Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Українська та зрубіжна культура. Посібник.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
08.11.2018
Размер:
961.54 Кб
Скачать

Предмет вивчення курсу “Українська та зарубіжна культура”

Усі процеси життєдіяльності людей – матеріальні, економічні, соціальні, політичні, моральні, естетичні, а також інші, що розкривають культуру як форму і засіб існування людини. Штучне середовище, створене людиною; мова як універсальний засіб спілкування між людьми; знання, норми і цінності суспільства, соціальні організації, демографічні та етнічні процеси, що відбуваються в суспільстві.

Основні функції культури:

  • гносеологічна,

  • виховна,

  • комунікативна,

  • регулятивна,

  • семіотична,

  • аксіологічна (ціннісна).

Теми рефератів:

1. Культура як антропологічний феномен.

2. Культура як смисловий світ людини.

3. Культура – основа гармонізації суперечностей між людиною і природою.

? Питання для самоконтролю:

  1. Що є предметом курсу “Українська та зарубіжна культура”?

  2. Як еволюціонувало поняття “культура” з античності (з ІІ тис. до н.е.) до нового часу (кінець XVIII – ХІХ ст.).

  3. Якою є структура феномена “культура”? Які ви знаєте форми культури?

  4. Перелічіть основні функції культури та поясніть їхню сутність.

Рекомендована література

Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття): Навч. посіб. – Х., 2003.

Культура и развитие человека. – К., 1989.

Культурология. XX век: Антология. – М., 1995.

Культурология. Теория и история культуры: Учеб. пособие. – М., 1998.

Культурология: Учеб. пособие / Сост. и отв. ред. А.А. Радугин. – М., 1996.

Культурология: Учеб. пособие для студентов вузов. – Ростов-н/Д., 1998.

Культурология в вопросах и ответах: Учеб. пособие для студентов вузов. – Ростов-н/Д., 1998.

Семінарське заняття 2

Призначення культури

1. Основні культурологічні концепції.

2. Культура та цивілізація, їхній взаємозв’язок.

Основні культурологічні концепції

Учений

Стислий зміст культурологічної концепції

Г.В.Ф. Гегель

(1770 – 1831)

Культура – реалізація світового розуму (дух=божество).

Національна культура – щабель у саморозгортанні світового духу; суб’єкт (творець) культури – безособовий розум; немає місця для справжньої самоцінности людини.

О. Шпенглер

(1886 – 1936)

Первинна не логіка, а душа культури. Немає єдиної світової культури; є вісім культур.

Культура – символічно виражена значуща цілісність (система), в якій реалізує себе відповідна душа.

М.О. Бердяєв

(1874 – 1948)

Особистість – справжній суб’єкт (творець) культури;

дух у людини – від Бога, свобода духу не тільки від Бога, але корениться в добутійному “ніщо”.

Ж.-Ж. Руссо

(1712 – 1778)

Людина – створена істота, її життя у природі – правильна форма життя; розвиток розуму послабляє співчуття, тому що розум породжує себелюбність; культура (прогрес) згубно впливає на розвиток людини.

І.Г. Гердер

(1744 – 1803)

Прогрес припускає розвиток почуття гуманності;

відсутність протиріч між загальнолюдськими досягненнями культури й народною культурою.

О. Конт

(1798 – 1857)

Прогрес посилює прагнення зберегти суспільство, необхідність соціального консенсусу.

Ф. Ніцше

(1844 – 1900)

Людина – природна істота (діонісійський початок); розвиток культури (лінія Аполлона) – придушення (занепад) життєвих сил людини. Філософія надлюдини.

З. Фрейд

(1856 – 1939)

Їндивідуальне несвідоме – природна сутність людини.

Протиріччя між бажаннями, життєвими потребами (воно) та нормами культури (Над-Я), яких змушена дотримуватися людина (Я).

Сублімація – переміщення сексуально-біологічної енергії (воно) у форми потягу до пізнання, мистецтва, високого ідеалу.

К.Г. Юнг

(1875 – 1961)

Колективне несвідоме має культурний характер; його первинні форми – архетипи (фундаментальні переживання, першозначення) “священного” й “тіні”;

використання культурних символів дозволяє контролювати “психічних демонів”.

К. Леві  Строс

(поч. ХХ ст.)

Несвідоме містить структуру – сукупність регулярних залежностей суспільних відносин, уведених в індивіда і переведених на мову повідомлень.

Ж.-П. Сартр

(1905 – 1980)

Прогрес – це поліпшення умов життя, але людина залишається незмінною.

І. Хейзінга

(1872 – 1945)

Культура розвивається у грі та як гра: поезія, музика, людська думка, мораль.

А.Л. Чижевський

(1897 – 1964).

Геліоцентрична концепція: зв’язок між процесами на Сонці та соціокультурними процесами на Землі.

В.І. Вернадський

(1863 – 1945)

Узаємодія біосфери й ноосфери (сфери розуму), зростання впливу ноосфери.

Л.М. Гумільов

(1912 – 1992)

Пасіонарне піднесення – створення рук людини, її розуму; пасіонарії присвячують і віддають своє життя меті.