Тема 8. Становлення та розвиток

культури модерну.

Український авангард

(Рекомендується відвідування

Харківського державного театру української драми – 

Постановок режисера А. Жолдака)

Питання для самостійної роботи:

1. Індустріальна цивілізація й культура: проблеми відчуження людини від культури. Криза культури та її осмислення.

2. Особливості розвитку культури в українських землях у першій половині ХХ ст.

3. Влада в новітні часи (ХХ - ХХІ ст.).

4. Особливості становлення та розвиток культури модерну: світоглядні засади.

5. Основні напрямки модернізму. Український авангард.

Індустріальна цивілізація й культура: проблеми відчуження людини від культури. Криза культури та її осмислення

Відчуженість людини від культури – процес перетворення різноманітних форм людської діяльності та її результатів на самостійну силу, що панує над людиною, ворожу їй.

Наука

Фізика. Німеччина: А. Ейнштейн – теорія відносності, цілісність, динамічність, взаємозв’язок структури світу, Н. Бор, Е. Фермі. США: Л. Альварес, Е. Лоуренс, Р. Оппенгеймер. Україна (СРСР): В.І. Вернадський, К.Е. Ціолковський (цілісність світу). Є.Б. Патон (нові методи електрозварювання). Л.Д. Ландау (лауреат Нобелівської премії), П.Л. Капіца (директор Інституту фізичних проблем).

Другий принцип термодинаміки: система прагне до хаосу – плюралістичність, нелінійність картини світу, некласичність бачення світу.

Особливості розвитку культури в українських землях у першій половині хх ст.

Економіка: М.І. Туган-Барановський. Математика: Д. Граве, М. Крилов, М. Боголюбов. Соціологія: М.М. Ковалевський, Б. Кістяківський. Політологія: В. Липинський. Право: М.П. Василенко. Історія: М.С. Грушевський; Д.І. Яворницький; І. Крип’якевич, Д. Дорошенко; А. Кримський; Д. Багалій, М. Яворський, М. Супруненко. Порівняльна граматика: Д.М. Овсянико-Куликовський. Філологія: Б.Д. Грінченко “Словник української мови”; С. Єфремов, А. Кримський. Авіація: І. Сікорський (автор одного з перших у світі проектів гелікоптера, побудованого в 1910 р. у Києві), важкі літаки “Руський витязь” та “Ілля Муромець”; брати Євген та Андрій Кас’яненки (малопотужний літак). Космонавтика: Ю. Кондратюк (справжнє ім’я О.Г. Шаргей) “Завоювання міжпланетних просторів” (вийшла друком у 1929 р., розрахунки були використані американськими вченими для підготовки польоту космічного корабля “Appolo” на Місяць). Медицина (мікробіологія, загальна патологія, інфекційні хвороби, гігієна, офтальмологія): І. Мечников, Г. Мінх, В. Високович, Д. Заболотний, М. Гамалія, В. Суботін, Л. Гіршман, С. Ігумнов, О. Корчак-Чепурківський, О. Богомолець. Генетика: А. Сапегін, В. Юр’єв, М. Холодний.

КЛАСИЦИЗМ – художній напрямок, притаманний європейському мистецтву XVII – початку ХІХ ст.; став результатом наявності в багатьох країнах Європи авторитарних режимів у ХХ ст. НЕОКЛАСИЦИЗМ – напрямок у художній культурі першої половини ХХ ст., представники якого орієнтувалися на створення високого гармонійного мистецтва на основі освоєння класичних зразків світової культури.

Література. Україна (СРСР): М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара.

Балет. Росія: Р. Глієр, Д. Астаф’єв.

РЕАЛІЗМ

Література

Англія: Т. Гарді, Д. Мередіт, С. Батлер, Б. Шоу, Д. Ґолсуорсі. Австро-Угорщина: Я. Гашек “Пригоди бравого солдата Швейка”. Німеччина: Е.М. Ремарк “Три товариші”. Росія: М. Горький “Життя Клима Самгіна”; М. Арцибашев. Україна: Б. Грінченко, О. Олесь. Франція: Т. Манн “Доктор Фаустус”, Р. Роллан “Жан-Крістоф”, “Зачарована душа”. СРСР (Україна): Ю. Яновський “Жива вода”, І. Сенченко “Його покоління”, П. Панч “Блакитні ешелони”; В. Сосюра “Любіть Україну”.

Живопис

СРСР. Росія: В. Костецький. Україна: О. Шовкуненко цикл “Одеський суднобудівний завод”, Ф. Кричевський “Мати”, “Довбуш”, В. Коровчинський “Селяни”.

Скульптура

СРСР. Росія: І. Шадр “Булижник – зброя пролетаріату”, В.І. Мухіна “Робітник та колгоспниця”; Є.В. Вучетич. Україна: Б. Іванов, М. Лисенко, Л. Муравін, Г. Пивоваров.

Театр: актори М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька.

КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ – творчий метод реалізму.

Література

США: Дж. Лондон, Т. Драйзер, С. Льюїс (перший американський письменник – лауреат Нобелівської премії), Д. Стейнбек, С. Фіцджеральд, І. Фолкнер, Е. Хемінгуей. Україна: Б. Летант (поет, прозаїк, видавець творів Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського в перекладах на польську і німецьку мови); О. Вишня.

СОЦІАЛІСТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ – творчий метод реалізму в СРСР з 1930 по 1980 рр., за допомогою якого передбачалося правдиве зображення дійсності в її революційному розвитку. Художній канон з яскравим ідеологічним характером: у культурі соцреалізму не твір повинен бути схожий на реальність, хоч би з поправками на романтику, а реальність – схожою на твір. Деяких особистостей канонізовано: їхнє життя схоже на життя святих. Філософська основа: марксизм-ленінізм.

Література

Росія (СРСР): М. Горький, Ф. Гладков, М. Шолохов, А. Платонов. Україна: В. Блакитний, Г. Михайличенко, М. Семенко, М. Хвильовий, В. Сосюра, М. Іогансен, А.С. Малишко, М.Т. Рильський, М.П. Бажан, О.Є. Корнійчук, П.Г. Тичина, А. Головко, О. Копиленко, П. Панч, П. Усенко, М. Ірчан, Ф. Малицький, А. Турчинська.

Скульптура. Україна: Б. Пінчук, Р. Тауріт “Ленін і Сталін у Горках” (Тема “Дух і Воля”).

Кінематограф. Росія (СРСР): С. Ейзенштейн “Броненосець “Потьомкін”, “Іван Грозний”; “Олександр Невський”.

НАТУРАЛІЗМ

Література

Англія: Дж. Мурр, Дж. Гіссінг, А. Моррісон. Росія: М. Арцибашев. Україна (СРСР): Г. Хоткевич, Ю. Яновський, О. Довженко “Україна у вогні”; П. Тичина “Похорони друга”; М. Рильський “Мандрівка в молодість”; І. Кочерга “Ярослав Мудрий”.

НЕОРОМАНТИЗМ – напрямок у художній культурі ХХ ст., який продовжував традиції романтизму з використанням нових прийомів.

Література

Росія: М. Цвєтаєва (романтичний максималізм) зб. віршів “Ремесло”, “Версти”, поема “Щуролов”, “Після Росії. 1922 – 1925”; М. Волошин поема “Росія”, зб. “Демони глухонімі”; М. Клюєв “Піснєслів”, “Хата і поле”. В. Пачовський драматична поема “Золоті ворота”, драма “Сонця руїни”. Україна (СРСР): О. Теліга, І. Ірлявський.

Живопис

Україна, Росія: В. Замирайло “Осінь. Роздуми”.

Кінематограф. Україна: І. Кавалерідзе; О. Довженко “Звенигора”, “Арсенал”.

Музика. Україна: М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий.

ПРИМІТИВІЗМ (лат. primitivus – початковий, первісний) – художній напрямок, який навмисно спрощував художні засоби, звертаючись до первісного народного мистецтва. Протистояв аналітичному реалізму, натуралізму, імпресіонізму, намагаючись знайти чистоту світосприйняття. Термін часто застосовують по відношенню до наївного мистецтва – до творчості художників, що не отримали освіти.

Живопис

Росія: Н. Піросманашвілі, М. Сар’ян.

СИМВОЛІЗМ – напрямок у художній культурі, що знайшов стилістичне обґрунтування в “модерні”, став визначною складовою його художньої програми.

Література

Франція: Г. Аполлінер. Росія: О. Блок. Україна: Г. Хоткевич, О. Олесь, О. Слісаренко, В. Ярошенко, М. Терещенко, Г. Чупринка, П. Тичина, М. Семенко.

Живопис

Росія: Б.М. Кустодієв, В.Е. Борисов-Мусатов. Україна: М.О. Врубель “Царівна-лебідь”, “Демон повалений”; П.О. Левченко “За роялем. Натхнення”.

АКМЕЇЗМ (грец. akme – найвищий ступінь чогось, квітуча сила) – напрямок на початку ХХ ст., який продовжував та розвивав принципи символізму.

Література

Росія: М. Гумільов, А. Ахматова, О. Мандельштам, Л. Андреєв (хаос життя), В. Іванов (містичний анархізм). Англія: С. Моем (роман виховання); література дії: Дж. Р. Кіплінг (1907 р. – Нобелівська премія), Р. Хаггард, А. Конан-Дойль; О. Гакслі (містико-релігійний напрямок); Т.С. Еліот (“катастрофіст”, імажинізм), Е. Павнд (вортицизм (vortex – буря, вихор); Е. Дансейні (фентезі). США: Д. Хеммет, Дж. Кейн, Р. Чандлер (детективи); Т. Вулф (увага до теми смерті).