Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
укр мова экзамен.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
28.16 Кб
Скачать

1. Предмет і завдання курсу.

предметом вивчення курсу є сучасна українська літературна мова професійної сфери.

Завдання курсу - сформувати:

1) мовну компетенцію майбутніх фахівців, що містить знання і практичне оволодіння нормами літературної професійної мови; 2) навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні; 3) вміння і навички оптимальної мовної поведінки у професійній сфері; 4) стійкі навички усного й писемного мовлення, зорієнтованого на професійну специфіку; 5) навички оперування фаховою термінологією, редагування, корегування та перекладу наукових текстів.

2. Функції мови

1) Комунікативна функція – мова як засіб спілкування і порозуміння між людьми.

2) Мислетворча функція - мова як засіб людського мислення: творення, оформлення і виражання думки.

3) Номінативна функція (називання)- мова як засіб називання усіх.

4) Пізнавальна – мова як засіб пізнання світу і накопичення людського досвіду.

5) Культурологічна – мова як носій культури.

6) Естетична – мова як засіб творення позитивних емоцій.

7) Експресивна – засіб вираження внутрішнього світу людини.

8) Ідентифікаційна – мова як засіб ототожнення в межах певної спільноти.

9) Етичне – засіб дотримання норм поведінки.

10) Фатична – мова як засіб неінформативного спілкування (як справи, що нового).

3. Поняття про культуру мови та її ознаки.

Культура мови - це галузь мовознавства, що кодифікує норми, стандарти репрезентації мовної системи. Вона не лише утверджує норми літературної мови, а й пропагує їх, забезпечуючи стабільність і рівновагу мови.

Ознаки культури мовлення є: правильність, змістовність, логічність, багатство, точність, виразність, доречність і доцільність.

4. Мовна норма – головна ознака літературної мови.

норма літературної мови – це сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями як зразок суспільного спілкування у певний період розвитку мови і суспільства.

Літературна мова – це унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці. Вона є однією з форм національної мови.

С. Єрмоленко зауважує, що головними ознаками літературної

мови є: 1) її наддіалектний характер; 2) стабільні літературні норми в граматиці, лексиці, вимові; 3) функціонально-стильова розгалуженість.

Інші вчені вважають, що основною ознакою української літературної мови є унормована форма загальнонародної мови. Літературній мові характерні: 1) поліфункціональність; 2)унормованість; 3) стандартність; 4) уніфікованість; 5) розвинена система стилів.

5. Види мовних норм.

Акцентологічні Потрібно правильно наголошувати слова, це допоможе розрізняти різні за смислом слова, напр.: мукá– мýка, áтлас – атлáс, а також різні за формою слова: рукú не подасть (Р. в.) – чисті рýки (Н. в.).

Орфоепічні Правильну вимову звуків, звукосполучень В укр. мові потрібно розрізняти вимову [г] і [ґ], напр.: голова, ґанок

Лексичні Слововживання В укр. мові потрібно вживати: довідка, а не справка, виконроб, а не прораб, постачання, а не снабженіє

Графічні Запис звуків на письмі Звуки [ja] на початку слова і складу позначається буквою я, а звуки [шч] – буквою щ

Орфографічні Написання слів та їх частин. До цих норм відноситься норми позначення на письмі подовжених приголосних, уживання м'якого знака, правопис прізвищ, правила переносу слів з рядка в рядок.

Граматичні Уживання граматичних форм слів, побудови словосполучень і речень Напр.: в укр. мові формою звертання є кличний відмінок; у формі М. в. мн. потрібно вживати по селах, по кімнатах а не по селам, по кімнатам.

Пунктуаційні Постановку розділових знаків. Ці норми обумовлюють уживання крапки, коми, знака питання, знака оклику, двокрапки, тире, лапок, дужок тощо

Стилістичні Відбір мовних засобів відповідно до умов спілкування Напр.: залежно від ситуації мовець використовує різні форми вітань. З начальником можна використати форму вітання Доброго дня!, а з однолітком (товаришем) – Привіт!