Глава 14

Організація роботи

представницьких органів і посадових осіб

місцевого самоврядування

§ 1. Система і будова місцевих рад

Базовим елементом системи місцевого самоврядування в Україні є

представницькі органи, до яких належать місцеві ради і органи самоор-

ганізації населення. Вони є виборними колегіальними органами, що

виражають волю і представляють інтереси всієї територіальної грома-

ди чи її частини, мають право приймати від її імені рішення, які діють

на певній території. При цьому провідну роль серед представницьких

органів місцевого самоврядування виконують місцеві ради, які обира-

ються членами громади.

Система місцевих рад закріплена ч. 3, 4 ст. 140 Конституції України

і ст. 5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». У юридичній

літературі немає єдності поглядів щодо кількості рівнів цієї системи.

Одні вчені доводять, що їх два1, інші говорять про трирівневу систему

місцевих рад2. Це пов’язано із відмінностями у правовому статусі місце-

вих рад різних рівнів, наявністю обов’язкових та необов’язкових еле-

ментів у системі місцевих рад, різними передумовами формування пред-

ставницьких органів місцевого самоврядування.

Законодавець передбачає обов’язкову дворівневу систему місцевих

рад, перший рівень якої становлять сільські, селищні, міські ради, що

представляють територіальні громади сіл, селищ, міст і здійснюють від

їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самовряду-

вання. На другому рівні перебувають обласні й районні ради, що представ-

ляють інтереси не обласних та районних громад (адже законодавство на-

явності таких громад не визнає), а спільні інтереси територіальних гро-

мад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією і

законами України або переданих їм сільськими, селищними, міськими

1 Див.: Журавський в. С., Серьогін в. О., Ярмиш о.Н. Державне будівництво

та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. – К.: Ін Юре, 2003. – C. 560.

2 Див.: Смирнова т. С. Правове регулювання місцевого самоврядування в

Україні. – К.: «КМ Академія», 2001. – С.105.

205

радами. Як необов’язковий елемент системи можуть розглядатися район-

ні в містах ради, передумовами утворення яких є наявність районного

поділу в місті та прийняття рішення про необхідність їх формування

міською радою чи рішенням міської територіальної громади. Відповідно

до ст. 5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» районні в містах

ради не є самостійними елементами системи місцевого самоврядування.

Кожна рада має свою будову, внутрішню організаційну структуру,

яка поставлена в залежність від статусу місцевої ради. Будова сільських,

селищних, міських рад відрізняється від будови районних, обласних рад,

певну специфіку має й внутрішньо організаційна структура районних

у містах рад. При цьому Закон «Про місцеве самоврядування» в Україні

фактично встановив уніфіковану структуру місцевих рад одного рівня,

оскільки чітко визначив їх структурні підрозділи й головних посадових

осіб. На розсуд місцевої ради, по суті, тільки виноситься питання про

необхідність утворення контрольних комісій, підкомісій, робочих груп.

Однак заборони щодо створення структурних підрозділів ради, не пе-

редбачених законом, Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» не

містить, а тому на практиці такі підрозділи можуть утворюватися (на-

приклад, рада голів постійних комісій і депутатських груп (фракцій)

була утворена в Харківській, Алчевській міських радах, рада голів депу-

татських комісій — у Хмельницькій міській раді, у Миколаївській

міській раді функціонує Президія. Ці органи за своїм статусом виступа-

ють як дорадчі органи ради1).

Отже, відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Укра-

їні», структурними елементами сільських, селищних, міських рад є: