39. Україна в умовах десталінізації (1956-1964 pp.)

39.3. Зміни в соціальній сфері та культурному житті.

...

Процес десталінізації створив нову духовну атмосферу в суспільстві, відкрив більш широкі можливості для розвитку української культури. Однак обмеженість та непослідовність політики М. Хрущова, його оточення негативно впливали на стан освіти, науки, мистецтва.

У грудні 1958 р. було прийнято закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи на­родної освіти СРСР». У квітні 1959 р. відповідний закон про­дублювали й в УРСР. У цих документах передбачалося введен­ня 8-річного обов'язкового навчання; перетворення 10-річних середніх шкіл на 11-річні; створення умов для опанування уч­нями шкіл однієї з масових професій. У 1958/1959 навчально­му році в школах республіки працювало понад 300 тис. вчи­телів. У наступні роки їх кількість зросла, що забезпечило реальне введення 8-річної освіти й створило належні умови для діяльності середніх шкіл. У школах вводилося виробниче навчання, окремі заняття проводилися на підприємствах, у колгоспах і радгоспах.

Потреби розвитку народного господарства та культури ви­магали збільшення випуску спеціалістів. У першій половині 60-х pp. загальна кількість професійно-технічних училищ (ПТУ) порівняно з 50-ми pp. зросла у 1,5 рази, а сільських — у 2 рази. У системі профтехосвіти в середньому за рік готувалося 270-290 тис. спеціалістів масових робітничих і механіза­торських професій. У 1958 р. в 140 вищих навчальних закла­дах (ВНЗ) республіки навчалося 380 тис. студентів.

В республіці продовжувався курс на русифікацію. У сере­дині 60-х pp. українською мовою навчалося всього 62% шко­лярів. У містах становище було ще гірше. У 1958 р. в міських україномовних школах навчалося тільки 21% учнів від загаль­ної кількості. Майже повністю зникли українські школи у та­ких великих містах, як Харків, Донецьк, Одеса. Значно скоро­тилася кількість україномовної газетно-книжкової продукції. У 1963 р. з 2366 газет республіки українською мовою виходило 765, тобто менше 1/3.

НТР, що бурхливо розвивалася у світі, поставила перед вче­ними України нові завдання. В 1964 р. у Фізико-технічному інституті АН УРСР було створено найпотужніший на той час у світі прискорювач електронів. Україна стала провідним цент­ром кібернетики. За цикл праць з теорії цифрових автоматів академік В. Глушков у 1964 р. став лауреатом Ленінської премії. У 1961 р. українські вчені створили перші штучні алмази. Плідно працювали у цей час такі авторитетні нау­ковці, як біохімік О. Палладін, хірург М. Амосов, інженер Б. Патон.

Політика десталінізації не змінила ворожого ставлення держави до церкви. Протягом 1957-1964 pp. в Україні було закрито 46% православних храмів. Зокрема, на Запоріжжі із 108 храмів залишилося 9, на Дніпропетровщині — 26, у Кри­му — 14.

Десталінізація супроводжувалася зрушеннями у політич­ній та національній свідомості українського суспільства. Зріс інтерес до західної культури. Значні здобутки у цей час мала література, плідно працювали М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко, О. Гончар, М. Стельмах. Заявили про себе і мо­лоді талановиті літератори — Г. Тютюнник, Д. Павличко, Л. Костенко, І. Драч, В. Симоненко, з якими було пов'язане покоління «шістдесятників». У галузі музичного мистецтва була створена низка талановитих творів. До них належать «Третя симфонія» Б. Лятошинського, опери «Мілана» Г. Май-бороди та «Вкрадене щастя» Ю. Мейтуса.

Отже, культурне та духовне життя в Україні в умовах де­сталінізації у середині 50-х — середині 60-х pp. мало супереч­ливий характер.

...