5) Видає розпорядження про опублікування актів Верховної Ради, що не

потребують наступного підписання Президентом; 6) забезпечує дотри-

мання розпорядку і розпису роботи парламенту, його апарату; 7) при-

значає і звільняє службовців парламентського апарату; 8) розпоря-

джається використанням приміщень, споруд, обладнання, територій, що

перебувають у віданні Верховної Ради; 9) забезпечує контроль за діяль-

ністю апарату Верховної Ради; 10) затверджує положення про докумен-

тообіг у Верховній Раді; 11) забезпечує розробку проекту кошторису ви-

трат парламенту; 12) розпоряджається коштами, виділеними парламен-

ту згідно з затвердженим бюджетом і кошторисом витрат; 13) не пізніш

89

як через півтора місяці після закінчення бюджетного року подає на роз-

гляд Верховної Ради письмовий звіт про витрати парламенту за мину-

лий рік; 14) контролює виконання своїми заступниками та головами

комітетів їх посадових обов’язків; 15) скликає і веде засідання Погод-

жувальної ради депутатських груп (фракцій); 16) не рідше одного разу

на рік подає парламенту звіт про свою діяльність, організацію роботи

Верховної Ради та її органів, стан законодавчої бази в Україні.

Голова Верховної Ради України на виконання визначених Консти-

туцією повноважень видає розпорядження, які можуть бути змінені, до-

повнені, скасовані рішенням парламенту, прийнятим більшістю від його

конституційного складу.

Розподіл обов’язків між Головою Верховної Ради України та його

заступниками здійснюється згідно з розпорядженням Голови Верховної

Ради України. Перший заступник Голови Верховної Ради веде ор-

ганізаційну та іншу роботу з питань взаємодії парламенту з органами

виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з питань

підготовки для розгляду законопроекту про Державний бюджет та звіту

про його виконання, а заступник — організаційну та іншу роботу з пи-

тань взаємодії з органами судової влади, з питань здійснення законопро-

ектної діяльності, законодавчої процедури та контрольних повноважень.

Голова Верховної Ради України може бути в будь-який час відкли'

каний Верховною Радою на його прохання у зв’язку з незадовільною

його роботою на цій посаді або через інші обставини, що унеможлив-

люють виконання ним своїх обов’язків, в тому числі внаслідок порушен-

ня вимог щодо несумісності. Дострокове припинення ним депутатських

повноважень одночасно припиняє і його повноваження як Голови Вер-

ховної Ради. Пропозиції про відкликання Голови Верховної Ради можуть

вноситися Головою Верховної Ради України за його письмовою заявою;

не менш як однією третиною депутатів від їх фактичної кількості за їх

підписами.

Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради можуть бути

в будь-який час відкликані за рішенням парламенту з підстав і в поряд-

ку, аналогічному тому, що передбачений для відкликання Голови Вер-

ховної Ради України.

§ 2. Система, будова та порядок утворення комітетів

Верховної Ради України

Парламент України крім представницької функції має забезпечувати

ефективний розвиток суспільних відносин у всіх галузях державного,

соціально-економічного й культурного розвитку. Конституція покладає

на нього здіснення найважливіших функцій з управління цими сфера-

90

ми. Одночасно слід враховувати, що вищий представницький орган є

колегіальним, а це вимагає додержання рівності прав і свобод депутатів

як представників народу у прийнятті будь-якого рішення. З метою

поєднання представництва з прийняттям належних рішень створюють-

ся структурні підрозділи — комітети Верховної Ради України.

Комітети не виступають самостійними органами державної влади, а

є лише внутрішніми, робочими органами Верховної Ради. Їх система ви-

значається постановою останньої і має вирішувати питання здійснення

повноважень за предметами відання, які встановлені у ст. 92 Конституції

України. Перелік комітетів, функціональна спрямованість їх діяльності

визначаються з урахуванням важливості проблем державного, госпо-

дарського, соціально-культурного будівництва, внутрішньооргані-

заційної необхідності, а також інших факторів об’єктивного характеру.

У Верховній Раді четвертого скликання утворено двадцять чотири

комітети.

Комітети створюються на першій сесії Верховної Ради нового скли-

кання на строк її повноважень з числа народних депутатів. Кожний де-

путат, за винятком Голови Верховної Ради, його Першого заступника і

заступника, повинен входити до складу комітетів. Утворення комітетів

відбувається у два етапи: а) прийняття низки постанов на пленарному

засіданні; б) прийняття рішень на перших організаційних засіданнях

комітетів. На засіданні Верховної Ради затверджуються постанови про:

перелік комітетів; кількісний склад; голів комітетів; перших заступників

голів комітетів; обрання народних депутатів членами відповідних

комітетів. Рішення комітетів стосуються питання про обрання заступ-

ника (заступників) голови, секретаря комітету, утворення підкомітетів

та робочих груп.

Комітети створюються за галузевою, міжгалузевою та функціональ-

ною ознакою. Першу групу становлять комітети, напрямок діяльності

яких пов’язаний з відповідною сферою (з питань науки і освіти, куль-

тури і духовності, охорони здоров’я, будівництва, транспорту і зв’язку

тощо). До міжгалузевих належать такі комітети: з питань материнства та

дитинства; молодіжної, економічної, екологічної, промислової політики

тощо. Функціональними визнаються комітети, діяльність яких немож-

ливо окреслити якоюсь галуззю (з питань бюджету, з питань регламен-

ту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України).

Кандидатури для обрання голів комітетів, а також їх членів висува-

ються на засіданнях депутатських груп (фракцій) згідно з квотами про-

порційного представництва депутатських об’єднань та з урахуванням

згоди кандидатів. За рахунок своєї квоти групи (фракції) за домов-

леністю можуть висувати кандидатури депутатів, які є членами іншого

депутатського об’єднання. Обрання голів здійснюється за списком у

цілому, без обговорення, шляхом поіменного голосування. Список кан-

91

дидатур на посади голів погоджується Погоджувальною радою депу-

татських груп (фракцій). Така ж процедура встановлена для обрання

перших заступників голів. Члени комітетів обираються списком без

обговорення шляхом поіменного голосування.

На засіданні комітету обираються заступник (заступники) голови

комітету і секретар. Перший заступник, заступник та секретар коміте-

ту не можуть бути членами однієї фракції (групи). Голова комітету в

межах своїх повноважень розподіляє обов’язки між першим заступни-

ком і заступником (заступниками) голови комітету.

Для забезпечення конкретних напрямів своєї діяльності комітет

створює зі свого складу підкомітети. Підкомітет може створюватися у

складі не менш як трьох членів комітету. Члени комітету можуть входи-

ти до складу кількох підкомітетів. Голова підкомітету обирається на

засіданні комітету відкритим голосуванням більшістю голосів членів

комітету від їх фактичної кількості.

Для підготовки проектів законів, рішень, рекомендацій, висновків

комітетів і розгляду питань, що обговорюються на засіданнях комітетів,

можуть створюватися робочі групи і призначатися їх керівники. До

складу робочої групи включаються члени комітету, народні депутати, які

не є членами цього комітету (за їх згодою), працівники парламентського

апарату, науково-дослідних установ, автори проектів. Робочу групу очо-

лює народний депутат України, якщо він в ініціативному порядку бере

на себе відповідальність за підготовку законопроекту.