Визначення важкої імуносупресії у віл інфікованих дітей в залежності від віку.

Таблиця 4

Імунний статус	Вік
	До 12 місяців	13-59 місяців	5 років або старше
Немає істотної імуносупресії	≥35%	≥25%	≥500/mm3
Легка імуносупресія	25-34%	20-24%	350-499/mm3
Середньо важка імуносупресія	20-24%	15-19%	200-349/mm3
Важка імуносупресія	<20%	<15%	<200/mm3

Ряд досліджень зазначають недостатню продукцію антитіл у ВІЛ-інфікованих дітей після введення КПК вакцини, тому через 4-5 тижнів після першого введення вакцини слід повторити щеплення КПК вакциною (бустерна доза). Даних щодо пригнічення імунної відповіді після введення бустерної дози КПК не отримано.

³Вакцинальні препарати проти грипу бувають повновірусні або складаються з компонентів вірусу (спліт-вакцина). Щеплення проти грипу призначається дітям старше 6 місяців та особам з їх близького оточення. Якщо щеплення проти грипу проводиться вперше, то до 9 річного віку вакцина вводиться двічі з інтервалом в 1 місяць. Вакцинація проти грипу у ВІЛ-інфікованих дітей може спричинити транзиторне підвищення вірусного навантаження та погіршення клінічного стану. Однак, враховуючи, важкість ускладнень, які спричиняє грип у ВІЛ інфікованих пацієнтів, щеплення проти грипу є єдиним профілактичним засобом.

Календар щеплень проти грипу для ВІЛ-інфікованих дітей. Таблиця 5

Вік дитини	Тип вакцини	Доза, мл	Кількість доз
6-35 місяців	Спліт-вакцина	0.25	1-2
3- 8 років	Спліт-вакцина	0.5	1-2
9-12 років	Спліт вакцина	0.5	1
Старше 12 років	Спліт або повновірусна вакціна	0.5	1

У випадках ефективного антиретровірусного лікування та відновлення імунного статусу дитини, питання вакцинопрофілактики вирішується у відповідності до категорії «ВІЛ інфікована дитина з клінічними проявами ВІЛ-інфекції» за згодою лікаря педіатра (дитячого інфекціоніста) центру з профілактики та боротьби зі СНІДом, після обстеження імунного статусу.

Пасивна імунізація.

Застосовується у випадках прямого контакту ВІЛ-інфікованої дитини з хворим на інфекції які підлягають імунопрофілактиці.

Пасивна імунізація проти гепатиту А.

Призначається одноразово, в дозі – 0.02 мл/кг маси тіла, внутрішньо-м’язево відразу після контакту, але не пізніше 2-х тижнів в наступних випадках:

• домашній контакт з хворим на гепатит А

• контакт з хворим на гепатит А в організованому дитячому колективі: група, клас (випадки захворювання дітей або персоналу)

• госпітальний контакт.

Пасивна імунізація проти гепатиту В.

Призначається дітям, народженим ВІЛ-інфікованими та хворими на гепатит В жінками, в дозі 0.5 мл, внутрішньо-м’язево, протягом 12 годин після народження водночас з першим введенням вакцини проти гепатиту В, в різні ділянки тіла.

Пасивна імунізація проти кору.

Призначається відразу після контакту, але не пізніше 6 днів після контакту в наступних випадках:

• домашній контакт з хворим на кір

• контакт з хворим на кір в організованому дитячому колективі: група, клас (випадки захворювання дітей або персоналу)

• госпітальний контакт.

Режим дозування:

ВІЛ-інфікована дитина з клінічними проявами ВІЛ-інфекції – 0.5 мл/кг маси тіла, внутрішньо-м’язево ( максимальна доза 15 мл).

ВІЛ-інфікована дитина без клінічних ознак ВІЛ-інфекції – 0.25 мл/кг маси тіла, внутрішньо-м’язево ( максимальна доза 15 мл).

У випадках, коли ВІЛ-інфікована дитина отримала довенний імуноглобулін в межах 3-х тижнів до контакту з хворим на кір, пасивна імунізація не рекомендована.

Пасивна імунізація проти вітряної віспи.

Призначається відразу після контакту, але не пізніше 96 годин після контакту в наступних випадках:

• домашній контакт з хворим на вітряну віспу

• контакт з хворим на вітряну віспу в організованому дитячому колективі: група, клас (випадки захворювання дітей або персоналу)

• госпітальний контакт.

Режим дозування:

1.25 мл / 10 кг маси тіла, внутрішньо-м’язево (мінімальна доза 125 ОД, максимальна доза 625 ОД).

У випадках, коли ВІЛ-інфікована дитина отримала довенний імуноглобулін в межах 3-х тижнів до контакту з хворим на вітряну віспу, пасивна імунізація не рекомендована. Дитина, яка знаходилась в контакті з хворим та отримала пасивну імунізацію проти вітряної віспи, залишається потенційно інфекційною 8-28 днів після контакту та підлягає ізоляції.

Для постконтактної профілактики може використовуватись ацикловір, однак даних щодо його ефективності у ВІЛ-інфікованих дітей не має.

Пасивна імунізація проти сказу та правця ВІЛ-інфікованим дітям проводиться за загальними правилами пасивної імунізації зазначених інфекцій.

Література.

1. Джон Бартлет, Джоєл Галлант «Клинические аспекты ВИЧ инфекции», 2003.

2. Treating opportunistic infections among HIV-exposed and infected children. Recommendations from CDC, the National Institutes of Health, and the Infectious Diseases Society of America.- 2004- http:// www.aidsinfo.nih.gov/duidelines

3.Treating opportunistic infections among HIV-exposed and infected children. Recommendations from CDC, the National Institutes of Health, and the Infectious Diseases Society of America.- 2005- http:// www.aidsinfo.nih.gov/duidelines

4. Протоколы ВОЗ для стран СНГ по предоставлению помощи и лечения при ВИЧ-инфекции и СПИДе, март 2004.

5. Stephen L. Zeichner, Jennifer S. Read Textbook of pediatric HIV care. Cambridge University Press 2005.

6. В.М. Запорожан, М.Л. Аряєв ВІЛ-інфекція і СНІД.- КиЇв.: Здоров’я, 2004.

7. Учебный курс по ВИЧ-инфекции для медицинских работников. Киев.2004

8. Протоколи діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей.

9. The Sanford Guide to HIV/AIDS Therapy 10th Ed., 2001.

10. S.L. Zeichner, J.S. Read. Textbook of pediatric care, 2005.

11. Модуль Гален №10 « ВІЛ інфекція у дітей».