Бактеріальні ураження ротоглотки.

Бактеріальні ураження слизових ротоглотки у ВІЛ-інфікованих пацієнтів найчастіше перебігають у вигляді гінгівітів та ураженні перидонтальних тканин. На відміну від імунокомпетентних пацієнтів у хворих з імунодефіцитом перебіг бактеріальних уражень є більш важким, не обмежується лише слизовими оболонками, супроводжується ураженнями глибше розташованих тканин. При ураженні рота у хворих часто визначається неприємний запах з рота.

Гінгівіт зустрічається у біля 20% ВІЛ-інфікованих хворих. він характеризується інтенсивною гіперемією ясен. Ясна рихлі, легко кровоточать при дотиках. Можливе утворення вогнищ некрозу, виразок. Захворювання вимагає проведення негайної терапії, тому, що може поширюватися на тканини ротоглотки, призводити до перидонтиту.

Перидонтит характеризується розповсюдженням інфекції на тканини, які оточують зуби. Окрім уражень які описані при гінгівіті для перидотиту характерна шаткість, легке випадіння зубів, розвиток остеомієліту кісток щелеп.

Неопластичні ураження ротоглотки.

Саркома Капоші.

Саркома Капоші є найчастішим злоякісним новоутворенням, яке вражає ВІЛ-інфікованих пацієнтів. У хворих на саркому Капоші спостерігається ураження слизових ротоглотки. Ураження слизових ротоглотки можуть спостерігатися самостійно або супроводжуватися ураженнями шкіри, внутрішніх органів, лімфовузлів. У 10% пацієнтів ураження слизових є єдиним проявом саркоми Капоші. Ураження найчастіше розташовані на твердому піднебінні та краях ясен, часто є безсимптомними. На початку вогнища саркоми Капоші можуть лише дещо відрізнятися від незміненої слизової оболонки, в подальшому, при прогресуванні, відбувається утворення виразок, кровотечі. Необхідно диференціювати саркому Капоші з іншими ураженнями ротоглотки, насамперед від гінгівіту та перидотиту.

Неходжкінська лімфома.

В деяких хворих з неходжкінськими лімфомами можливе ураження слизових ротоглотки, які мають прояви у вигляді щільних безболісних утворень які розташовані на яснах, піднебінні. Можливе, але необов’язкове, виразкування цих вогнищ. Діагноз можливий лише при біопсії.

Інші ураження ротоглотки.

Афтозні виразки.

Рецидивуючі афтозні виразки часто супроводжують перебіг ВІЛ-інфекції. етіологія їх досі невідома. Розглядаються вірусні, бактеріальні, ендокринні, психоемоційні причини, тощо. Проявами захворювання є виразки малого розміру, на еритаматозному фоні, з часом розмір виразок збільшується, поверхня стає некротичною. Поява виразок супроводжується інтенсивним болем, гіперсалівацією. Захворювання може часто рецидивувати. Лікування: дотримання гігієни ротової порожнини, полоскання з дезинфікуючими і протизапальними розчинами (3% розчин харчової соди, 0.5% розчин перекису водню, відвар ромашки, блідо-рожевий розчин перманганату калію), примочки та мазі з антисептиками (новокаїн, анестезін, лідокаїн) - на поверхні ран, місцеве застосування регенеруючих засобів: обліпихова олія, галаскорбін, т.щ.

Література.

1. Bartlett J.G. Pocket Guide to Adult HIV/AIDS Treatment (January 2005).– Johns Hopkins University.– 2005.– 80p.

2.Benson C.A., Kaplan J.E., Masur H., et al. Treating Opportunistic Infections Among HIV-Infected Adults and Adolescents (Recommendations from CDC, the National Institutes of Health, and the HIV Medicine Association/Infectious Diseases Society of America).

3. Congeni B.L., Thomson R.B. Fluoroquinolones: considerations for future use // Pediatr Infect Dis J.– 2002.– V.21.– P.345–346.

4.Dismukes W.E. Introduction to antifungal drugs // Clin Infect Dis.– 2000.– V.30.– P.653–657.

5. Kaplan J.E., Hanson D., Dworkin M.S., et al. Epidemiology of human immunodeficiency virus–associated opportunistic infections in the United States in the era of highly active antiretroviral therapy // Clin Infect Dis.– 2000.– V.30(Suppl 1).– P.5–14.