Влада у ментальності людини нового часу

Уявлення про владу в новий час

Влада легітимна й авторитетна, якщо спирається на довіру народу.

Уявлення про структуру влади

Демократичний принцип влади (участь індивіда в управлінні державою – через вибори).

Ознаки практики влади:

• обмеження влади правовими нормами, суспільними та політичними інституціями;

• обмеження влади конституцією;

• бюрократія;

• фінансові кола, політичні партії впливають на владу.

Ставлення до влади

Критика форм влади.

Прагнення обмежити владу монархів – конституційна монархія.

Необхідність повалити владу аристократії, надати народові можливість обирати владу, революції.

Стильові та жанрові особливості в художній культурі xіх ст.

КЛАСИЦИЗМ (існує з ХVІІІ ст.).

Література

Німеччина: Й.В. Гете драма “Ернані”, трагедія “Фауст”; Ф. Шіллер трилогія про Валленштейна; “Вільгельм Телль”.

Живопис

Франція: Ж.Л. Давид “Клятва Гораціїв”, “Смерть Марата”.

Скульптура

Італія: А. Канова “Амур і Психея”. Данія: Б. Торвальдсен “Янсон”.

Театр

Провідні жанри: мелодрама, водевіль. Франція: актор Ф.Ж. Тальма в ролі Гамлета.

Музика

Франція: Ф.Ж. Госсек; Л. Керубіні “опера спасіння” “Лодоїска”. Росія: романс: О.О. Аляб’єв “Соловей”; О.Є. Варламов “Біліє парус одинокий”; обробка українських народних пісень (“Ой під вишнею”, “Їхав козак за Дунай”, “Ой не відтіль місяць світить”); О.Л. Гурильов “Дзвіночок”; М. Титов (камерний жанр). М.І. Глинка (засновник руської класичної музики) опера “Життя за царя”, “Руслан та Людмила”; симфонії “Вальс-фантазія”, “Камаринська”, романси; О.С. Даргомижський опери “Есмеральда”, “Русалка”, “Кам’яний гість”.

АКАДЕМІЗМ – напрямок в образотворчому мистецтві, заснований на догматичному наслідуванні зовнішніх форм класичного мистецтва.

Живопис

Росія: К.П. Брюллов “Останній день Помпеї”; О.А. Іванов “Явлення Христа народові”.

АМПІР – стиль в архітектурі на початку ХІХ ст., якому притаманні такі ознаки: важкість, урочистість, суворо монументальні форми.

Архітектура

Франція: Ф. Шальгрен (Тріумфальна арка в Парижі), Ш. Гарньє (будівля Гранд-Опера в Парижі). Росія: А.-А. Монферран (Ісааківський собор), А.Д. Захаров (Адміралтейство), А.Н. Воронихін (Казанський собор, Гірничий інститут), К.І. Россі (будинок Головного штабу в Петербурзі), В.П. Стасов (будинок казарм Павловського полку, Нарвська брама в Петербурзі), О.І. Бове (будинок Манежу, Театральна площа з Великим театром та Олександрівським садом у Москві); К.А. Тон (Храм Христа Спасителя в Москві).

РОМАНТИЗМ – стиль в образотворчому мистецтві, музиці, літературі на межі ХVIII – поч. ХІХ ст., який ставить за головне уяву, емоційність, творчу одухотвореність. Творчий метод, який відображував світ у його внутрішньому протиріччі та постійному розвитку, протиставленні реального та уявного світів. Ознаки: ідеалізація простих працівників, особливо сільських, ідеалізація минулого (середньовіччя), протиставлення внутрішнього світу людини зовнішньому безсердечному, відмова від раціоналістичних принципів просвітництва, тема фатуму, надзвичайних сил. Філософська основа – об’єктивний ідеалізм (розум довів свою нездатність передбачувати перебіг історії).

Література

Англія: Дж.Н.Г. Байрон “Паломництво Чайлд Гарольда”, східні поеми: “Гяур”, “Корсар”, філософські поеми “Манфред”, “Каїн”. Науково-фантастичний роман: М. Шеллі “Франкенштейн”, Ж. Верн “Робур-Завойовник”. Франція: Ф.Р. Шатобріан; Ж. Занд (прогресивний романтизм) (справжнє ім’я – Аврора Дюдеван) “Індіана”, “Жак”, “Консуело”; В. Гюго романи “Собор Паризької богоматері”, “Дев’яносто третій рік”, “Людина, яка сміється”, п’єса “Кромвель”. Німеччина: Е.Т.А. Гофман (казки), роман “Життєві погляди кота Мурра”; Г. Гейне “Сучасні вірші”, поема “Німеччина. Зимова казка”. Данія: Г.Х. Андерсен (казки). Росія: В.А. Жуковський (балади) “Людмила”, К.Ф. Рилєєв (революційний романтизм) “Думи”, “Войнаровський”, “Наливайко”; Ф.І. Тютчев, О.О. Фет; В.Г. Короленко “Сон Макара”, “Сліпий музикант”, “Діти підземелля”. М. Горький “Стара Ізергіль”, “Макар Чудра”.

