§ 4. Форми і методи діяльності

Президента України

Реалізація функцій Президента України має певні зовнішні форми,

в межах яких відповідні дії отримують упорядкований, організаційно

завершений вигляд. Система форм діяльності глави держави обумовлена

особливостями його статусу, характером покладених на нього функцій

та повноважень. Реалізація функцій глави держави відбувається в таких

правових формах: установчій, нормотворчій, правозастосовчій, конт-

рольній, інтерпретаційній. Правові форми діяльності Президента Укра-

їни завершуються виданням указів або розпоряджень. Закон України

«Про оборону» передбачає ще два види президентських актів — дирек-

тиви і накази Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Всі названі акти мають підзаконний характер і є обов’язковими для ви-

конання на всій території України. Їх розгорнута характеристика

міститься в Положенні про порядок підготовки і внесення проектів

указів і розпоряджень Президента України, затвердженому Указом Пре-

зидента № 346/93 від 20 серпня 1993 року (зі змінами).

Розпорядженнями Президента України оформлюються: 1) доручен-

ня Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої вла-

ди; 2) рішення з оперативних, організаційних і кадрових питань, з пи-

тань роботи Секретаріату Президента; 3) призначення представників від

України для участі в роботі міжнародних форумів, у переговорах з пред-

ставниками (делегаціями) іноземних держав; 4) призначення уповно-

123

важених Президента для представлення його інтересів у державних ор-

ганах, установах та організаціях; 5) рішення про проведення заходів під

патронатом Президента. Рішення з інших питань оформлюються у ви-

гляді указів Президента.

Установча форма діяльності Президента складається з кількох про-

ваджень, які відрізняються за предметом, складом суб’єктів і за строка-

ми здійснення відповідних процедур: 1) щодо дострокового припинен-

ня повноважень і призначення позачергових виборів Верховної Ради

України; 2) щодо створення, реорганізації та ліквідації центральних

органів виконавчої влади; 3) щодо формування персонального складу

Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконав-

чої влади; 4) щодо створення судів загальної юрисдикції та спеціалізо-

ваних судів; 5) щодо формування персонального складу Конституційно-

го Суду України, судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів;

6) Щодо призначення Генерального Прокурора України; 7) щодо фор-

мування персонального складу Центральної виборчої комісії; 8) щодо

створення допоміжних органів і служб.

Не менш важливе місце в реалізації функцій Президента посідає нор'

мотворчість. Сфера його нормотворчої діяльності є досить вузькою і сто-

сується здебільшого міжнародних відносин, забезпечення національної

безпеки та обороноздатності України, порядку вирішення питань грома-

дянства України. Згідно з п.1 Положення про порядок підготовки і вне-

сення проектів указів і розпоряджень Президента України, нормативні

акти глави держави, тобто неперсоніфіковані акти, розраховані на

постійну або багаторазову дію, оформлюються виключно указами.

У межах нормотворчої форми діяльності глави держави доцільно

вирізняти провадження щодо розробки і прийняття нормативних актів

Президента і законопроектне провадження. Функції головного розроб-

ника проектів законів, що вносяться главою держави на розгляд Верхов-

ної Ради України, крім проектів, щодо яких законами України та акта-

ми Президента встановлено інший порядок розроблення, покладено на

Міністерство юстиції України. Глава держави активно користується пра-

вом законодавчої ініціативи, про що свідчить 195 законів, які були прий-

няті за його ініціативою впродовж третього періоду скликання Верхов-

ної Ради України, а це становить 17 відсотків від загальної кількості

ухвалених парламентом за цей період законів1.

Правозастосовча форма діяльності Президента використовується

при здійсненні ним своїх повноважень, передбачених пп. 4, 16, 19–21,