2

ВП НУБіП України

«Немішаївський агротехнічний коледж»

РЕФЕРАТ

на тему:

«Обмороження, їхні види та характеристика»

Студентки 1 курсу

Відділення «Ветеринарна медицина»

групи В-12

Кучерюк Ксенії Вікторівни

Немішаєве-2011

Зміст

1. Обмороження	3
1.1 Ознаки обмороження та загального переохолодження	4
1.2 Ступені обмороження	5
1.3.Перша допомога при обмороженнях	6
1.4 "Залізне" обмороження	7
1.5 Профілактика переохолодження та обморожень	8
2. Відмороження	9
2.1 Причини відмороження	11
2.2. Перша допомога при відмороженні	13
2.3. Перша медична допомога при відмороженні	14
2.4 Профілактика відморожень
3. Бібліографія

1. Обмороження

1.1 Ознаки обмороження та загального переохолодження

Обмороження - ушкодження якої-небудь частини тіла (аж до омертвіння) під впливом низьких температур. Найчастіше обмороження виникають у холодний зимовий час при температурі навколишнього середовища нижче -10^oС - 20^oС. При тривалому перебуванні поза приміщенням, особливо при високій вологості та сильному вітрі, обмороження можна одержати восени та навесні при температурі повітря вище нуля.

До обмороження на морозі приводять тісний і вологий одяг і взуття, фізична перевтома, голод, змушене тривале, нерухоме та незручне положення, ослаблення організму в результаті перенесених захворювань, хронічні захворювання судин нижніх кінцівок і серцево-судинної системи, важкі механічні ушкодження із крововтратою, паління та ін.

Статистика свідчить, що майже всі важкі обмороження, що призвели до ампутації кінцівок, відбулися в стані сильного алкогольного сп'яніння .

Під впливом холоду в тканинах відбуваються складні зміни, характер яких залежить від рівня та тривалості зниження температури. При дії температури нижче -30⁰С основне значення при обмороженні має дія, що ушкоджує і тоді відбувається загибель клітин. При дії температури до -10⁰С або -20⁰С, при якому наступає більшість обморожень, велике значення мають судинні зміни у вигляді спазму дрібних кровоносних посудин. У результаті сповільнюється кровоток, припиняється дія тканинних ферментів.

Ознаки обмороження:

• шкіра блідо-синюшна;

• температурна, тактильна та болюча чутливість відсутні, або сильно знижені;

• при відігріванні з'являються сильні болі, почервоніння та набряк м'яких тканин;

• при більш глибокому ушкодженні через 12-24 год. можлива поява міхурів із кров'янистим умістом;

Ознаки глибокого обмороження, при яких необхідна термінова кваліфікована медична допомога:

• чутливість обморожених ділянок не відновлюється, сильні болі;

• зберігається блідість шкірних покривів;

• якщо надавити пальцем на шкіру, а потім забрати палець, колір шкіри не змінюється;

• з'являються міхури із кров'янистим умістом.

1.2. Ступені обмороження

Обмороження I ступеня звичайно наступає при нетривалому впливі холоду. Уражена ділянка шкіри бліда, після зігрівання почервоніла, у деяких випадках має багряно-червоний відтінок; розвивається набряк. Омертвіння шкіри не виникає. До кінця тижня після обмороження іноді спостерігається незначне шелушення шкіри. Повне видужання наступає до 5 - 7 днів після обмороження. Перші ознаки такого обмороження - почуття печіння, поколювання з наступним онімінням ураженої ділянки. Потім з'являються шкірна сверблячка та біль, які можуть бути та незначними, і різко вираженими.

Обмороження II ступеня виникає при більш тривалому впливі холоду. У початковому періоді є збліднення, похолодання, втрата чутливості, але ці явища спостерігаються при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака - утворення в перші дні після травми міхурів, з прозорим вмістом. Повне відновлення цілісності шкірного покриву відбувається протягом 1 - 2 тижнів, грануляції та фляки не утворяться. При обмороженні II ступеня після зігрівання біль інтенсивніший та триваліший, ніж при обмороженні I ступеня, турбує шкірна сверблячка, печіння.

При обмороженні III ступеня тривалість періоду холодового впливу та зниження температури в тканинах збільшується. Міхури, що утворюються в початковому періоді, наповнені кров'янистим вмістом, дно їх синьо-багряне, нечутливе до подразнень. Відбувається загибель всіх елементів шкіри з розвитком, наприкінці обмороження, грануляцій і фляків. Відторгнення відмерлих тканин закінчується на 2 - 3-й тиждень, після чого наступає рубцювання, що триває до 1 місяця. Інтенсивність і тривалість болючих відчуттів більш виражена, чим при обмороженні II ступеня.

Обмороження IV ступеня виникає при тривалому впливі холоду, зниження температури в тканинах при ньому найбільше. Воно нерідко сполучається з обмороженням III і навіть II ступеня. Відмирають всі шари м'яких тканин, нерідко ушкоджуються кості та суглоби.

Ушкоджена ділянка кінцівки синіє, набряк розвивається відразу після зігрівання та швидко збільшується. Міхури розвиваються в менш обморожених ділянках, де є обмороження III - II ступеня. Відсутність міхурів при значно розвиненому набряку, втрата чутливості свідчать про обмороження IV ступеня.

В умовах тривалого перебування на вулиці, при низькій температурі повітря, можливі не тільки місцеві поразки, але та загальне охолодження організму . Під загальним охолодженням організму варто розуміти стан, що виникає при зниженні температури тіла нижче 34^oС.

Загальному охолодженню сприяють ті ж фактори, що та при обмороженні: висока вологість повітря, сильний вітер, фізична перевтома, психічна травма, перенесені захворювання та травми.

Розрізняють легкий, середній і важкий ступені загального охолодження.

Легкий ступінь: температура тіла 32-34^oС. Шкірні покриви бліді або помірковано синюшні, з'являється <гусяча шкіра>, озноб, утруднення мови. Пульс сповільнюється до 60-66 ударів в хвилину. Артеріальний тиск нормальний, або трохи підвищений. Подих не порушений. Можливі обмороження I-II ступеня.

Середній ступінь: температура тіла 29-32^oС, характерні різка сонливість, пригнічення свідомості, безглуздий погляд. Шкірні покриви бліді, синюшні, іноді з мармуровим відтінком, холодні на дотик. Пульс сповільнюється до 50-60 ударів у хвилину. Артеріальний тиск трохи знижений. Подих рідкий - до 8-12 вдихів у хвилину, поверхневий. Можливі обмороження лиця та кінцівок I - IV ступеня.

Важкий ступінь: температура тіла нижче 31⁰С. Свідомість відсутня, спостерігаються судоми, блювота. Шкірні покриви бліді, синюшні, холодні на дотик. Пульс сповільнюється до 36 ударів у хвилину, має місце виражене зниження артеріального тиску. Подих рідкий, поверхневий - до 3-4 у хвилину. Спостерігаються важкі та розповсюджені обмороження аж до заледеніння.