24–27 Ст. 106 Конституції України. В її межах можна виокремити прова-

дження: 1) щодо визнання іноземних держав; 2) щодо скасування актів

уряду України та Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 3) з пи-

1 Див.: Сироїд о., Яшина ю. Діяльність Президента України в сфері указо-

творчості та законодавчого процесу. К.: «Реферат», 2004. – С. 28.

124

тань оголошення стану війни і використання Збройних Сил України; 4) з

питань мобілізації і введення воєнного стану; 5) щодо введення надзви-

чайного стану; 6) щодо присвоєння вищих спеціальних звань і класних

чинів; 7) нагородне; 8) з питань громадянства; 9) щодо надання притул-

ку в Україні; 10) з питань помилування. Правозастосовчі провадження

завершуються прийняттям правозастосовчого (індивідуального) акта.

У межах контрольної форми діяльності Президента України вирізня-

ються два види контрольних проваджень — нормотворче і виконавче.

Нормотворче контрольне провадження являє собою надвідомчий конт-

роль Президента як гаранта Конституції за конституційністю правових

актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних

органів виконавчої влади та Ради міністрів Автономної Республіки Крим

і місцевих державних адміністрацій. Виконавче контрольне провадження

полягає в контролі за своєчасністю і повнотою виконання парламент-

ських і президентських актів органами виконавчої влади всіх рівнів.

Усі контрольні провадження завершуються виданням відповідного

акта Президента України, форма якого залежить від його змісту. Скасу-

вання незаконних актів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Ав-

тономної Республіки Крим, голів місцевих державних адміністрацій,

зупинення дії нормативних актів Верховної Ради Автономної Рес-

публіки Крим, рішення про звільнення з посад керівників відповідних

державних органів оформлюється указами Президента, а доручення та

рішення з оперативних питань — розпорядженнями.

Інтерпретаційна форма діяльності Президента України на практиці

використовується нечасто. За період з 1 липня 1996 року по 11 березня

2002 Року главою держави було видано 7452 укази, з яких інтерпре-

таційний характер мають чотири укази.

Організаційні форми діяльності. Оскільки Президент України — це

одноосібний орган державної влади, то основною організаційною фор-

мою його діяльності є персональна робота, робота з документами.

Здебільшого ця форма здійснюється в робочому кабінеті глави держа-

ви, де він обмірковує і приймає владні рішення, аналізує зміст представ-

лених йому на підпис документів.

До основних організаційних форм діяльності Президента також

належать: 1) офіційні візити за кордон; 2) офіційні та робочі зустрічі

з керівниками зарубіжних держав, посадовими особами і фахівцями;

3) Міжнародні переговори; 4) робочі поїздки по Україні, відвідування

підприємств, установ, організацій; 5) участь у роботі Верховної Ради

України; 6) участь у розширених засіданнях Кабінету Міністрів Укра-

їни; 7) проведення консультацій з депутатськими групами і фракціями в

парламенті; 8) головування на засіданнях Ради національної безпеки і

оборони України, консультативних, дорадчих та інших допоміжних ор-

ганів; 9) проведення координаційних зборів і нарад; 10) заслуховування

125

звітів підконтрольних і підзвітних органів та посадових осіб; 11) особис-

тий прийом громадян, посадових осіб; 12) розгляд звернень громадян.

Серед допоміжних організаційних форм діяльності глави держави

можна виокремити: 1) участь в урочистих заходах та церемоніях; 2) про-

ведення брифінгів та прес-конференцій; 3) надання інтерв’ю; 4) «гарячі

лінії».

Матеріально-технічні форми діяльності здійснюються працівника-

ми підрозділів Секретаріату Президента України та інших допоміжних

органів при главі держави і зводяться до складання довідок, аналітич-

них звітів, ведення діловодства, бухгалтерського обліку, транспортного

забезпечення, санаторно-курортного обслуговування, матеріально-

фінансового забезпечення тощо.

Обсяг і важливість президентських функцій і повноважень вимага-

ють комплексного підходу до методів їх реалізації. Серед основних ор-

ганізаційно-правових методів діяльності глави держави можна вирізни-

ти: координацію, планування, вироблення рішень, інформаційне забез-

печення, організацію виконання і контроль за виконанням прийнятих

рішень, роботу з кадрами апарату та інші. Вони здійснюються Прези-

дентом як самостійно, так і за допомогою апарату.

Широко використовується в діяльності Президента метод плануван'

ня. Стратегічне планування реалізується главою держави за допомогою

працівників його апарату при складенні перспективних робочих планів,

у яких передбачаються різні форми діяльності — офіційні візити за кор-

дон і міжнародні переговори, участь у роботі міжнародних форумів і

міжурядових організацій, здійснення робочих поїздок по Україні та

прийоми зарубіжних делегацій. Поточне організаційне планування

складається на коротший період і включає: денний, тижневий, місяч-

ний розпорядок роботи Президента та працівників його апарату, графік

прийому громадян і посадових осіб, участь в урочистих заходах тощо.

Важливе місце в системі організаційних методів діяльності Прези-

дента відводиться методу координації, який здійснюється через Раду

національної безпеки і оборони України, Постійних представників Пре-

зидента України, Уповноваженого Президента України з питань адмі-

ністративної реформи. Суттєву роль у забезпеченні координації в роботі

Президента відіграє його Секретаріат, особливо Головна служба з питань

забезпечення зв’язків з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів

України, Конституційним Судом України та іншими установами.

В умовах подальшої інформатизації суспільства дедалі більшого значен-

ня набуває інформаційне забезпечення діяльності глави держави. Прийнят-

тя обґрунтованого, зваженого рішення потребує всебічної, повної й

вірогідної інформації. Робота щодо збору, обробки і оцінки інформації

проводиться на всіх етапах процесу прийняття і виконання владних рішень

Президента. Для цього в апараті глави держави утворені й діють інфор-

126

маційно-аналітичні підрозділи, зокрема Національний інститут стра-

тегічних досліджень, Служба інформаційної політики Секретаріату

Президента, Управління інформаційного забезпечення апарату Ради

національної безпеки і оборони України тощо. Крім того, кожен з під-

розділів апарату Президента інформує його в межах своєї компетенції.

У підсумку глава держави оперативно отримує інформаційні матеріали та

експертно-аналітичні звіти.

Метод контролю за виконанням рішень у діяльності Президента ре-

алізується шляхом заслуховування звітів і доповідей, отримання до-

повідних записок і рапортів, а співробітниками його апарату — шляхом

проведення перевірок, ревізій, обстежень, вивчення матеріалів по скар-

гах і заявах громадян тощо. Здійснюючи цей метод, глава держави дає

доручення, спрямовані на забезпечення виконання його рішень. Він

може викликати і заслуховувати керівників органів виконавчої влади чи

свого апарату про хід виконання актів і доручень, знайомитися з аналі-

тичною інформацією щодо стану справ, вказуючи на недоліки та прий-

маючи відповідні рішення щодо посадовців, відповідальних за невико-

нання чи несвоєчасне виконання актів.

Важливе значення для оптимальної організації роботи глави держа-

ви та його апарату має метод роботи з кадрами, який включає в себе пра-

вильну підготовку, підбір і розстановку кадрів, їх перепідготовку, підви-

щення кваліфікації, заохочення і накладення стягнень. Заміщення ва-

кантних посад в Секретаріаті Президента здійснюється на конкурсній

основі. Положенням про проведення атестації державних службовців,

затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000

року № 1922, передбачено, що періодично, один раз на три роки, в Секре-

таріаті Президента проводиться атестація державних службовців, під час

якої перевіряється, чи відповідає ділова кваліфікація, рівень знань і нави-

чок, інші суспільно значущі якості службовця посаді, що він її обіймає.