; С.І. Загоскін (перша проектна контора в Харкові); В.В. Величко (з 1891 р. будівлі Харківського університету). О.М. Бекетов будівлі на пл. Руднєва, Конституції, Театральній, вул. Пушкінській, Раднаркомівській, Мироносицькій. М.І. Ловцов (церковна архітектура).

Скульптура: І. Равич; С. Шалматов; Ф. Щедрин (чавунна колонна); І. Мартос надгробок К. Розумовському в Батурині, генерал-губернатору Малоросії П. Рум’янцеву, пам’ятник міському начальнику Одеси Дюку Е. де Рішельє, Мініну і Пожарському (у Москві); М. Мікешин пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві.

Музика.

ХVІІІ ст.: М.С. Березовський; Д.С. Бортнянський опери на античні сюжети “Креонт”, “Квінт Фабій”, “Свято сеньйора”.

ХІХ ст.: П.І. Нищинський вокальна класика “Вечорницi”.

АМПІР

Архітектура: О. І. Мельников ансамбль напівкруглої площі в Одесі.

РЕАЛІЗМ (панівний художній стиль в Україні у другій половині XIX ст.)

Література

ХІХ ст.: Є.П. Гребінка збірка байок “Малоросійські приказки”; Г.Ф. Квітка-Основ’яненко “Сватання на Гончарівці”, “Шельменко-денщик”; М.В. Гоголь “Вечори на хуторі біля Диканьки”, повісті “Миргород”, “Мертві душі”, критичний реалізм: “Шинель”; Т.Г. Шевченко “І мертвим і живим”, “Сон”, “Заповіт”; І.Я. Франко “Борислав сміється”; М.П. Старицький вірші “Нема правди”, “Хрещенська ніч”, п’єси (комедія “За двома зайцями”; драми “Не судилося”, “Богдан Хмельницький”), переклади; І. Карпенко-Карий (І. Тобілевич) “Кайдашева сім’я”; М.Л. Кропивницький (“український Мольєр”) “Дай серцю волю заведе в неволю”, “Дві сім’ї”; П.О. Куліш “Україна”, “Повість про український народ”; “Чорна Рада, хроніка 1663 року”; М. Вовчок (справжнє ім’я – М.О. Вілинська, за чоловіком Маркович) “Народні оповідання”; П. Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, “Повія”, “Лихі люди”; І.С. Нечуй-Левицький повісті й оповідання.

Живопис

ХVІІІ ст.: В.Л. Боровиковський “Портрет Павла І”.

ХІХ ст.: “Товариство пересувних художніх виставок”, до якого входили М. Ге портрет історика М. Костомарова), О. Литовченко; М.О. Ярошенко “Похорон первістка”; В. Мартинович “У гуртожитку”.

Т.Г. Шевченко “Катерина”, “Селянська родина”, “Циганка-ворожка”, К. Трутовський “Бандурист”, “Український ярмарок”, “Шевченко над Дніпром”; М.К. Пимоненко “Жертва фанатизму” (один із перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і український пейзаж); І.Ю. Репін (вершина реалізму) “Відмова від сповіді”, “Арешт пропагандиста”, “Не ждали”, “Запорожці пишуть листа турецькому султану”, портрети М. Глинки, М. Мусоргського, М. Пирогова, В. Стасова, Л. Толстого.

Графіка. Т.Г. Шевченко (академік гравюри, 1860 р.) серія “Живописна Україна”.

Музика

ХVІІІ ст.: А.Л. Ведель.

ХІХ ст.: М. Лисенко (засновник української класичної музики) опери “Різдвяна ніч”, “Наталка-Полтавка”, “Тарас Бульба”, “Єнеїда”, вокальні твори “Музика до “Кобзаря” Т.Г. Шевченка”.

Театр. ХІХ ст., друга половина: М.К. Садовський, М. Кропивницький (створення професіональної української трупи). Актори: М.С. Щепкін, М.К. Заньковецька; П.К. Саксаганський; М. Крушельницька.

НАТУРАЛІЗМ

Живопис: Г.І. Семирадський “У лавці трунаря”.

РОМАНТИЗМ (панівний художній стиль в Україні на початку XIX ст.)

Література. ХІХ ст.: Є.П. Гребінка “Очи черные”, “Помню я еще молодушкой была”; М.В. Гоголь “Ревізор”, “Вечори на хуторі біля Диканьки”; П.П. Гулак-Артемовський байки-казки “Пан та собака”, переклад балади А. Міцкевича “Твардовський” і балади Й. Гете “Рибалка”; Т.Г. Шевченко “Гайдамаки”. П.П. Чубинський слова до пісні-гімну “Ще не вмерла Україна”.

Архітектура

ХVІІІ ст. М. Мосцепанов палац Рум’янцева-Задунайського у с. Вишеньки; Ліндсей комплекс маєтку Лопухіних.

ХІХ ст. Г. Торичеллі Преображенська церква у с. Мошни; А. Меленський (м. Київ).

Живопис. ХІХ ст.: В.А. Тропінін “Портрет селянина” “Дівчина з Поділля”, портрет О.С. Пушкіна; К.О. Трутовський “Одягають вінок”; Т.Г. Шевченко “Русалочки”; В.Д. Орловський (художник неба) “Відпочинок у степу”; С.І. Васильківський “Мала Данилівка”, “Козаки в степу”, “Козача левада”, портрет Т. Шевченка; М.О. Ярошенко “Курсистка”; Д. Безперчий “Автопортрет”; М.К. Пимоненко “Святочне ворожіння”; І.І. Соколов “Весілля”; А.І. Куїнджі “Українська ніч”, “Березовий гай”, “Місячна ніч на Дніпрі”; І. Айвазовський “Очерети на Дніпрі поблизу містечка Алешки”; “Весілля на Україні”.

Музика. ХІХ ст.: Д.С. Бортнянський (народна музика у кантатових та романсових зворотах); С.С. Гулак-Артемовський опера “Запорожець за Дунаєм” (перша українська опера); М.М. Аркас опера “Катерина” (за однойменною поемою Т.Г. Шевченка); М. Вербицький музика на слова “Заповіту” Т.Г. Шевченка; музика на слова П. Чубинського “Ще не вмерла Україна”; історична драма “Федько Острозький”.

Пісні-романси, створені на вірші Шевченка “Думи мої, думи”, “Заповiт”.

Співаки-кобзарі: О. Вересай, І. Кравченко-Крюковський, Г. Гончаренко, Т. Пархоменко, М. Кравченко, А. Шут.

СИМВОЛІЗМ

Живопис

ХІХ ст.: М.О. Врубель “Демон, що сидить”, “Царівна-лебідь”.

ІМПРЕСІОНІЗМ

Література: І. Карпенко-Карий (І. Тобілевич) драми “Бурлака”, “Безталанна”, комедії “Сто тисяч”, “Хазяїн”.

Живопис. ХІХ ст.: М.А. Беркос “Льон квітне”, “Вулиця в Умані”, О.О. Мурашко “У Паризькій кав’ярні”.

ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ

Живопис. ХІХ ст.: М.С. Ткаченко “Весна”, “Вітрильник”.

Кінематограф: фотографії А. Федецького (у Харкові); у 1896 р. в Харківському оперному театрі хронікально-документальне кіно “Перенесення чудотворної ікони в Харківський Покровський монастир”.