3.2. Виникнення європейської цивілізації:

антична культура

(2-ге тис. до н.е. – IV ст. н.е.)

Семінарське заняття 3

Культура Стародавньої Греції та Стародавнього Риму

1. Міф як світоглядна домінанта античності. Міфологія Стародавньої Греції. Міфологічні уявлення давніх римлян.

2. Поняття “влади” за часів античності. Ставлення до влади, організація влади у греків і римлян.

3. Розвиток філософії в Стародавній Греції.

4. Розвиток мистецтва в Стародавній Греції. Характерні риси давньогрецької культури.

5. Основні риси та особливості культури Стародавнього Риму.

6. Римське право.

7. Давньогрецький поліс. Еллінські поселення на території України (Херсонес, Кафа, Пантикапей, Ольвія).

Європейська цивілізація бере початок від періоду античності: 2-ге тис. до н.е. – IV ст. н.е.

Антична культура (лат. аntiquus – стародавній, аntiquitas – старожитність) – давня греко-римська культура.

Влада за часів античності

Греки:

• під феномен влади підвели теоретичну основу,

• публічну сферу відділили від приватної,

• оформили різні типи влади у формі конституцій,

• підвели владу під етичні норми та правила.

Уявлення греків про владу. Форми влади: монархія, аристократія, демократія.

Монархія – одноосібне правління.

Аристократія ґрунтується на принципах походження, старанності, багатства, освіченості (Арістотель).

Демократія – феномен міста-держави (полісу), форма влади грецьких громадян. Рівність громадян у політичних правах, публічна свобода слова.

Негромадяни – раби, метеки, чужинці, жінки. Жінки – нижча категорія людей.

Уявлення греків про структуру влади. Участь у владі кожного окремого індивіда (громадянина).

Принципи демократичної форми держави у греків:

• участь у владі кожного окремого індивіда (матеріальні моменти переплітаються з ідейними для акцептування влади);

• розподіл повноважень між різними інституціями;

• обмеження виконавчої влади через зміну виконавців, обов’язкова звітність виконавців;

• вироблення раціональної системи виконання;

• колегіальність в установах;

• дотримання права та законів, які були понад усе.

Ставлення греків до влади як до інституції, що спрямована на збереження та розвиток власної ідентичності.

Уявлення римлян про владу:

Розподіл влади на приватну та публічну (був набагато важливішим, ніж для греків) – як різні сфери влади. Загальна рівність несправедлива, бо вона не розрізняє жодних ступенів влади.

Практика влади – переплетіння суворих та м’яких стратегій.

Уявлення римлян про структуру влади:

Влада цезаря – (regnum) – розширена схема патріархальної влади батька в сім’ї. Влада за часів Республіки – поділ влади між сенатом, народними зборами та магістратурою.

Принципи аристократичної форми держави у римлян:

• обмеження влади імператора на якийсь час;

• колегіальність;

• зміна влади, в окремих випадках передача своїх прав приймати рішення іншим інституціям – сенату, приватним дорадникам;

• демонстративність, репрезентативність, показовість.

Ставлення римлян до влади: ірраціональне, віра в надмогутню силу, яка стоїть за і над усіма речами (звернення до містики, магії).