Питання для самоконтролю

1. Які параметри забезпечує комплект електрообладнання для фруктосховищ?

2. Для чого призначена система автоматичного управління мікрокліматом в фруктосховищі?

3. Поясніть роботу принципової електричної схеми керування мікрокліматом фруктосховища.

4. Які засоби автоматизації використовуються в схемі керування фруктосховищем?

ТЕСТИ

1. Які засоби автоматизації використовуються для підтри­мання в системі необхідного тиску аміаку фруктосховища?

1. Датчик тиску, вологості.

2. Датчик температури, реле часу.

3. Датчик тиску, реле часу.

2. Які засоби автоматизації використовуються для підтри­мання мікроклімату в фруктосховищі?

1. Датчик температури з терморегулятором, електроклапан аміаку.

2. Датчик температури з терморегулятором, реле часу.

3. Датчик температури з терморегулятором, електроклапан аміаку, датчик вологості, реле часу.

3. Які засоби автоматизації використовуються для підтри­мання вологості в фруктосховищі?

1. Датчик вологості, реле часу.

2. Датчик вологості, реле рівня води.

3. Датчик температури, реле рівня води.

4. Використовуючи принципову електричну схему керування мікрокліматом в фруктосховищі, поясніть призначення реле часу КТ1.

1. Для циклічного перемішування повітря всередині камери за допомогою електродвигунів М2 і МЗ вентиляторів

2. Для вмикання електроклапана.

3. Для вимикання електродвигунів М2 і МЗ вентиляторів.

5. Для чого використовуються реле часу в схемі керування мікрокліматом в фруктосховищі?

1. Для періодичного вмикання з затримкою резервного насоса аміаку та програмного розморожування охолодника.

2. Для періодичного вмикання електродвигунів вентиляторів, з затримкою резервного насоса аміаку та програмного розморожування охолодника.

3. Для періодичного вмикання електродвигунів вентиляторів.

6. Як здійснюється зволоження повітря в фруктосховищі?

1. Вода попадає на електропароутворювач, створюючи пар, який підхоплюється вентилятором і подається на охолодник.

2. Вода попадає на диск, що обертається.

3. Вода розпилюється через форсунки.

7. Які засоби автоматизації використовуються для підтри­мання тиску аміаку в системі фруктосховища?

1. Реле часу, датчик вологості.

2. Реле часу, датчик тиску.

3. Електроклапани, датчик тиску

8. Які засоби автоматизації використовуються для розморо­жу­вання “снігової шуби” фруктосховища?

1. Реле часу, датчик різниці тиску, електроклапани.

2. Реле часу, електроклапани.

3. Датчик різниці тиску, електроклапани.

9. Як утворюється “снігова шуба” в фруктосховищі?

1. Повітря за допомогою вентилятора попадає на охолодник, що призводить до обмерзання.

2. Вологе повітря за допомогою вентилятора попадає на охолодник, що призводить до обмерзання.

3. Зовнішнє повітря за допомогою вентилятора попадає на охолодник, що призводить до обмерзання.

6.3. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ І СОРТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В СХОВИЩАХ

Контроль і облік сільськогосподарської продукції дозволяють вчасно виявити й усунути всі недоліки виробництва і цим сприяти підвищенню якості і збільшенню кількості сільськогосподарської продукції.

Продукцію, що поступає в сховище і ту, що відпускається з нього, обов’язково обліковують і реєструють у спеціальній відомості і передають дані в пам’ять ЕОМ. Продукцію зважують на залізничних чи автомобільних вагах, які встановлюють безпосередньо при в’їзді на територію сховища.

Якість збереження сільськогосподарської продукції контролю­ють візуально на місцях по відібраних зразках та хімічними методами в лабораторіях господарств і районних центральних лабораторіях. Результати аналізів фіксують у спеціальних журналах і повідомляють керівникам і агротехнічним службам господарств.

За допомогою технічних засобів автоматики контролюють мікроклімат у сховищах, температуру і вологість збереженого про­дукту, очищають його і сортують перед закладкою на збереження і перед надходженням до споживача чи на посів.

Зерно і зернопродукти на збереження закладають попередньо очищеними, просушеними й охолодженими до 10°С і нижче до температур, при яких усі життєві функції живих компонентів зернової маси загальмовуються. Для успішного збереження зерна в складах необхідно періодично контролювати вологість і температуру зернової маси.

Вологість контролюють у лабораторних умовах шляхом пере­вірки проб насіння, узятих з окремих місць сховища, а температуру – за показниками датчиків температури, які встановлюють у визначені місця зернової маси, що зберігається. Для насіннєвого зерна не можна допускати зниження температури до – 2°С і нижче, тому що через наявність вільної вологи і її замерзання порушується цілість насіння і знижується схожість. За показниками датчиків температури виявляють вогнища самозігрівання зернової продукції і гнилі в овочесховищах.

