18. Номенклатурні знаки та професіоналізм.

Номенклатура – це назва конкретних предметів, назви серій, марок, типів (літак АК 70)

Професіоналізми – це лексичні одиниці, що використовується вузьким колом фахівців, переважно в розмовному мовленні. Їм характерні скорочення, спрощеність, образність(пара, кок, фіз.-ра)

19. Види наукової роботи.

1) Реферат – короткий письмовий виклад змісту наукової праці або результатів наукової діяльності.

2) наукові тези або стаття - це невеликі за обсягом твору у науковому журналі або збірнику у якій поєднується аналіз, опис та критичне ставлення стану дослідження.

3) Курсова (дипломна, магістерська) – це одна з важливих форм фахової підготовки майбутніх фахівців, яка має продемонструвати глибокі спеціальні теоретичні знання та вміння їх практично використати для розв*язання конкретної проблеми.

20. Структура наукових праць. Вимоги до їх оформлення.

Як правило, структура більшості науково-навчальних робіт аспірантів композиційно складається з перелічених нижче компонентів: 1) титульний аркуш; 2) зміст; 3) введення; 4) основна частина; 5) висновок; 6) список використаних літературних джерел.

Реферат: складається на основі огляду літературних джерел, викладається найголовніше з теми, подаються як власні так і чужі, робляться висновки.

21. Мова та стиль наукового дослідження.

Метою будь-якої наукової праці є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніше, але недостатньо досліджених. Мові та стилю наукової праці слід приділити дуже серйозну увагу, оскільки мовно-стилістична культура тексту найкраще виявляє загальну культуру його автора.

Для наукового тексту характерним є смислова завершеність, цілісність і пов’язаність. Науковий текст характеризується тим, що його основу становлять лише точні, отримані внаслідок тривалих спостережень і наукових експериментів відомості та факти. Це зумовлює і точність їх словесного вияву, і, таким чином, використання спеціальної термінології.

22. Правила складання конспекту наукової праці.

Робота складається з титульної сторінки, змісту ( не нумерується), вступу (починається нумерація з 3 ст.), розділів які поділяються на підрозділи, пункти, підпункти, висновки, список вик. літ. Та додатки.

23. Складання списку літератури до наукової праці.

Список використаної літератури – це бібліографічний опис використаної літератури який оформлюється за такими зразками як оформлена книга (Мацюк Л. П. Загальне мовознавство/Л.П.Мацюк-Харків, видавництво «Ранок», 2011.-424 с.)

24. Оформлення бібліографії.

Бібліографія – це список літератури з певного питання. У книзі бібліографія слугує для поглиблення і розширення знань читачів з певної галузі науки чи техніки, якій присвячено основний зміст книги. Розрізняють бібліографію: 1) реєстраційну – знайомить читача з назвами усіх книг з конкретного питання; 2) рекомендаційну – містить назви книг, які автор радить прочитати; 3) як список використаної літератури – містить перелік книг, на які посилається автор.

Вибір автором певного типу бібліографії залежить від характеру та призначення видання.

Способи розташування бібліографічних відомостей, порядок розміщення назв книг у списках літератури може бути алфавітним, хронологічним, тематичним. Всередині тематичних рубрик слід дотримуватись алфавітного або хронологічного принципу розташування назв.