6. Поняття про стилі укр. Мови.

Мовний стиль (— різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і має особливості добору й використання мовних засобів (лексики, фразеології, граматичних форм, типів речення тощо).

7. офіційно-діловий стиль.

Використовується у текстах законів, наказів, розпоряджень, а також у офіційному діловодстві установ та організації. Характеризується точністю, чіткістю, доказовістю, сухістю викладу з використанням канцелярської, ділової термінологією. Можна виділити 4 під стилі 1) законодавчий 2) дипломатичний, 3) юридичний, 4) адміністративно-канцелярський.

8. науковий стиль.

Вживається у наукових монографіях, статтях, підручниках. Характеризується термінологією, однозначністю, формулюванням, логічністю, однозначністю формулювання, логічністю та послідовністю викладу. Під стилі 1) власне науковий; 2) науково публіцистичний; 3) науково навчальний; 4) науково популярний.

9. публіцистичний стиль.

Використовується у газетах та журналах, радіо, телепередачах, стиль характеризується доступністю мовних засобів, логічністю доказів, наявністю авторської думки. Характерним є вдалий заголовок. Під стилі 1)науково публіцистичний; 2) художньо публіцистичний; 3) засоби масової інформації.

10. ораторський стиль.

Публічних виступів головним завданням якого є переконати людей за допомогою слова.

11. Розмовний стиль.

Усне літературне мовлення яке ґрунтується на дотриманні літературних норм. Розмовно побудове мовлення характеризується тим, що тут можливі відступи від літературних норм, дозволяється використання діалектних та просторічних виразів.

12. Поняття про культуру мови. Типові мовленнєві помилки.

Культура мовлення – це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній чи писемній).

13. Поняття й ознаки терміна.

Термін – це слово або словосполучення, що називає наукове поняття якоїсь галузі науки і вимагає визначення. Ознаки: зв*язок з науковим поняттям; спеціальна сфера застосування, системність, наявність визначення.

14. Основні вимоги до терміна.

Однозначність, відсутність синонімів, точність, короткість.

15. Виникнення укр. наукової термінології.

Є такі шляхи виникнення наукової термінології: 1) запозичена з інших мов; 2) ітерміналогізація (надання нових значень наявним словам) 3) використання способів словотвору; 4) поєднання укр. або іншомовного походження.

17. словотвір укр. термінів.

Суфіксальний спосіб — це творення нового слова за допомогою словотворчого суфікса. Суфіксація — найпродуктивніший спосіб словотворення іменників, прикметників, дієслів, прислівників.

Префіксальний спосіб — це спосіб творення нових слів за допомогою префіксів. Словотворчий префікс приєднується до самостійного слова й утворює нові слова тієї ж самої частини мови: гуманний — антигуманний, рятувати — зарятувати, сила — несила, нині — донині, звук — ультразвук, реальний — нереальний, виконати — недовиконати.

Суфіксально-префіксальний спосіб — це спосіб творення похідних слів одночасним додаванням до твірної основи суфікса і префікса: вікно — підвіконня, міль — антимолін, час — сучасний, море — заморський, світлий — висвітлити, простий — по-простому, шостий — ушосте.

Постфіксальний спосіб — спосіб творення нових слів за допомогою постфіксів -ся, -сь, -небудь. Використовується у творенні дієслів та займенників: умивати — умиватися, взяти — взятися, хто — хто-небудь.

Безафіксний спосіб — це спосіб творення нових слів шляхом «укорочення» твірної основи (усічення морфем). Цим способом творяться іменники від дієслів та прикметників: зелений — зелень, прокосити — прокіс, перекладати — переклад, захистити — захист, неучений — неук.