1994 Року №130/94-вр.

71

Суттєве значення для належного впорядкування діяльності посадо-

вих осіб та структурних підрозділів парламенту мають розпорядження

Голови Верховної Ради України, зокрема «Про розподіл обов’язків між

Головою Верховної Ради України, Першим заступником і заступниками

голови Верховної Ради України» від 29 лютого 2000 року № 140, «Про за-

твердження Положення про апарат Верховної Ради України від 31 травня

2000 Року № 459, «Про Порядок забезпечення та використання пеом,

комп’ютерної мережі та інформаційних систем у Верховній Раді України»

від 12 травня 1999 року № 348, «Про затвердження Інструкції з діловодства

в апараті Верховної Ради України» від 25 березня 2002 року № 153 та ін.

Територіальною основою діяльності парламенту є вся державна тери-

торія, межі якої визначаються державним кордоном України.

Матеріальну основу діяльності законодавчого органу становлять об’єкти

виключної власності Українського народу (земля, її надра, атмосферне

повітря, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, при-

родні ресурси її континентального шельфу та виключної економічної зони),

майно, що перебуває в державній власності й забезпечує діяльність парла-

менту (адміністративні будинки, житловий фонд, санаторно-курортний

комплекс Управління справами Верховної Ради України, меблі, оргтехніка,

фонди парламентської бібліотеки, автотранспорт, засоби зв’язку тощо). Роз-

поряджається використанням приміщень, споруд, обладнання, територій,

що перебувають у віданні парламенту, Голова Верховної Ради України.

Фінансову основу діяльності парламенту становлять виключно кошти

Державного бюджету України. Головним розпорядником бюджетних асиг-

нувань у цьому разі виступає апарат Верховної Ради України. У Державному

бюджеті України на 2004 рік на фінансове забезпечення діяльності законо-

давчого органу було виділено 327240,0 тис. грн.; з них: 151379,7 тис. грн. —

на здійснення законотворчої діяльності, 47152,9 тис. грн. — на органі-

заційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення,

9000,0 Тис. Грн. — на візити народних депутатів України за кордон1.

Розробку проекту кошторису витрат Верховної Ради України, пого-

дження його з Міністерством фінансів і подання його на розгляд парламен-

ту забезпечує Голова Верховної Ради України. Він же розпоряджається ко-

штами, виділеними згідно з затвердженим бюджетом і кошторисом витрат.

§ 2. Організаційна будова та функції

Верховної Ради України

Верховна Рада України є однопалатним парламентом, що скла-

дається з 450 народних депутатів. Згідно зі ст. 82 Конституції України,

1 Додаток № 3 до Закону України від 17 червня 2004 року № 1801-IV «Про вне-

сення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”» //

Президентський вісник. – 2004. – №18. – 21 липня.

72

вона є повноважною за умови обрання не менш як 2/3 від її консти-

туційного складу. Основними структурними елементами Українського

парламенту є:

1. Керівництво Верховної Ради України (Голова Верховної Ради Укра-

їни, його Перший заступник і заступник) — посадові особи, що ор-

ганізовують роботу парламенту, координують роботу його структурних

підрозділів, здійснюють представницькі функції.

2. Депутатські об’єднання — фракції і групи та Погоджувальна рада

фракцій і депутатських груп — колегіальний координаційний орган

парламенту, покликаний забезпечити компроміс чи консенсус між де-

путатськими об’єднаннями з основних питань порядку денного.

3. Комітети Верховної Ради України — постійно діючі допоміжні

органи парламенту, які складаються з народних депутатів і здійснюють

попередню підготовку питань до розгляду в пленарному засіданні.

4. Тимчасові (спеціальні та слідчі) комісії Верховної Ради України —

допоміжні органи парламенту, що складаються з народних депутатів

і створюються «ad hoc» з конкретного питання, на визначений

термін.

5. Апарат Верховної Ради України — допоміжний орган, що скла-

дається з державних службовців (посадових і службових осіб) та тех-

нічного персоналу і здійснює організаційне, правове, інформаційне,

соціально-побутове, аналітичне, матеріально-технічне та інше забезпе-

чення діяльності парламенту.

Крім того, до парламенту функціонально примикає Уповноважений

Верховної Ради України з прав людини. Інститут законодавства і Пар-

ламентське видавництво взаємодіють з Верховною Радою на госпроз-

рахункових засадах.

Головними функціями Верховної Ради України є представницька,

законодавча, установча, функція парламентського контролю — тра-

диційні для сучасної практики парламентаризму1. До функцій парла-

менту зараховують також фінансово-бюджетну, квазісудову та зов-

нішньополітичну2, однак для Верховної Ради України вони є похідними

від чотирьох головних.

Представницька функція Верховної Ради України чітко сформульо-

вана в Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990

року, де проголошується, що тільки вона може виступати від імені всього

Українського народу. У чинній Конституції представницька функція