Живопис

Франція: Т. Жерико “Плот “Медузи”; Е. Делакруа (“вождь романтизму”) “Свобода, що веде народ”. Росія: К.П. Брюллов “Вершниця”; О.Г. Венеціанов “Гумно”, “Селянка, що чеше шерсть”, В.А. Тропінін “Портрет сина”, “Мереживниця”.

Архітектура

Англія: Ч. Беррі, О. П’юджин (ансамбль парламенту (неоготичний стиль); Кришталевий палац.

Музика

Опери першої половини ХІХ ст. – монументальні, романтичні спектаклі, створені на історичні сюжети. Німеччина: Е.Т.А. Гофман опера “Ундіна”, новела “Дон Жуан”; Р. Шуман програмні фортепіанні цикли “Метелики”, “Карнавал”, “Фантастичні п’єси”, опера “Геновена”, ораторія “Рай та Пері”; К.М. Вебер опери “Вільний стрілок”, “Оберрон”; Р. Вагнер опери “Літучий голландець”, “Тристан та Ізольда”, тетралогія “Перстень нібелунгів”, “Валькірія”; Р. Шуберт опера “Олександр Страделла”. Франція: Г. Берліоз “Троянці”, “Реквієм”, симфонія “Ромео та Джульєтта”, комічна опера “Беатріче та Бенедикт”; Д.Ф. Обер комічна опера “Фра-Дьяволо”, “Бронзовий кінь”, “Чорне доміно”, 36 опер, гранд-опера “Фенелла”; Дж. Мейербер гранд-опера “Гугеноти”, “Пророк”. Італія: Дж. Россіні опера-буффа “Севільський цирульник”, В. Белліні “Норма”, Г. Доніцетті “Лючія ді Ламмермур”; Дж. Пуччіні “Тоска”, “Чио-Чио-сан”. Норвегія: Е. Гріг “Норвезькі танці”, “Симфонічні танці”, музика до драматичної поеми Г. Ібсена “Пер Гюнт”. Росія: О.М. Верстовський опера “Аскольдова могила”; О.О. Аляб’єв романтична балада “Кавказький бранець”, М.І. Глинка опери “Іван Сусанін”, “Руслан і Людмила”. Об’єднання музикантів “Могутня кучка”: М.О. Балакірєв симфонічна поема “Тамара”, увертюра до опери “Король Лір”; М.П. Мусоргський опери “Борис Годунов”, “Хованщина”; М.А. Римський-Корсаков опери “Псковитянка”, “Снігуронька”, “Садко”, “Царська наречена”, увертюра “Шехерезада”; О.П. Бородін опера “Слово о полку Ігоревім”. Польща: Ф. Шопен (вальси, мазурки, полонези, 24 прелюдії, фортепіанна соната з Траурним маршем). Угорщина: Ф. Ліст ораторія “Фауст-симфонія”, 19 рапсодій, етюди, вальси.

Оперета (друга половина ХІХ ст.). Франція: Ж. Оффенбах “Прекрасна Олена”, “Паризьке життя”; Австрія: Ф. Легар, Ф. Зуппе; І. Штраус “Летюча миша”; І. Кальман “Принцеса цирку”, “Сильва”. Англія: У. Гілберт; А. Саллівен.

Театр

Спектаклі за п’єсами Д.Г. Байрона, П.Б. Шеллі, Г. фон Клейста, Г. Ібсена, О. Уайльда, Г. Гауптмана, Б. Шоу. Німеччина: Дрезденська опера, придворний театр у Веймарі, оперний театр у Берліні, Лейпцигська опера, Байрьойтський театр для постановок опер Вагнера.

Балет

Італія – батьківщина сучасного європейського балету. Найбільший центр балетного мистецтва в Європі – театр “Ла Скала”, при якому у 1813 р. створено балетну школу. Випускники – К. Бріанца, П. Леньяні (уперше виконала 32 фуете), В. Цуккі. Франція: батьківщина романтичного балету (поч. 30-х рр. ХІХ ст.). М. Тальоні (техніка танцю на пальцях (пуантах) у “Сильфіді”. А. Адан балет “Жизель”, балетмейстери Ж. Перро, Ж. Кораллі. Росія: П.І. Чайковський балети “Спляча красуня”, “Лускунчик”, “Лебедине озеро”.

РЕАЛІЗМ – напрямок в образотворчому мистецтві, літературі, який відбиває події, що відбуваються в певний час, у конкретному місці, має сюжет – стрижень, навколо якого обертаються всі герої. Сформувався у 20 – 30-ті рр. ХІХ ст. у Франції та Англії, став панівним напрямком у ХІХ ст.

Література

Франція: П.Ж. де Беранже “Король Івето”; Стендаль (справжнє ім’я Анрі Марі Бейль) “Червоне та чорне”, “Пармський монастир” (критичний реалізм); О. де Бальзак “Батько Горіо” “Людська комедія”, 90 романів та новел; Гі де Мопассан “Любий друг”, “Життя”; П. Меріме новели “Кармен”, “Матео Фальконе”, п’єса-хроніка “Жакерія”, нарис “Козаки України та їхні останні отамани” (1854), дослідження “Богдан Хмельницький” (1863); Г. Флобер “Мадам Боварі”, історичні романи “Саламбо”, “Іродіада”.

Англія: В. Скотт (лицарські, історичні романи) “Веверлей, або Шістдесят років тому”, “Айвенго”, “Замок Смальгольм”, “Квентін Дорвард”; Ч. Діккенс “Посмертні записки Піквікського клубу”, “Пригоди Олівера Твіста”, “Домбі й син”; У.М. Теккерей “Ярмарок марнославства”; Дж. Голсуорсі “Сага про Форсайтів”, “Сучасна комедія”; Дж.Бернар Шоу (лауреат Нобелівської премії) драми-дискусії “Андрокл і лев”, “Пігмаліон”, “Цезар і Клеопатра”; Г.Д. Уельс (класик наукової фантастики) “Машина часу”, “Людина-невидимка”, “Війна світів”. Норвегія: Г. Ібсен; Б.М. Б’єрнсон “Банкрутство”. Росія: О.С. Пушкін (засновник російського реалізму) “Євгеній Онєгін”, “Борис Годунов”, історична повість “Капітанська донька”, трагедія “Моцарт і Cальєрі”; М.Ю. Лермонтов “На смерть поета”, “Герой нашого часу”; І.С. Тургенєв “Батьки і діти”; І.О. Гончаров, М.Є. Салтиков-Щедрін, О.М. Островський “Гроза”; М.О. Некрасов “Кому на Русі жити добре”; Ф.М. Достоєвський “Бідні люди”, “Злочин і кара”, “Ідіот”, Біси”, “Брати Карамазови”; М.С. Лєсков “Леді Макбет Мценського повіту”; Л.М. Толстой “Дитинство”, “Отроцтво”, “Юність”, “Хаджі-Мурат”, “Крейцерова соната”, “Війна і мир”, “Анна Кареніна”, “Воскресіння”; М. Горький “Коновалов”, “Челкаш”, “Дитинство”; В.В. Вересаєв “Записки лікаря”; О. Купрін “Молох”, “Яма”.

Музика

Італія: Дж. Верді опери “Ернані”, “Макбет”, “Ріголетто”, “Травіата”, “Аїда”, “Отелло”, “Фальстаф”. Франція: Ш. Гуно лірична опера “Фауст”, “Ромео і Джульєтта”; А. Тома “Гамлет”; Ж. Бізе “Кармен” (вершина реалізму), “Джаміле”; К. Сен-Санс “Самсон і Даліла”, І.  Брамс; Ф. Ерве пародійні опери “Маленький Фауст”, “Мадемуазель Нітуш”; Ж. Оффенбах “Орфей у пеклі”; Ш. Лекок “Жирофлє-Жирофля”. Австрія: Ф. Зуппе (опера) “Прекрасна Галатея”, “Бокаччо”; І. Штраус “Циганський барон”, вальси “Блакитний Дунай”, “Казки віденського лісу”. Англія: англійське музичне відродження, А. Салліван і У. Гілберт (оперета) “Мікадо”, “Терпіння”.

Живопис

Франція: Ж.Ф. Мілле “Збиральниці колосків”, “Анжелюс”, Г. Курбе “Дробильники каменю”, “В’язальниці”; Е. Мане “Бар у Фолі-Бержер” – попередники імпресіонізму. Англія: У. Тьорнер “Аварія корабля”, “Дощ, пар та швидкість”; Дж. Констебл “Віз для сіна”, “Хлібне поле”. Іспанія: Ф. Гойя “Маха одягнена”, “Оголена маха”, “Ісабель Кобос де Порсель”, офорти “Капрічос”; “Герцогиня Альба”, “Яка доблесть!”. Росія: П.А. Федотов (засновник критичного реалізму) “Свіжий кавалер”, “Сватання майора”, “Анкор, ще анкор!”; художники-“передвижники”: І.М. Крамськой “Незнайомка”; В.В. Верещагін “Апофеоз війни”; І.І. Шишкін “Ранок у сосновому лісі”; І.І. Левітан “Березовий гай”, “Березень”, “Владимирка”; В.І. Суриков “Ранок стрілецької страти”, “Перехід Суворова через Альпи”, “Бояриня Морозова”; Г.Г. Мясоєдов “Земство обідає”; М.М. Ге “Петро І допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі”; В.Г. Перов “Приїзд гувернантки до купецького будинку”.

Балет

Італія: театр Ла-Скала – центр балетного мистецтва (К. Бріанца; П. Леньяні; В. Цуккі; Е. Чекетті – вчитель А. Павлової).

Театр

Франція: драми В. Гюго. Актори Ф. Леметр, Е. Рашель (співала “Марсельєзу”). Німеччина: Мейнінгенський театр. Актори: І. Флекк, Л. Деврієнт, Б. Давісон, Е. Посарт. Австрія: “Бург-театр”, керівники Г. Лаубе, Ф. Дільгенштедт. Англія: “Друрі-Лейн”, “Ковент-Гарден”.