Технічна характеристика тсу-4кл.

Номінальна напруга силового ланцюга – 380В.

Допустиме відхилення номінального значення вхідної напруги від –10 до + 10%.

Номінальний струм – 40А.

Номінальна частота силового ланцюга – 50 Гц.

Діапазон регулювання вихідної напруги – не менше 6:1.

Потужність споживана системою управління – не більш 40 Вт.

Коефіцієнт корисної дії – не менше 98%

Ступінь захисту – 1Р54

Габарити блоку регулятора: ширина – 240 мм, довжина – 400 мм.

Пристрій призначений для роботи в умовах: температура повітря при експлуатації – від 10°С до плюс 40°С; відносна вологість повітря 80 % при 20 °С.

Питання для самоконтролю

1. Які функції виконує автоматизована система управління блок-схеми станції керування МК-ВАУЗ?

2. Які функції виконує автоматизована система управління стан­ції керування ТСУ-2-КЛУЗ?

3. З яких блоків складається вентиляційна установка із станцією керування МК-ВАУЗ?

4. З яких блоків та обладнання складається вентиляційна уста­новка із станцією керування ТСУ-2-КЛУЗ?

5. Які функції виконує автоматизована система управління станції керування ТСУ-4-КЛ?

6. Якими пристроями здійснюється керування станції ТСУ-4-КЛ?

ТЕСТИ

1. Які режими має автоматизована система управління модернізована тиристорна станції керування ТСУ-2-КЛУЗ?

1. Забезпечує режими роботи: ручний, програмування.

2. Забезпечує режими роботи: автоматичний та “Обвід”.

3. Забезпечує чотири режими роботи: ручний, програмування, автоматичний та “Обвід”.

2. За допомогою якого пристрою сприймається температура в системі управління блок-схеми станції керування МК-ВАУЗ?

1. За допомогою датчика температури.

2. За допомогою терморегулятора.

3. За допомогою реле температури.

3. За допомогою якого пристрою сприймається температура в системі управління станції керування ТСУ-2-КЛУ3?

1. За допомогою реле температури.

2. За допомогою двох датчиків температури.

С. За допомогою терморегулятора.

2.2.4. Автоматизація установок припливної вентиляції

В системах припливної вентиляції, як правило, використовують відцентрові вентилятори що забезпечують подачу свіжого повітря в зону розміщення тварин чи птахів.

При використанні для приводу вентиляторів асинхронних електродвигунів основного виконання, керування виконують за схемою прямого пуску електродвигуна. В автоматичному режимі керування виконують двопозиційними регуляторами температури.

При використанні для приводу вентиляторів багатошвидкісних асинхронних електродвигунів передбачається можливість ступінчас­того керування продуктивності вентилятора за рахунок зміни частоти обертання.

На рисунку 2.2.7 показано принципову електричну схему керування двошвидкісним електродвигуном вентиляційної установки з ступінчастим керуванням швидкості обертання в діапазоні 2:1 шляхом зміни числа пар полюсів. Схема передбачає “Ручний” та “Автоматич­ний” режими керування роботою вентилятора, які задаються переми­качем SA1.

Рис. 2.2.7. Принципова електрична схема керування двохшвидкісним електродвигуном вентиляційної установки

В “Автоматичному” режимі керування управління вентиля­тором виконується залежно від температури повітря в приміщенні, яка контролюється датчиком RK трипозиційного терморегулятора А1.

Так, коли температура повітря в приміщенні нижче уставки спрацю­­вання А1, контакти його вихідного реле К1 спрацюють. Замикаючий контакт К1 в схемі не задіяний, тому обидва електро­магнітних пускачі будуть обезживлені.

Коли температура повітря в приміщенні відповідатиме уставці А1, контакти вихідних реле К1 і К2 будуть знаходитися у вихідному стані. Через розмикаючі контакти К1 і К2 отримає живлення котушка магнітного пускача КМ1. Контакти КМ1 у силових колах забезпечують ввімкнення вентилятора на першій ступені частоти обертання (схема з’єднання обмоток ∆). Допоміжний контакт КМ1.1 забезпечує неможливість ввімкнення електромагнітного пускача КМ2 при роботі КМ1, а контакт КМ1.2 ввімкне сигнальну лампу HL2.

Коли температура повітря в приміщенні буде вищою, ніж уставка А1, контакти його вихідного реле К2 спрацюють – розми­каючий розімкнеться, а замикаючий замкнеться. Через замикаючий контакт К2 отримають живлення котушки електромагнітних пускачів КМ2, КМ3. Контакти КМ2, КМ3 у силових колах забезпечують ввімкнення вентилятора на другий ступінь частоти обертання (схема з’єднання обмоток YY). Допоміжний контакт КМ2.1 забезпечує неможливість ввімкнення електромагнітного пускача КМ1 при роботі КМ2, а контакт КМ2.2 ввімкне сигнальну лампу HL3.

В "Ручному" режимі керування переключення ступенів частоти обертання електровентилятора забезпечується за допомогою перемикача SA2. Підготовка кіл до роботи та захист електродвигуна вентилятора від струмів короткого замикання здійснюється за допомогою автоматичного вимикача QF1. Захист кіл керування при виникненні в них коротких замикань здійснюється запобіжником FU1. Cигналізація про подачу напруги на щит керування, роботу на І чи ІІ ступені частоти обертання вентилятора здійснюється відповідно сигнальними лампами HL1, HL2, HL3.