9.3.2. Централізований контроль та управління в сільськогосподарському виробництві

Застосування централізованого принципу контролю і керу­вання з центрального пункту дозволяє істотно підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва:

• скоротити обсяги обслуговування численних роз’єднаних установок за рахунок прискорення пошуку місць ушкодження і вживання необхідних заходів щодо їх усунення,

• підвищити надійність роботи устаткування,

• вести більш точний облік витрати кормів, трудових витрат і отриманої продукції,

• забезпечити прискорене виконання обчислювальних операцій і безпосередній зв’язок з адміністративно-управлінсь­ким апаратом і системою збору й обробки інформації.

Однією з форм систем централізованого контролю є диспет­черська служба, що за штатом обов’язкова у всіх комплексах.

Диспетчерська служба – це централізована форма оператив­ного керування в організації взаємодії всього персоналу господарства з метою своєчасного й економічного забезпечення виробництва продукції.

Диспетчерська служба виконує наступні основні функції:

• погоджує за допомогою засобів зв’язку взаємодію між персо­налом, що знаходиться в різних місцях;

• здійснює постійний контроль за допомогою засобів сигналі­зації за ходом виконання технологічних процесів;

• виконує з пульта диспетчера дистанційне керування техноло­гічними процесами;

• одержує зведення про неполадки і перерви в роботі установок про гранично припустимі відхилення і виникнення аварійних ситуацій,

• приймає рішення щодо усунення перерахованих порушень.

Для одержання і переробки інформації диспетчерський пункт і об’єкти керування обладнують системами сигналізації, телефонними станціями, гучномовним зв’язком, радіостанціями, телевізійними уста­новками, пристроями оргтехніки і засобами відображення інформації.

Завдяки введенню в господарствах диспетчерської служби вимушені простої сільськогосподарських машин і установок скоротилися на 25%, втрати продукції – на 7...15%.

Централізоване керування разом з диспетчерськими засобами зв’язку, обчислювальною технікою і пристроями відображення інформації утворює автоматизовану систему керування виробництвом (АСУП).

За наявності технічних засобів зв’язку, інформаційно-обчислю­вальних центрів для обробки інформації і каналів оперативного керування на вищому (четвертому) ступені утвориться так звана галузева автоматизована система керування виробництвом (ГАСУП).

Впровадження АСУП, а потім ГАСУП підвищує якість керування виробничо-господарською діяльністю. За визначенням і призначенням АСУП є людино-машинною системою, призначеною для рішення організаційно-економічних задач з метою одержання максимуму продукції при мінімумі матеріально-технічних і трудових витрат.

АСУП, будучи новим кроком у теорії і практиці керування, вимагає використання і розробки нових принципів і методів керування, моделювання, математичного забезпечення і технічного оснащення.

Основна відмінність АСУП від АСУ ТП і САУ – необхідність обліку присутності людського фактора в системі. Використовуючи АСУП, необхідно вирішувати питання спілкування людини з ЕОМ, розробки методів оперативного керування виробництвом у діалого­вому режимі ЕОМ, готовності управлінського апарата до використання нової технічної бази обробки даних і вироблених машиною рішень.

АСУП і ГАСУП сільськогосподарського призначення перебу­вають у стадії розробки і дослідного впровадження у виробництво.