2.2.9. Автоматизація мікроклімату з використанням програмних контролерів

Автоматизована система вимірювання температури в пташнику “Каштан-Т” призначена для вимірювання температури в пташинку і зовнішнього повітря. Результати багатоканальних вимірювань висвітлюються цифровими індикаторами, а також можуть реєструва­тися на папері за допомогою цифродрукуючого пристрою один раз за 1, 2, 4 або 8 год послідовно у всіх пташниках. На запит оператора можна проконтролювати температуру в будь-якому пташнику.

До складу системи входять: нормуючі перетворювачі з датчиками температури типу ТСМ – для перетворення вихідної величини датчика температури – опору на струм блока живлення, стіл оператора з панеллю керування та електронним блоком, цифро­друкую­чий пристрій, два адаптери, кабель. Конструктивно вона виконана у вигляді центрального електронного пристрою та пери­ферій­них вимірювальних перетворювачів.

Технічна характеристика системи “Каштан-Т”.

Кількість пташників, в яких контролюють температуру повітря, – 50 шт. Діапазон вимірювання температури повітря в пташнику, –0..+40°С. Кількість точок вимірювання температури з зовнішнього повітря – 1 шт. Діапазон вимірювання температури зовнішнього повітря -40...+40°С. Основна абсолютна похибка вимірювання темпе­ратури повітря - 1°С. Споживана потужність при напрузі 220 В і частоті 50 Гц, –100Вт .

Контролер для систем припливної вентиляції з водяним кало­рифером ТРМ 133 має 7 універсальних входів, до яких можна під­ключати датчики різних типів: термометри опору типів ТСП 50П/100П/500П/1000П, ТСМ 50М/100М, ТСН 100Н/1000Н; термопари TXK(L), ТХА(К); датчики з уніфікованим вихідним сигналом струму 0...5 мА, 0(4)...20 мА або напруги 0...1 В; датчики положення заслінки (резистівні або струмові).

Універсальні входи використовуються для вимірювання (рис. 2.2.19): Тз – температури зовнішнього повітря; Тпр – температури припливного повітря; Тзв – температури зворотної води в контурі теплоносія; Тк₁ – температури в приміщені; Тк₂ – температури приміщення в іншому місці (або для підключення задатчика температури); Дпз – положення заслінки; Двл – вологості (вхід з вбудованим шунтуючим резистором 100 Ом для прямого підключення датчика із струмовим виходом).

Ефективним є сучасний алгоритм автонастройки ПІД-регуля­тора. При автонастройці прилад обчислює оптимальні для даного об’єкту значення коефіцієнтів ПІД-регулюваня. Подальше нескладне ручне підстроювання дозволяє звести до мінімуму перерегулювання.

Контролер має 6 дискретних входів для діагностики справності системи вентиляції і перемикання режимів.

С1 – комутуючий пристрій (таймер, тумблер та ін.) для дистанційного переходу системи в черговий режим;

С2 – датчик контролю справності припливного вентилятора за потоком повітря;

СЗ – датчик контролю засмічення фільтра припливного вентиля­тора (витяжного);

С4 – датчик переходу системи в режим захисту калорифера від замерзання;

С5 – датчик пожежної сигналізації;

С6 – датчик контролю справності витяжного вентилятора.

Виходи контролера використовуються для управління венти­лятором, жалюзі, калорифером і аварійною сигналізацією. ТРМ133 осна­щений наступними вбудованими вихідними елементами: 4 електро­­магнітних реле з струмом 4 А при 220 В для управління жалюзі, вентилятором приточування, КЗР і пристроями аварійної сигналізації; 2 ЦАП 4...20 мА або 0...10 В для управління аналоговим КЗР. При цьому ТРМ133 може управляти засувками як з датчиком положення, так і без нього (за математичною моделлю, закладеною в прилад).

Рис 2.2.19. Функціональна схема контролера припливної