Питання для самоконтролю

1. Для чого призначена двохагрегатна водовідливна насосна станція?

2. Як технологічно працює двохагрегатна водовідливна насосна станція?

ТЕСТИ

1. Використовуючи принципову електричну схему двохагре­гат­ної водовідливної насосної станції, вкажіть, за допомогою чого здійснюється керування в автоматичному режимі?

1. За допомогою кнопок SB1...SB4.

2. За допомогою електродних датчиків рівня SL1...SL4.

3. За допомогою перемикачів SА1...SА3.

2. Використовуючи принципову електричну схему двохагре­гат­ної водовідливної насосної станції, вкажіть за допомогою яких електродних датчиків рівня вмикається установка?

1. За допомогою електродних датчиків рівня SL3, SL2.

2. За допомогою електродних датчиків рівня SL1, SL2.

3. За допомогою електродних датчиків рівня SL4, SL3.

3. В якій установці використовуються чотири електродні датчики рівня?

1. У водонасосній установці із станцією керування типу УСУЗ.

2. У водонасосні установці з контролем рівня води у водонапір­ному баку.

3. В установці відкачування стічних вод.

2.1.6. Автоматизація зрошувальних установок

Поверхневе зрошування – найпростіший спосіб, при якому використовуються закриті трубопроводи або відкриті канали. Вода розподіляється системою розподільних і поливних каналів та лотків, обладнаних гідравлічними регуляторами витрати.

Дощування – поширений спосіб машинного зрошування, що ефективно підвищує вогкість і знижує температуру в приземному шарі повітря. Дощувальні системи добре піддаються механізації і автоматизації.

Рисунок 2.1.17. Схема автоматизації стаціонарної системи дощування:

1 – насосна станція; 2 – перепускний клапан; 3 – напірний клапан;

4 – магістральний напірний трубопровід; 5 – поливні трубопроводи;

6 – дощувальні апарати

Схема стаціонарної системи дощування з програмним керу­ванням показана на рис. 2.1.17. Система складається з насосной станції 1, магістрального напірного трубопроводу 4 і поливних трубопроводів 5 зі встановленими на них дощовими апаратами 6, кожний з яких підключений до трубопроводу через трипозиційний гидроклапан. При подачі води в напірний трубопровід відкриваються гидроклапани дощувальних апаратів першого ряду (найближчі до напірного трубопроводу). Через заданий час програмний пристрій КS1 формує короткочасний імпульс зниження тиску в напірному трубопроводі за рахунок закриття напірного клапана 2 і відкриття перепускного клапана 3. Кожен такий імпульс приводить до закриття гідроклапанів діючого ряду дощувальних апаратів і відкриття наступного.

Перевага описаної системи – відсутність необхідності в спеціальних каналах зв’язку на зрошуваній площі, недолік – можливість зміни норми поливу тільки від одного дощувального апаратадо іншого в строгій послідовності.

Краплинне зрошування – найекономічніший спосіб зволожен­ня, при якому вода подається прямо в кореневий шар невеликими дозами через спеціальні водовипускні отвори (крапельниці), встановлювані через кожні 50...100 см на зволожуючих трубопроводах. Управління системою краплинного зрошування повинне забезпечувати потрібну черговість зволоження окремих ділянок і коректувати норму поливу кожного з них. Перше завдання розв’язується за допомогою клапанів з електромагнітним приводом, керованих програмним при­строєм, друга – зміною тиску в розподільних трубопроводах, а також дозуванням часу роботи окремих секцій ділянки, що поливається.

Рис. 2.1.18. Система автоматичного управління