Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Protokoly standar likuv / reserve / Oportunist_HIV_AIDS_child.DOC
Скачиваний:
40
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
1.78 Mб
Скачать

Профілактика.

Неспецифічна профілактика проводиться за тими ж правилами, що і для не ВІЛ -інфікованих дітей. Решту складових профілактики дивися в розділі профілактики бактерійних пневмоній.

Бактеріальний менінгіт.

Гострий бактерійний менінгіт – одне з важких і прогностично несприятливих захворювань у ВІЛ - інфікованих дітей, яке виявляється запаленням оболонок мозку. Найчастішою причиною бактерійного менінгіту є пневмокок, проте зустрічаються й інші збудники: N. Meningitides, H influenzae, Salmonella spp., L.monocytogenes ін.

Основними клінічними проявами менінгіту є синдром загальної інтоксикації, менінгеальний синдром.

У новонароджених дітей і дітей перших місяців життя клінічна картина може бути не типовою. Початок захворювання може бути як гострим, так і поступовим. Менінгеальні знаки, як правило, негативні, за винятком вибухання великого тім’ячка, закидання голови і симптому Лесажа.

У дітей старшого віку захворювання, як правило, протікає типово. Менінгеальний синдром відрізняється повнотою вираженості всього симптомокомплексу. При поширені запалення на речовину мозку (менінгоенцефаліт) приєднуються вогнищеві симптоми (ураження черепних нервів, парези, паралічі). Крім менінгоенцефаліту до ускладнень бактерійних менінгітів відносяться: гострий набряк-набухання головного мозку, інфекційно-токсичний шок, гостра внутрішньочерепна гіпертензія, епендиматит.

Діагностика.

  1. При підозрі на менінгіт проводиться люмбальна пункція. Дослідження ліквору виявляє підвищення тиску понад 200-250 мм вод. стовпа, плеоцитоз, підвищення вмісту білка, можливо зниження вмісту цукру і хлоридів.

  2. Для загального аналізу крові характерний лейкоцитоз, зрушення формули вліво до мієлоцитів, підвищення ШОЕ. Ступінь цих змін знаходиться в прямій залежності від тяжкості хвороби.

  3. При бактеріоскопічному і бактеріологічному дослідженні ліквору і крові виділяють збудник захворювання.

  4. Для виявлення антигенів збудника або антитіл до нього використовують серологічні методи дослідження (РПГА, ІФА, ПЛР).

Диференціальний діагноз.

Проводять з менінгітами іншої етіології, викликаними бактеріями, вірусами, грибами, паразитами, які зустрічаються як у ВІЛ -інфікованих дітей, так і у дітей без ВІЛ-інфекції.

За відсутності типового збудника, необхідно виключати Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium avium, Bartonella henselae, Listeria monocytogenes, Nokardia asteroids. При обстеженні дитини з ВІЛ-інфекцією необхідно враховується кількість CD4+ - лімфоцитів, зіставляється можливість ураження тим чи іншим патогеном в залежності від ступеня імуносупресії.

Диференціальний діагноз проводиться з:

  • внутрішньочерепними крововиливами

  • абсцесами мозку

  • пухлинами мозку.

Основні ураження нервової системи, характерні для ВІЛ –інфікованих дітей, представлені в табл. 4 у розділі ВІЛ-енцефалопатія та інші неврологічні прояви ВІЛ інфекції.

Лікування.

  1. Строгий постільний режим до стійкої нормалізації температури тіла, зникнення менінгеального синдрому і нормалізації показників крові і ліквору, в середньому впродовж 10-14 днів.

  2. Етіотропна (антибактеріальна) терапія.

.

Соседние файлы в папке reserve