1 Див.: Журавський в. С. Становлення і розвиток українського парламен-

таризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми). – К.: Парламентське

вид-во, 2002. – С. 223.

2 Георгіца а. З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії та практики. –

Чернівці: Рута, 1998. – С. 375–376.

73

парламенту закріплена опосередковано: шляхом декларування, що Ос-

новний Закон прийнятий Верховною Радою України від імені Укра-

їнського народу (Преамбула), а також через вказівку на представниць-

кий характер мандату народних депутатів України.

Пріоритетною функцією Верховної Ради України є законодавча, яка

полягає у прийнятті законів, внесенні до них змін, визнанні їх такими,

що втратили юридичну силу, скасуванні або призупиненні їх дії. Складо-

вою частиною цієї функції є законопроектна робота, а також проведен-

ня відповідних наукових досліджень, зокрема з проблем ефективності і

розвитку законодавства, наукової експертизи законопроектів тощо.

Іншою, не менш важливою, функцією Верховної Ради України є

установча. Значне місце в діяльності парламенту відводиться участі у

формуванні органів виконавчої і судової влади, а також формуванню

власних, парламентських структур; призначенню чи обранню на поса-

ди, звільненню з посад, наданню згоди на призначення і звільнення з

посад осіб інших органів державної влади та державних організацій,

сприянню формуванню органів місцевого самоврядування; вирішенню

питань, що стосуються територіального устрою, Збройних Сил тощо.

Політичну роль у діяльності Верховної Ради України відіграє парла'

ментський контроль1, основними напрямами якого є: контроль за діяль-

ністю Кабінету Міністрів України; парламентський контроль за додер-

жанням конституційних прав і свобод людини й громадянина та їх за-

хист; бюджетно-фінансовий контроль; парламентський контроль за

діяльністю СБУ та органів прокуратури; здійснення парламентського

контролю з окремих питань безпосередньо або через тимчасові спе-

ціальні і тимчасові слідчі комісії.

Про нарощування уваги парламенту до контрольної функції свід-

чить рівень організації та проведення днів уряду та парламентських слу-

хань з найактуальніших питань соціально-економічного розвитку дер-

жави та захисту конституційних прав і свобод громадян. Тільки протя-

гом п’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання було

проведено дванадцять таких заходів.

Поряд із зазначеними функціями Верховна Рада України, як і пар-

ламенти багатьох країн, здійснює об’єктні функції, тобто ті, що опосе-

редковують зміст діяльності держави в цілому. Зокрема, вона здійснює

серед внутрішніх функцій: політичну, економічну, фінансово-бюджет-

ну, соціальну, культурну та екологічну функції, а серед зовнішніх — обо-

ронну, зовнішньополітичну, зовнішньоекономічну тощо.

Про політичну функцію парламенту свідчать, зокрема, такі його кон-

ституційні повноваження, як: 1) визначення засад внутрішньої і зов-

нішньої політики; 2) заслуховування щорічних та позачергових послань

1 Барабаш ю. Г. Контрольна функція вищого представницького органу

України // Вісник прокуратури. – 2003. – №3. – С. 39–43.

74

Президента про внутрішнє й зовнішнє становище України; 3) розгляд і

прийняття рішення щодо схвалення програми діяльності Кабінету

Міністрів тощо.

Про наявність у Верховної Ради економічної, соціальної, культурної

та інших відповідних внутрішніх функцій свідчать такі повноваження, як: