Установки ультрафіолетового опромінення уо-4м

У визначений час замикається контакт КT1 у ланцюзі котушки магнітного пускача КM1, що подає напругу на лампу і на паралельно приєднане до неї реле максимальної напруги КV3, KV4. У перший момент напруга на лампі висока і реле напруги КV3, KV4 починає спрацьовувати, періодично підключаючи замикаючим контактом конденсатор C2, що приводить до запалювання лампи. У процесі розігріву лампи напруга на ній падає і реле КV3, KV4 не спрацьовує.

Через 15...20 хв замикається контакт реле часу KT1 у ланцюзі котушки магнітного пускача KM2 і електродвигун М надає руху опромінювачіам.

У протилежному кінці приміщення приводний двигун реверсується кінцевим вимикачем SQ2, що виключає магнітний пускач KM2 і включає KM3. Опромінювачі почнуть рухатися в зворотному напрямку, котушка крокового шукача КV1 одержить живлення, і його щітки пересунуться на одну ламель.

Опромінювачі зроблять стільки повних проходів (туди і назад), на яке число буде встановлений перемикач SA2. Коли щітки шукача стануть на ламель, з’єднану з заданою оператором ламелью перемикача SA2, реле КV2 знеструмить пускач KM1, що відключить двигун і лампи.

Крім того, котушка крокового шукача одержить живлення через контакти реле KV2 і короткозамкнуте коло шукача КV1. У результаті щітки шукача будуть пересуватися доти, поки не потраплять на розімкнуті контакти. Кроковий шукач КV1 повернеться у вихідне положення, і схема виявиться підготовленою до наступного циклу роботи.

Питання для самоконтрою

1. Для чого використовують штучне ультрафіолетове опромі­нен­ня променями області УФ-В?

2. Від чого залежить доза УФ-опромінення тварин і птахів.

3. Принципи автоматизації стаціонарних, переносних та пересувних установок УФ-опромінення.

4. Для чого призначена самохідна установка УОК-1?

5. Будова та принцип дії установки УОК-1.

6. Будова та принцип дії установки УО-4.

ТЕСТИ

1. Штучне ультрафіолетове опромінення променями області УФ-В використовують

1. Для утворення в шкірі з провітаміну активно діючого вітаміну D.

2. Для утворення у шкірі вітаміну А.

3. Для посилення кровообігу в підшкірних тканинах.

2. Для автоматичного керування стаціонарними опроміню­ючими установками використовують

1. Апарати керування у функції шляху.

2. Програмні пристрої.

3. Прилади контролю інтенсивності ультрафіолетового опромінення

3. Для автоматичного керування пересувними опроміню­валь­ними установками використовують.

1. Апарати керування у функції шляху та програмні пристрої.

2. Програмні пристрої.

3. Регулятори освіленості.

4. Використовуючи принципову електричну схему УОК-1, вкажіть, чим подається команда для переключення електро­двигуна приводу на зворотний хід?

1. Кінцевим вимикачем SQ3.

2. Кінцевим вимикачем SQ2.

3. Кнопкою SB2.

5. Яке джерело ультрафіолетового опромінення використо­вують в пересувній установці УО-4?

1. Дугова ртутна лампа ДРТ-400.

2. Дугова ртутна лампа ДРЛ-400.

1. Люмінісцентна ерітемна лампа ЛЭ -15.

2.6.3. Автоматизація установок інфрачервоного опромінення

При промисловій технології вирощування тварин для збері­гання здоров’я молодняку, значне місце відводиться використанню інфрачервоного опромінення. Інфрачервоне випромінювання – оптичне випромінювання з інтервалом довжини хвиль від 0,002 м до 760 нм, інтервалом частот від 150 ГГц до 400 ТГц. Оскільки інфра­червоні промені погано поглинаються повітрям, то основна їх частина передається безпосередньо тілу, що опромінюється.

Довгохвильове інфрачервоне випромінювання поглинається верхніми шарами шкіри і викликає їх почервоніння, а короткохвильове проникає в підшкірні шари тканин і органів, де його енергія перетворюється в теплову, в результаті чого посилюється кровообіг, активізуються біологічні процеси і процеси обміну речовин. Все це підвищує біологічні функції організму, сприяє зростанню опору простудним захворюванням, а в результаті сприяє кращому росту і розвитку молодняку. Інфрачервоне випромінювання має також позитивний вплив на нервову систему, а через неї і на внутрішні органи.

Інфрачервоне опромінення рекомендується проводити в осінньо-зимовий і ранньовесняний період для курчат, індичат до віку 40…60 днів; качат і гусенят – 15…20 днів; поросят-сисунів – 30 …45; телят і ягнят – до 10…15 денного віку. Залежно від кліматичних умов тривалість сезону опромінення може бути продовжена чи зменшена. Інфрачервоне опромінення можна використовувати також з лікувальною метою.

Джерелом інфрачервоного випромінювання є будь-яке нагріте тіло. В якості джерел інфрачервоного випромінювання широко використовують інфрачервоні дзеркальні лампи типу ИКЗ, ИКЗК, ИКЗС (світлі випромінювачі), ТЕНи, керамічні електронагрівники та інші низькотемпературні електронагрівники (темні випромінювачі). Максимум спектрального розподілу енергії “світлих” випромінювачів не співпадає з максимумом спектральної чутливості шкіри тварин. В цьому відношенні перевагу мають “темні” випромінювачі. З енергетич­ної точки зору вони на 10–25% ефективніші “світлих”. “Темні” випромінювачі порівняно з “світлими” мають переваги за надійністю роботи, строком служби, рівномірністю поля під опро­міню­вачем. В їх спектрі відсутнє видиме випромінювання, що непокоїть тварин. Переваги “світлих” випромінювачів -незначні втрати теплоти через теплопровідність і конвекцію.

Вказані джерела використовуються в інфрачервоних опроміню­вачах ОРИ-1, ООИ-1, ССПО-250, ИКО, брудерах, установках комбіно­ваного опромінення “ИКУФ”, “Луч” та інших.

Аналізуючи дію інфрачервоних випромінювачів, слід звернути увагу, що вагому роль визначає температура обігріву. Вона залежить від типу джерела випромінювання, його потужності та напруги жив­лення, висоти підвісу опромінювача. Використання високо­темпера­турних “світлих” випромінювачів крім того повинно обмежуватися в тривалості, адже тривалий перегрів згубно впливає на білкові тканини, призводить до “спалювання” кисню. Враховуючи це, автоматизація інфрачервоного опромінення повинна передбачати регулювання темпера­тури в зоні дії опромінювачів, а для “світлих” ще й програмне керування тривалістю обігріву.

Для інфрачервоного опромінення молодняку тварин промисло­вість випускає опромінювач ОКБ-3296Т (рис. 2.6.11). Опромінювач має три нагрівальних елементи типу ТЕН потужністю по 400 Вт кожний. Трубчасті нагрівники розміщені в конусоподібному сталь­ному кожусі з подвійними стінками, простір між якими заповнено теплоізоляцією. Знизу нагрівники захищені сіткою. Кожен нагрівний елемент має свій вимикач, розміщений на захисному кожусі 2. Опромінювач забезпечує обігрівання опоросу в одному станко-місці. Зміною висоти підвішування опромінювача та вмиканням різної кількості нагрівних елементів можна регулювати температуру в зоні обігріву.

Рис. 2.6.11. Інфрачервоний опромінювач ОКБ-3296Т:

1 – сітка; 2 – кожух; 3 – нагрівник; 4 – кожух виводів

Для обігрівання 500...600 курчат віком від 1 до 30 днів при утриманні їх на підлозі використовують брудери БП-1А (рис. 2.6.11). Це зонт у вигляді шестигранної зрізаної металевої піраміди. Він складається з системи блоків 1, вантажу противаг 2, що призначені для регулювання підйому зонта 6. Під зонтом розміщено чотири трубчатих електронагрівачі 4, які забезпечують обігрів. Для освітлення під зонтом знаходиться освітлювальна лампа 5. Всередині зонта встановлено чотири нагрівальних електричних елементи потужністю по 250 Вт кожний, терморегулятор і термометр. Дві секції піраміди мають круглі отвори з відкидними кришками для забезпечення обміну повітря під брудером. На кришці встановлена сигнальна лампа.

Принципова електрична схема брудера зображена на рисунку 2.6.12, б. При вмиканні брудера в електричну мережу напівпро­відниковий регулятор температури одержить живлення і ввімкне нагрівальні елементи ЕК1...EK4 в електричну мережу. Нагрівальні елементи складені за схемою рівноплечого моста, в діагональ якого ввімкнена сигнальна лампа. Сигнальна лампа засвічується при перегорянні одного з нагрівальних елементів. Якщо температура під брудером досягає заданої норми, то регулятор вимикає нагрівальні елементи. При зниженні температури повітря під брудером нагрівальні елементи знову вмикаються.

Опромінювач інфрачервоний ССП 05, що використовується для місцевого обігріву молодняку тварин, виконаний у вигляді сферичного відбивача, в якому за допомогою патрона Е-27 кріпиться інфрачервона дзеркальна лампа ИКЗК-220-250, захищена металевою сіткою. Кріплення опромінювача до перекриття здійснюється за допомогою підвісного пристрою. Висота підвісу для створення відповідного теплового режиму регулюється в межах 0,7м і вище.

б

Рисунок 2.6.12. Брудер БП-1А:

а – зовнішній вигляд; б – принципова електрична схема; 1– система блоків;

2 – вантаж противаги; 4 – ТЕНи; 5 – освітлювальна лампа; 6 – зонт

Для управління процесом інфрачервоного обігріву при вико­ристанні опромінювача ССП05-250-003-У3 може бути використана система керування, яка передбачає програмне керування періодич­ністю та тривалістю обігріву і регулювання температури в зоні дії опромінювача. Добова циклічність ввімкнення і вимкнення опроміню­вача здійснюється за допомогою програмного реле часу, яке своїм контактом забезпечує ввімкнення та вимкнення магнітного пускача та подачу напруги в кола лампи опромінювача.

