Кандидозна інфекція. Епідеміологія.

Найчастіша грибкова інфекція у ВІЛ-інфікованих дітей.

Форми:

• Локальні

  • молочниця та пелюшковий дерматит зустрічаються у 50-85% ВІЛ-інфікованих дітей

• Кандидозний езофагіт

  • визначається у 12-16% дітей молодших 13 років зі СНІДом

Фактори ризику розвитку кандидозу:

• низький вміст CD4+ (менше 100/мм3);

• високе вірусне навантаження;

• нейтропенія (менше 500/мм3);

• вказані фактори мають особливе значення, якщо мають велику тривалість.

Дисемінований кандидоз, відносно рідко, зустрічається у ВІЛ-інфікованих пацієнтів,

• гриби роду Candida можуть дисемінувати зі стравоходу;

• ризик дисемінації збільшується при ко-інфекції HSV або CMV;

• фунгемія спостерігається у 12% ВІЛ-інфікованих дітей, в яких має місце тривала катетеризація вен (для парентерального харчування або введення антибіотиків).

В біля 50% ВІЛ-інфікованих дітей фунгемія спричинюється іншими ніж Candida albicans видами грибів роду Candida: C., tropicalis, C. pseudotropicalis, C., parapsilosis, C., glabrata, C., krusei, C., dubliniensis.

Велика кількість дітей, в яких розвинулася фунгемія отримували орально системні протигрибкові препарати з групи азолів (кетоконазол або флуконазол) із метою лікування орального або езофагеального кандидозу

У випадку пізнього встановлення діагнозу загальна летальність може перевищувати 90%.

Раннє виявлення та лікування кандидемії зменшує летальність.

Клінічні прояви

Локальні

• Орофарингеальний кандидоз

  • Псевдомембранозна форма (молочниця)

    • Пухкі нашарування білого кольору

    • Після зняття залишаються ерозії

  • Еритематозна (атрофічна) форма

    • Плоскі еритематозні ураження на поверхні слизових

    • Характерний біль

  • Гіперпластична (гіпертрофічна) форма

    • Бляшки, що підвищуються над поверхнею слизової

    • Не знімаються

    • Розташовані в типових випадках на нижній поверхні язика, піднебінні, слизовій оболонці щік

  • Ангулярний хейліт

    • Червоні тріщини в кутах рота

Локально-інвазивні

• Кандидоз стравоходу

  • Болі за грудиною, порушення ковтання

  • Болі можуть бути настільки інтенсивними, що призводять до відмови від ентерального вживання їжі, води

  • У дітей часто спостерігається нудота та блювота

  • Не завжди супроводжується орофарингеальним кандидозом

Дисеміновані (генералізовані)

• Ураження різних органів та систем, системні прояви та локальні ураження

• Гарячка у ВІЛ-інфікованої дитини з прогресуючим перебігом ВІЛ-інфекції, із центральним венозним катетером є найчастішим проявом кандидемії.

• Кандидоз нирок може мати прояви у вигляді кандидурії, на УЗД дослідженні визначаються ураження ниркової паренхіми без інших ознак притаманним захворюванням нирок

• Системна кандидемія може призводити до ендогенного ендофтальміту, тому обстеження очей офтальмологом необхідно проводити дітям із кандидемією.

Діагностика.

Орофарингеальний кандидоз

• Клінічні прояви

• Підтвердження діагнозу (у випадках складних для діагностики , не ефективності емпіричної терапії)

  • Пряма мікроскопія матеріалу з вогнищ інфекції

    • Визначення вегетативних (міцеліальних форм)

    • Морфологія уражень

  • Культивування матеріалу з вогнищ інфекції на поживних середовищах.

Кандидоз стравоходу

• Рентгенографія з контрастуванням барієм (вигляд “булижної мостової”)

• Фіброезофагоскопія

  • Візуально визначаються бляшки білого кольору, гіперемія, виразки.

  • Пряма мікроскопія матеріалу з вогнищ інфекції

    • Визначення вегетативних (міцеліальних форм)

    • Морфологія уражень

  • Культивування матеріалу з вогнищ інфекції на поживних середовищах

Дисемінований кандидоз

• Культивування крові з вогнищ інфекції на поживних середовищах

• Відповідно до клінічних ознак ураження внутрішніх органів

  • УЗД, КТ, МРТ, радіонуклідне сканування кісток (при підозрі на остеомієліт)

  • Біопсія (при можливості, сприятливому співвідношенні ризик/користь)

    • Визначення вегетативних (міцеліальних форм)

    • Морфологія уражень.