Тема 7. Українська культура

в другій половині XVІІ – XІХ ст.

Семінарське заняття 7

Українська культура в другій половині XVІІ – XІХ ст.

(Рекомендовано відвідування Художнього музею м. Харкова)

1. Історичні умови розвитку української культури у другій половині XVІІ – XІХ ст.

2. Освіта і наука. Харківський колегіум. Києво-Могилянська колегія (1708 р.). Харківський університет (1804 р.).

3. Просвітницькі тенденції в України. Формування української національної самосвідомості.

4. Особливості розвитку української художньої культури в добу Просвітництва та новий час (XVІІ – XІХ ст.).

5. Особливості культури українського козацтва. Побут, символіка.

Історичні умови розвитку української культури в другій половині xvіі – xіх ст.

– Визвольна війна українського народу (1648 – 1676 рр.) проти Речі Посполитої під проводом Б. Хмельницького, створення на короткий час Української держави Гетьманщини.

– Укладання Переяславської угоди з Росією, заселення Слобожанщини, розподіл України на Право- та Лівобережну. Втрата Україною автономії, розподіл її земель між Російської та Австрійською імперіями.

– Вплив ідей Відродження, Просвітництва, насамперед через Польщу.

– Українське національне відродження ХІХ ст.

– Скасування кріпацтва на території Правобережної (1848 р.) та Лівобережної України (1861 р.), промислова революція у Східній Україні (1880-ті рр.).

Освіта і наука. Харківський колегіум. Києво-Могилянська колегія (1708 р.).

Харківський університет (1804 р.).

Просвітницькі тенденції в України.

Формування української національної самосвідомості

Наука, освіта

Друга половина ХVІІ-ХVІІІ ст.: І. Гізель, Л. Баранович, І. Галятовський (ректори Києво-Могилянської колегії); С. Яворський, Є. Славинецький, А. Сатановський, С. Полоцький, К. Істомін, Д. Туптало, Ф. Прокопович.

ХІХ ст.: В.Н. Каразін (засновник Харківського імператорського університету, 1804 р.).

Філософія: С. Полоцький, Ф. Прокопович (ХVІІ ст.); Г.С. Сковорода (ХVІІІ ст.). Математика: М.В. Остроградський. Філологія: М.О. Максимович; І. Срезневський; О.О. Потебня; М.Ф. Сумцов. Історія: І. Гізель (“Синопсис” – перший підручник з історії України); Г. Полетика “Історія русів”; Д.М. Бантиш-Каменський “Історія Малої Росії”; О. Лазаревський (історик Лівобережної Гетьманщини); М.І. Костомаров “Мазепа”; В.Б. Антонович; Д.І. Багалій, М.С. Дринов. Етнографія: М.О. Максимович; П.О. Куліш “Записки про Південну Русь”; П.П. Чубинський. Біологія: І.І. Мечников. Фізіологія: В.Я. Данилевський. Ботаніка: М.О. Максимович; В.М. Черняєв. Хімія: М.М. Бекетов, О.Я. Данилевський. Медицина: І. Орлай; Л.Л. Гіршман (офтальмолог), Н.П. Трінклер (рентгенолог). Механіка: В.Г. Імшенецький, О.М. Ляпунов, Д.О. Стеклов. Метеорологія: В.І. Лапшин, Н.Д. Пильчиков. Економіка: М.Х. Бунге (фінансист, міністр фінансів Російської імперії 1881 – 1886 рр.). Право: П. Орлик “Конституція прав і свобод Запорізького війська”; О.Ф. Кістяківький.

Освіта: недільна школа Х.Д. Алчевської.

Музикознавство: П.П. Сокальський теоретична праця “Русская народная песня, великорусская і малорусская, в ее строении мелодическом и ритмическом...”.

Літописання: ХVІІ-ХVІІІ ст.: Мгарський, Київський, Хмільницький, Львівський, Межигірський, Добромильський, Густинський літописи; літописи Ф. Сафоновича, Самовидця (Р. Ракушки-Романовського), Г. Грабянки, С. Величка.

Фольклор: Пісні про Богдана Хмельницького, М. Кривоноса, І. Богуна.

Іконопис

ХVІІ ст.: І. Руткович “Трійця”, “Христос і Магдалина” з П’ятницької церкви у Жовкві; І. Бродлакович “Архангел Михаїл”; В. Реклинський, А. Галик; Пахомій; Й. Кондзелевич.

ХVІІІ ст.: Білинський (з Канева) ліпне оздоблення Успенського собору Києво-Печерської лаври; Григорій (з Чернігова) іконостас Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенського собору Києво-Печерської лаври. Харківські маляри: В. Дмитрієв; В. Рудецький.