Самозігрівання вологої зернової маси виникає внаслідок біохімічних процесів, що протікають у ній, і поганої теплопровідності. При цьому температура в ділянці насипу, що самозігрівається, піднімається до 55...65°С, а іноді до 70...75⁰ С, що веде до втрати посівних, технологічних, харчових і фуражних якостей зернових продуктів.

Самозігрівання виникає в невентильованих місцях, в яких знаходиться зерно з підвищеною вологістю, особливо свіжозібране, з великою фізіологічною активністю.

Процес самозігрівання зернових продуктів і гниття картоплі та овочів супроводжується не тільки підвищенням температури, але й збільшенням виділення вологи. Унаслідок цього вогнища самозігрі­вання і гниття можна виявляти не тільки датчиками температури, але й по збільшенню показань датчиків відносної вологості повітря, що закладаються в масу продукції, яка зберігається.

Сортування сільськогосподарської продукції. Оскільки пи­тан­ня очищення і сортування зернових культур і продуктів їхні переробки розглядаються в курсі “Машини та обладнання в агропро­мисловому комплексі”, то тут розглянемо нові принципи автоматич­ного сортування сільськогосподарської продукції по її оптичних властивостях, що характеризує ступінь зрілості й інші якості плодів томатів і яблук, бульб картоплі, коренеплодів, а також листя тютюну.

Сортування картоплі за розмірами, відділення грудок землі, каменів, бульб уражених гнилизною і фітозеленню є дуже важливою післязбиральною операцією та операцією при закладанні її на збере­ження. Необхідність сортування картоплі перед посадкою викликана тим, що в процесі збереження до 15...20% бульб насіннєвої картоплі уражається різними гнилями, основна частина з яких складає суха гниль.

Витрати ручної праці на відділення бульб, що загнилися, перед посадкою складають 20...30% загальних трудозатрат на виробництво картоплі, а посадка несортованої картоплі приводить до недобору 15...20% врожаю.

Для сортування картоплі розроблені оптичні, радіоізотопні і температурні методи виявлення бульб, що загнили, і бульб уражених фітозеленню, а також грудок ґрунту і каменів.

Розглянемо принцип роботи оптичної установки для автоматичного сортування бульб картоплі (рис. 6.5), що використовує спектральні характеристики коефіцієнтів відбиття. Спектральні характеристики коефіцієнтів відбиття здорових і хворих бульб, як і грудок ґрунту і каменів, мають великі розходження на визначених довжинах хвиль. З бункера-живильника 3 бульби картоплі 4 надходять на роликовий транспортер, що поштучно виставляє і, обертаючи, переміщує їх у зону оптичного огляду.

Відбитий від бульби оптичний потік інфрачервоного випро­міню­вання 5 проходить через об’єктив 6 і аналізатор зображення 7 на дільник випромінювання 8. З дільника випромінювань оптичний потік, розділений на два канали, надходить через конденсатори 9 і фільтри 10 до фотоприймачів 11. Аналізатор зображення дозволяє по черзі оглядати (сканувати) поверхню бульби.

Від фотоприймачів сигнали, пропорційні коефіцієнтам відобра­ження оптичного потоку від поверхні бульби на двох довжинах хвиль (0,95 мкм і 1,25 мкм), надходять на електронний блок обробки 12. Електронний блок віднімає ці сигнали. У результаті на виході блоку 12 з’являється сигнал, що передається на виконавчий механізм 13 тільки від ушкодженої бульби чи грудок ґрунту і каменів.

Рис. 6.5. Схема установки для автоматичного сортування бульб картоплі:

1 – електропривод; 2 – транспортер-вистроювач; 2 – бункер-живильник;

4 – бульби картоплі; 5 – оптичні випромінювачі; 6 – об’єктив 7 – аналізатор зображення; 8 – дільник випромінювання; 9 – конденсатори; 10 – оптичні фільтри; 11 – фотоприймачі; 12 – блок обробки інформації; 13 – виконавчий механізм; 14 – заслінка; 15 і 16 – ємності для відходів і здорових бульб

У цьому випадку електромеханічний виконавчий механізм 13 повертає заслінку 14 і направляє гнилу бульбу чи сторонні тіла в ємність 15 для відходів.

При огляді здорової бульби різниця сигналів від обох фотоелементів позитивна, виконавчий елемент 13 не спрацьовує, а бульба вільно падає в ємність 16. Час передачі бульби з зони огляду в ємності погоджується з часом проходження сигналу і спрацьовування механізму 13 так, щоб останній відкидав пошкоджену бульбу при проходженні його повз заслінку 14. Продуктивність сучасної установки – до 6 штук бульб у секунду, або близько 2 т/год, похибка в роботі 5...10% в залежності від забруднення поверхні, а на мокрих бульбах похибка доходить до 30%.

Рис. 6.6. Схеми автоматичного сортування плодів томатів (а)