Перегляд системи цінностей у хіх ст.: реалізм

НАТУРАЛІЗМ ДЕКАДАНС

НАТУРАЛІЗМ – напрямок в образотворчому мистецтві та літературі, в який трансформується реалізм наприкінці ХІХ ст. Натуралізм зводив людську сутність і сенс існування до біологічних мотивів, пояснюючи формування характеру та долі лише середовищем проживання, показував пригнічення людини буденністю. Характеризувався надмірною увагою митців до змісту образу. Філософська основа – позитивізм Г. Спенсера.

Література

Франція: Е. Золя “Ругон-Маккари”, “Западня”, “Жерміналь”; брати Гонкур “Жерміні Ласерте”, “Рене Мопрен”. Німеччина: А. Хольц “Книга часу”; Г. Гауптман “Перед сходом сонця”, “Роза Бернд”.

ДЕКАДАНС (фр. занепад, втеча від реального життя, відторгнення соціальних проблем, песимізм) – напрямок в образотворчому мистецтві, літературі, якому притаманні культ індивідуалізму, суб’єктивізму, прагнення до відображення хворобливого, домінування уяви, а не наслідування природи. Побічно цьому сприяє творчість реалістів, що викривають соціальну несправедливість. Філософська основа: концепції О. Шпенглера, Р. Вагнера, Ф. Ніцше.

Література

Франція: П. Верлен; Ш. Бодлер “Квіти зла”.

Художня система романтизму:

РОМАНТИЗМ

СИМВОЛІЗМ ІМПРЕСІОНІЗМ НЕОРОМАНТИЗМ

ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ

СИМВОЛІЗМ – напрямок в образотворчому мистецтві та літературі на межі XIX – XX ст., що оспівував занепад та людські слабкості, реальності протиставляв світ видінь та мрій; інструментом для пізнання вважав символ, що виражає містичний зміст явищ. Філософська основа: концепції А. Шопенгауера, Ф. Ніцше.

Література

Франція: Ш. Бодлер; Г. Аполлінер; П. Верлен “Романси без слів”, “Мудрість”; С. Малларме “Іродіада”; А. Рембо “Крізь пекло”. Німеччина: С. Георге “Сьоме кільце”, “Нове царство”. Австрія: Г. Гофмансталь “Кожна людина”, Р.М. Рільке “Книга образів”, “Часослов”. Бельгія: М. Метерлінк (лауреат Нобелівської премії 1911 р.) “Сестра Беатриса”, “Синя птиця”; Ж. Роденбах “Мертвий Брюгге”. Росія: Д.С. Мережковський (новорелігійна свідомість); В. Брюсов збірка віршів “Граду й миру”, історичні романи “Вогняний ангел”, “Вівтар перемоги”(філософія миті); К. Бальмонт вірші “Будемо як сонце”, “Пісні месника”; З. Гіппіус; О. Білий; О. Блок “Вірші про Прекрасну даму”, поема “Дванадцять”, “Скіфи”.

Театр: театр маріонеток за п’єсами П. Кійара, К. Мендеса, М. Метерлінка, Ш. Бодлера, А. Рембо, П. Верлена, С. Малларме.

ІМПРЕСІОНІЗМ (з фр. – враження) – напрямок в образотворчому мистецтві, музиці, літературі, який ставив завданням передати власні суб’єктивні враження від дійсності, реальний світ в його змінності, рухливості, мінливості. У цьому стилі відсутня чітко задана форма, предмет відбито у відривчастих штрихах, що фіксуюють кожний момент і виявляють приховану єдність та зв’язок.

Живопис

Франція: К. Моне “Стіг сіна”, “Руанський собор”, “Скали в Бель-Ілі”; П.О. Ренуар “Купальниці”; “Ж. Самарі”; Е. Дега “Блакитні танцівниці”, “Зірка”; К. Писсаро “Бульвар Монмартр”; Е. Мане “Сніданок на траві”, “Трудівники моря”. Росія: К.О. Коровін; В.Е. Борисов-Мусатов “Смарагдове намисто”; В.О. Сєров “Дівчинка з персиками”, портрети: К. Коровіна, І. Левітана, М. Римського-Корсакова, Ф. Шаляпіна.

Скульптура

Франція: О. Роден “Поцілунок”, “Мислитель”. Росія: М.М. Антокольський “Іван Грозний”, “Петро І”, “Нестор-літописець”.

Література

Росія: А.П. Чехов “Казки Мельпомени”, “Палата № 6”, “Чайка”, “Вишневий сад”, “Три сестри”, “Дядя Ваня”; І. Бунін (лауреат Нобелівської премії 1933 р.) “Суходіл”, “Добре життя”, “Село”, “Антонівські яблука”, “Мітіне кохання”.

Музика

Франція: К. Дебюссі прелюдія до “Післяполуденного відпочинку фавна”, опера “Пеллеас і Мелізанда”, три симфонічні ескізи “Море”; М. Равель балет “Дафніс і Флоя”, болеро для оркестру. Росія: П.І. Чайковський опери “Євгеній Онєгін”, “Пікова дама”, “Іоланта”.

ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ – напрямок, в якому знайшли подальший розвиток усі риси імпресіонізму.

Живопис

Франція: П. Сезанн “Сосна в Сен-Тропезі”, “П’єро та Арлекін”; П. Гоген “Брід”, “Звідки ми? Хто ми? Де ми йдемо?”; В.Ван Гог “Хатини”, “Нічне кафе”, “Червоні виноградники в Арлі”.

Кінематограф

Ж.Л. Годар. Росія: 9 січня 1894 р. Й.А. Тимченко, син українського кріпака, механік-самоук на 9-му з’їзді дослідників природи і лікарів Росії показав на екрані гарцюючих кавалеристів і метальників списа. Франція: у 1895 р. брати Люм’єри показали в Парижі фільм “Прибуття потягу”.