Підтримання температурного режиму на заданому рівні вико­нується пропорційним регулятором температури з регулюванням напруги живлення на лампі. Температура обігріву задається резисто­ром. В основі системи підтримання температурного режиму вико­ристано регулятор напруги, виконаний на базі тиристора. Контроль температури обігріву здійснюється за допомогою терморезистора, що установлений в зоні дії опромінювача.

Особливо ефективним є одночасне опромінення тварин і птиці інфрачервоними і ультрафіолетовими променями. Промисловість випускає для одночасного інфрачервоного і ультрафіолетового опро­мінення установки “ИКУФ”, “Луч”, “СОЖ”. Деякі установки комбіно­ваного опромінення крім того комплектуються аероіонізаторами.

Рисунок 2.6.13. Опромінювач установки ІКУФ-1:

1– інфрачервона лампа; 2 – еритемна лампа; 3 – кожух пуско-регулюючого апарата з перемикачами; 4 – підвіска; 5 – захисна решітка

До складу однієї установки ІКУФ-1М входить 40 опроміню­вачів, силовий щиток і блок програмного керування. Кожен опро­мінювач (рис. 2.6.13) має дві інфрачервоні лампи типу ІКЗК-220-250 і одну ультрафіолетову лампу ЛЕ-15, які змонтовані в загальній арматурі разом з пусковою апаратурою для лампи ЛЕ-15. Один опромінювач забезпечує обігрівання і опромінювання поросят-сисунів у двох станко-місцях, а телят – в одному станко-місці.

Принципіальну електричну схему установки ІКУФ-1М зображено на рис. 2.6.14. В схемі передбачено ручне і автоматичне керування. При ручному керуванні тумблери SA1 і SA2 встановлюють у положення “А”. Якщо подати на схему напругу, то спрацює реле часу КТ1 типу 2РВМ і через свої контакти подасть напругу на котушки електромагнітних пускачів КМ1 і КМ2. Пускачі спрацюють і ввімкнуть інфрачервоні та ультрафіолетові лампи. Ультрафіолетові лампи розраховані на напругу 127 В і живляться від спеціальних трансформаторів. Програмне реле регулюють на потрібний режим роботи, і воно автоматично підтримує потрібну тривалість роботи ламп.

Рис. 2.6.14. Принципіальна електрична схема установки ІКУФ-1М

Універсальна автоматизована установка “Луч” призначена для інфрачервоного обігрівання і ультрафіолетового опромінення молод­няку тварин і птиці. Вона складається з пульта керування і 40 опромінювачів (рис. 2.6.15).

Рис. 2.2.15. Опромінювач установки "Луч":

1 – еритемна лампа; 2 – інфрачервона лампа; 3 – кожух

пускорегулюючої апаратури; 4 – підвіска; 5 – захисна решітка

Опромінювач – це жорстка овальна конструкція, в якій на кронштейні змонтовані дві інфрачервоні лампи 2 і між ними одна еритемна лампа типу ЛЭ-15 або ЛЭО-15. Шарнірне кріплення інфра­червоних ламп дає можливість регулювати їх положення до 90º. Зверху в кожусі 3 розташована пускорегулююча апаратура лампи ЛЭ-15. Знизу опромінювач закритий захисною решіткою 5. Для ступінчастого регулювання напруги на інфрачервоних лампах призна­чені автотрансформатори типу AT-10, що забезпечують зміну температурного режиму у процесі вирощування молодняку.

Принципіальна електрична схема установки “Луч” зображена на рис. 2.6.16. Схема забезпечує ручне і автоматичне керування. При ручному керуванні вмикають і вимикають інфрачервоні лампи перемикачем SA1, а необхідну напругу на лампах встановлюють перемикачами Q2 і Q3. При автоматичному керуванні перемикач SA1 встановлюють у положення “А”. Після цього перемикачами Q2 і Q3 встановлюють необхідну напругу для інфрачервоних ламп. Тривалість періодів роботи і перерв регулює реле часу типу 2РВМ, яке має дві програми.

Ручне керування лампами ЛЕ-15 здійснюють вимикачем SA2. При автоматичному керуванні лампами ЛЕ-15 перемикач SA2 встановлюють у положення “А”, а режим роботи забезпечує друга програма реле часу 2РВМ (контакт KT1: 2) відповідно до заданої добової дози.

Рис. 2.6.16. Принципова електрична схема установки “Луч”

В сучасних установках інфрачервоного опромінення для регулювання напруги живлення на інфрачервоних лампах, з метою регулювання температурного режиму використовують тиристорні регулятори напруги.