Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Українська та зрубіжна культура. Посібник.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
08.11.2018
Размер:
961.54 Кб
Скачать

Класицизм

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ РОМАНТИЗМ

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ (від фр. почуття) – стиль в образотворчому мистецтві, музиці, літературі другої половини XVIII ст., що проголошує культ почуттів, природи та є реакцією проти пишномовності класицизму, затверджує самоцінність людської особистості. Він відображає кризу просвітницького раціоналізму: просвітницькі уявлення про споконвічну чистоту й доброту людської натури втрачаються разом із віддаленням суспільства від природи. Філософська основа – суб’єктивний ідеалізм Д. Берклі, сенсуалізм.

Література

Англія: Дж. Томсон „Пори року”. Німеччина: Г.Е. Лессінг “Натан Мудрий”, Ф. Шіллер “Розбійники”, “Підступність і кохання”. Франція: Ж.-Ж. Руссо “Сповідь”, “Нова Елоїза”. Росія: М.М. Карамзін “Бідна Ліза”, “Село”, “Наталя, боярська донька”, “Листи руського мандрівника”. О.М. Радищев “Подорож з Петербургу до Москви”.

Живопис

Англія: Т. Гейнсборо “Портрет дами в блакитному”.

ПЕРЕДРОМАНТИЗМ (преромантизм) – стиль в образотворчому мистецтві, музиці, літературі, що передував романтизму та зберіг низку рис сентименталізму, але поклав початок запереченню просвітницького раціоналізму. Проникнутий пафосом самовизначення та затвердження особистості, інтересом до середньовіччя та “природного” суспільства, якого не торкнулася цивілізація.

Література

Англія: Р. Херд “Листи про лицарство та лицарський роман”; Р. Бернс (вірші) “Джон Ячмінне зерно”.

Нові жанри  балади, авантюрний роман. Т. Леланд “Лонгсворд, граф Солсберійський”.

Музика

Австрія: Л.В. Бетховен опера “Фіделіо”, увертюри “Коріолан”, “Егмонт”; сонати – чотирнадцята “Місячна”, дев’ята “Крейцерова”.

РЕАЛІЗМ – напрямок в образотворчому мистецтві, у літературі, який відбиває дії, що відбуваються в певний час, у конкретному місці, сюжет – стрижень, навколо якого обертаються всі герої. Напрямок зародився у ХVІІІ ст., остаточно сформувався у 20 – 30-ті рр. ХІХ ст.

Література

Англія: Д. Дефо “Робінзон Крузо”, Дж. Свіфт “Мандрівки Гулівера”; О. Поп “Нарис про людину”. Німеччина: Й.В. Гете (засновник німецької літератури) “Страждання молодого Вертера”.

Живопис

Італія: М. Мерізі (Караваджо) – засновник побутового живопису. Голландія: Х. ван Р. Рембрандт “Повернення блудного сина”, Нічний дозор” (портрети). Росія: А.М. Матвєєв, І.М. Нікітін, Ф.С. Рокотов “Невідома в рожевій сукні”; українці Д.Г. Левицький “Портрет О.Ф. Кокорінова”, В.Л. Боровиковський “Портрет М.І. Лопухіної”, “Портрет Павла І”.

Особливості культури Просвітництва

  1. Раціоналізм.

  2. Подолання кризи гуманістичних ідеалів Відродження.

  3. Промислова революція.

  4. Розмежування світської та духовної влади; оформлення суспільних культурних цінностей.

  5. Правове оформлення людини в суспільстві.

  6. Взаємодія двох основних напрямків у мистецтві та літературі: класицизму та бароко.

Західноєвропейська та російська культура в новий час (кінець хviii-XIX ст.)

Новий час – період від Великої французької революції (1789 – 1794 рр.) до Паризької комуни (1871 р.) – епоха руйнації феодальних стосунків, піднесення й перемоги буржуазії; розвиток лібералізму в країнах Західної Європи, розгортання національно-визвольних рухів.

Умови розвитку культури в новий час

– Початок формування індустріального суспільства: закінчення промислової революції приво-дить до бурхливого зростання економіки, за допомогою парових машин відбувається заміна ручної праці на машинну.

– Зміни в соціальній структурі суспільства.

– Національна єдність суспільства.

– Практичні вимоги стимулюють розвиток науки.

– Відкриття у природознавстві впливають на розвиток провідних галузей індустрії.

Наука та освіта. Німецька класична філософія

Наука

Філософія. Німеччина: Й.Г. Фіхте, Ф.В. Шеллінг, А. Шопенгауер, С. К’йоркегор (романтична течія суб’єктивно-ідеалістичної філософії), Г. Гегель (закони діалектики). Ф.Р. Шатобріан, А. Шопенгауер – противники історичного прогресу. Л.А. Фейєрбах (матеріалізм). О. Конт (позитивізм).

Історія: Ф. Гізо (наукові принципи історії, теоретик класової боротьби).

Мовознавство: Ж.Ф. Шампольйон (розшифрував єгипетські ієрогліфи).

Археологія: Г. Шліман (розкопки Трої (Ілліону)).

Росія. Математика: М.І. Лобачевський (неевклідова геометрія), П.Л. Чебишев (російська школа математиків), Д.О. Граве. Фізика: Б.С. Якобі (електродвигун), В.В. Петров (вольтова дуга), Є.О. та М.Є. Черепанови (перша в Росії залізниця), П.М. Обухов (металургія), О. Столєтов (магнетизм, фотоелектричні явища), О.С. Попов (радіоприймач). Хімія: Д.І. Менделєєв (періодична система хімічних елементів), М. Зінін, О. Бутлєров (органічна хімія). Фізіологія: І.М. Сеченов, І.П. Павлов. Ембріологія, мікробіологія: І.І. Мечников; К. Тимірязєв. Почвознавство: В. Докучаєв. Географія: М. Міклухо-Маклай. Педагогіка: К.Д. Ушинський. Літакобудування: М. Жуковський. Космонавтика: К. Ціолковський.