1. Керівництво апарату.

2. Секретаріат — включає секретаріати керівництва і органів парла-

менту, а саме: а) Голови Верховної Ради України; б) Першого заступни-

ка Голови Верховної Ради України; в) заступника Голови Верховної Ради

України; г) комітетів; ґ) депутатських груп і фракцій.

3. Головні управління: а) науково-експертне; б) юридичне; в) доку-

ментального забезпечення; г) організаційне.

4. Управління: а) інформаційне; б) комп’ютеризованих систем; в) у

зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самовряду-

вання; г) забезпечення міжпарламентських зв’язків; ґ) кадрів; д) управ-

ління справами.

1 Див.: Охотский Е. В. Государственная служба в парламенте: отечествен-

ный и зарубежный опыт. – М.: МГИМО; РОССПЭН, 2002. – С. 283.

99

5. Відділи і сектори: а) зв’язків з органами правосуддя; б) контролю;

в) з питань звернень громадян; г) перший; ґ) мобілізаційної роботи.

Самостійним підрозділом при Верховній Раді України є Інститут за'

конодавства, основними завданнями якого є участь у проведенні фунда-

ментальних і здійсненні прикладних досліджень у сфері державного

управління і законопроектних робіт, координація участі наукових закладів

й інших організацій у законотворчій діяльності; розробка пропозицій

відносно удосконалення чинного законодавства; порівняльне досліджен-

ня систем законодавства інших країн; здійснення науково-правової екс-

пертизи законопроектів; участь у підготовці до видання Верховною Ра-

дою України законодавчих актів і спеціальної юридичної літератури.

Видавництво Верховної Ради (Парламентське видавництво) друкує

тексти прийнятих законів, організовує видання газети «Голос України»,

«Відомостей Верховної Ради України». Згідно з Постановою Верховної

Ради України від 20 квітня 2000 року, воно перетворено на самостійний

госпрозрахунковий підрозділ.

Загальне керівництво роботою апарату здійснює Керівник апарату

Верховної Ради, який призначається і звільняється з посади Верховною

Радою за поданням її Голови. Він має першого заступника і двох заступ-

ників, кожен з яких керує певною ділянкою роботи згідно з розподілом

обов’язків. Керівники структурних підрозділів апарату призначаються

на посади і звільняються з посад Головою Верховної Ради за поданням

Керівника апарату.

§ 7. Організація роботи

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

У більшості конституційних держав, які декларують свою при-

хильність до гуманістичних ідеалів, існує інститут парламентського

комісара з прав людини. У кожній із країн цей інститут має власну на-

зву, тому загалом його називають омбудсманом, — за назвою найбільш

раннього з них — Уповноваженого шведського Ріксдагу, який був сфор-

мований ще в 1809 році згідно з Актом про форму правління. Таким

спеціальним контрольним органом Верховної Ради України є Уповно-

важений з прав людини, запровадження якого є безумовним кроком на

шляху до правової держави і являє собою важливий елемент національ-

ного механізму охорони й захисту прав людини.

Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини регулюється Конституцією України, законами «Про Уповнова-

женого Верховної Ради України з прав людини», «Про державну служ-

бу», «Про звернення громадян», постановами Кабінету Міністрів Укра-

їни від 10 листопада 1999 року «Про умови оплати праці Уповноваже-

100

ного Верховної Ради України з прав людини, представників Уповнова-

женого та працівників його секретаріату» та від 29 листопада 1999 року

«Про забезпечення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України

та його Секретаріату».

Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади Вер-

ховною Радою на п’ять років таємним голосуванням шляхом подання

бюлетенів. На цю посаду може бути призначено тільки громадянина

України, який на день обрання досяг сорока років, володіє державною мо-

вою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та про-

тягом останніх п’ять років проживає в Україні. Не може бути призначе-

но Уповноваженим особу, яка має судимість за вчинення злочину, якщо

ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

Пропозиції щодо кандидатур (и) на посаду Уповноваженого вносять

Голова Верховної Ради України або не менше чверті народних депутатів

України від конституційного складу парламенту. Голосування проводить-

ся під час пленарних засідань. Призначеним вважається той кандидат, за

якого проголосувала більшість народних депутатів від конституційного

складу Верховної Ради України, про що приймається постанова. Повно-

важення Уповноваженого починаються з моменту складення присяги на

пленарному засіданні парламенту.

Для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секре'

таріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печат-

ку встановленого зразка. Структура секретаріату, розподіл обов’язків та

інші питання щодо організації його роботи регулюються Положенням

про секретаріат. Призначення та звільнення працівників секретаріату

здійснюються Уповноваженим. На сьогодні секретаріат Уповноважено-

го Верховної Ради України з прав людини складається із таких підроз-

ділів: керівник секретаріату та його заступник; перший помічник Упов-

новаженого; консультативна рада (створюється з осіб, що мають досвід

роботи в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина з метою

надання консультаційної підтримки, проведення наукових досліджень,

вивчення пропозицій щодо поліпшення стану захисту прав і свобод

людини і громадянина); секретар консультативної ради; департаменти;

управління, відділи; інші працівники секретаріату.

Уповноважений розробляє, подає на затвердження Верховної Ради

України кошторис своїх витрат. Фінансування його діяльності прова-

диться за рахунок Державного бюджету України. Зокрема, в Державному

бюджеті України на 2004 рік на здійснення парламентського контролю

за додержанням конституційних прав і свобод людини було виділено