2.2. Русифікація в системі освіти та культури.

У 70-і - 80-і pp. різко звузилася сфера вживання української мови в освітньо-виховних закладах. Агресивна русифікація починалася із ди­тячих садків. У1979 р. на Всесоюзній науковій конференції в Ташкенті рекомендовано форсувати русифікацію освіти. Її рішення зобов'язу­вали уже з цього року «завести всюди вивчення російської мови в національних дошкільних закладах для дітей з п'яти років життя». У 1978р. із вказівкою вищого парткерівництва, Міністерство освіти УРСР на­правило на місця директиву щодо вдосконалення вивчення російсь­кої мови у школах. У 1983 р. вийшла таємна постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи щодо удосконалення вив­чення російської мови»...

За аналогічною республіканською постановою відтепер вчителі російської мови одержували 15% надбавку до зарплати. Для звільнен­ня учнів від вивчення української мови і літератури достатньо було подати заяву батьків про «слабке здоров'я дитини» чи просто про не­бажання вивчати мову. За 1960-1980 pp. число україномовних шкіл у республіці скоротилася на 8,7 тис. У середині 80-х pp. українською мовою в Україні випущено книг вчетверо менше, ніж російською. Таке ж співвідношення було у бібліотечних фондах. У прокаті в УРСР на 17 тис. копій художніх фільмів російською мовою припадало 2 тис. -українською. Українську мову витісняли також з державних та гро­мадських установ. (Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко СМ. -с. 120-121; Новітня історія України. - с 458).

2.3. Наука.

Наука за часів «соціалізму» важко перетворювалася у безпосередню продуктивну силу. Кількість науковців у республіці зросла в 1980 р. до 200 тис. чоловік. У розрахунку на 1 тис. жителів їх було значно менше, ніж у РСФСР. Внаслідок повільного впровадження у виробництво недостатньою була ефективність наукових розробок. Лише на деяких пріоритетних напрямках - електрозварюванні, електрошлаковому плавленні, обробці матеріалів під високим тиском, матеріалознавстві - українські вчені виходили на світовий рівень. Установи АН УРСР, яку з 1962 р. очолює Борис Патон, налічували 70 тис. вчених.

Попри недостатнє фінансування були досягнення. Світовим лідером у сфері порошкової металургії став Інститут проблем матеріалознавства.

У 1969 p., завдяки вченим Інституту електрозварювання, вперше в світі проведено зварювання алюмінію, титану і нержавіючої сталі в умовах космосу на кораблі «Союз-6». Колектив Миронівського науково-дос­лідного інституту (НДІ) під керівництвом академіка В.Ремесла вивів нові сорти пшениці, які зайняли в СРСР 8 млн. га. В Україні виведені цукрові буряки з одноростковим насінням, що дають врожай на 50 цен­тнерів вищий, ніж буряки багаторосткових сортів, високоврожайні сор­ти кукурудзи, соняшника.

До здобутків суспільних наук відноситься 26-томна «Історія міст і сіл Української РСР», якій не було аналогів в СРСР. Явищем в істо­ричній науці стало завершення у 1979 р. Інститутом історії АН УРСР 8-томної «Історії Української РСР». До 60-річчя СРСР філологами республіки видано академічний 11-томний словник української мови. Історик М.Брайчевський видрукував у Торонто в 1972 р. працю «При­єднання чи возз'єднання», в якій було спростовано офіційні «Тези про 300-річчя возз'єднання України з Росією».