Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Укр. к-ра др. пол. ХХ ст. з і.У..doc
Скачиваний:
66
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
1.63 Mб
Скачать

5. Розвиток культури

Освіта

Як і в попередньому періоді, партійне керівництво значну увагу приділяло системі освіти, дбаючи про її ідеологічну чистоту і вірність комуністичним ідеалам. У 1958 р. почалася реформа шкільної освіти: створювалися восьмирічні (обов'язкові) і одинадцятирічні політехнічні школи, школи-інтернати та школи подовженого дня. З 1966 р. запроваджується обо­в'язкова десятирічна освіта; трохи пізніше в усіх школах введе­на була обов'язкова військова підготовка, значно політизувався навчально-виховний процес.

Поступово і радянське суспільство втягувалося в світову на­уково-технічну революцію і потребувало все більше високоосвічених спеціалістів. Тому вища школа переживала у 60-70-і роки піднесення: значні інвестиції держави, високий соціальний престиж науковців сприяли її розвитку. Відкривалися нові універси­тети: Донецький (1964), Сімферопольський (1972), Запорізький (1985), пізніше Прикарпатський та Волинський. В Україні з'яв­ляються іноземні студенти, насамперед з країн "третього світу". Однак якість вищої освіти залишалася дуже низькою, особливо на заочній та вечірній формах, і не відповідала світовим стан­дартам. Хоча кількісні показники були вражаючі: студентом в Україні була кожна сьома людина.

Наука

Наука України цього часу невпинно, всупереч ко­муністичному гальму, прогресувала, збагачуючи загальнолюдську скарбницю визначними досягненнями. Виник­ли нові перспективні наукові галузі: напівпровідників, високомолекулярних сполук, фізика низьких температур, плазми, космонавтика. Кількість працівників з науковими ступенями зросла за 1965 -1985 роки у 5,5 рази. Правда, багато науковців, особливо в суспільних галузях, займалися мавп'ячою працею, або ж зовсім нехтували дослідженнями, отримуючи довічну ренту. З велики­ми труднощами наукові дослідження впроваджувалися у вироб­ництво, бюрократичні перепони заважали прямим зв'язкам тео­рії і практики. Попри все це і гуманітарні науки мали чим пиша­тися: археологи, медієвісти, філологи, мистецтвознавці збагати­ли українську культуру фундаментальними дослідженнями.

Література і мистецтво

Література і мистецтво України художніми засобами відтворювали реальність і несли у собі усі суперечності епохи. Все ж слід

відзначити найталановитіші здобутки українських митців: рома­ни Олеся Гончара "Собор", Михайла Стельмаха "Чотири бро­ди", історичну прозу Юрія Мушкетика, поезію Івана Драча, В. Симоненка, Миколи Руденка, Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Василя Стуса, драматургію О. Коломійця. Визначним був внесок літераторів-дисидентів: М. Осадчого, Євгена Сверстюка, В'ячеслава Чорновола, В. Мороза, Івана Дзюби. Справжнім культурним феноменом стала творчість режисера-новатора Сергія Параджанова, особливо його шедевр "Тіні забутих предків". Скарбницю українського кіно збагатили Ю. Іллєнко, К. Муратова, Л. Осика. Славу української музики підносили ви­датні майстри вокалу Д. Гнатюк, А. Мокренко, М. Кондратюк, Є. Мірошниченко, А. Солов'яненко, композитор В. Івасюк, пісні якого "Я піду в далекі гори", "Червона рута", "Водограй" стали народними.

...

НА ШЛЯХУ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