Ураження ротоглотки у дітей з віл/снід.

Ураження ротоглотки спостерігаються у 40% ВІЛ-інфікованих пацієнтів та більш ніж 90% хворих у стадії СНІДу. Описана велика кількість різноманітних уражень, які за етіологією можуть бути грибковими, вірусними, бактеріальними або неопластичними. Більшість з них зустрічається не лише при ВІЛ-інфіекції. Однак їх клінічні прояви, перебіг, відповідь на лікування відрізняються у ВІЛ-інфікованих пацієнтів й залежать від ступеню імуносупресії пацієнта. На перебіг уражень ротоглотки впливає наявність у хворого генералізованих захворювань, дотримання гігієни ротової порожнини.

Загалом, ураження ротоглотки супроводжуються

• болем, який спричинює неспокій хворого порушує його сон,

• гіперсалівацією, яка веде до втрати води та електролітів

• порушенням вживання їжі та води.

Зазначене не лише призводить до страждань хворого, але й ускладнює перебіг інших захворювань.

Діагностика уражень ротоглотки базується переважно на клінічних проявах, в поєднанні з традиційним мікроскопічним та мікробіологічним дослідженнями. У випадках атипового перебігу, відсутності ефекту від терапії необхідна біопсія з зон уражень.

Грибкові ураження ротоглотки.

Орофарингеальний кандидоз.

Кандидоз є найчастішим орофарингеальним проявом ВІЛ-інфекції, часто він є одним із перших проявів хвороби. В більш ніж 90% хворих зі СНІДом протягом перебігу ВІЛ-інфекції хоча б раз виникав випадок орофарингеального кандидозу. Частота орофарингеального кандидозу збільшується при поглибленні імунодефіциту, він є частим проявом у хворих, в яких рівень CD4+ є меншим 400/мм³. Найчастішим збудником орофарингеального кандидозу є Candida albicans, також було виділено інші види цього роду. Гриби роду Candida належать до представників нормальної мікрофлори ротової порожнини.

Орофарингеальний кандидоз може перебігати в наступних формах: псевдомембранозній (молочниця), гіперпластичний, атрофічній, та у вигляді ангулярного хейліту. Кандидозні ураження ротглотки можуть не мати жодних клінічних проявів, або супроводжуватися болем, печією, відчуттям подразнення у роті. Найчастішою формою орофарингеального кандидозу є псевдомембранозний кандидоз, який має прояви у вигляді нашарувань білого кольору, після зняття яких залишається гіперемована слизова оболонка, яка при доторкуванні може кровоточити. Ураження можуть локалізуватися на слизових щік, дорсальної поверхні язика, ясен, твердому та м’якому піднебінні. Гіперпластичний кандидоз найчастіше вражає слизову щік, має прояви у вигляді лушпинок білого кольору (лейкоплакія), які не видаляються шпателем. Атрофічний кандидоз характеризується еритематозними плямистими вогнищами уражень на слизовій оболонці щік, твердому піднебінні, а також дорсальній поверхні язика. Ангулярний хейліт вражає кути рота, має прояви у вигляді тріщин, виразок у кутах рота, еритеми, болів при відкриванні рота.

Діагностика кандидозного ураження ротоглотки базується на типових клінічних проявах та визначенні вегетативних форм грибів роду Candida (псевдогіф) при забарвленні мазків із вогнищ уражень за Грамом. Діагноз рецидивуючого, рефрактерного кандидозу встановлюється на підставі спостереження за хворим у динаміці, оцінці відповіді на лікування.

Лікування – дивись розділ «Грибкові інфекції».

Інші гриби.

Ураження ротоглотки спричинені грибами, іншими ніж роду Candida, зустрічається рідко. Описані ураження ротоглотки спричинені гістоплазмою, криптококком. Захворювання, спричинені вказаними грибами, мають прояви у вигляді виразок. Діагноз захворювань можна встановити при дослідженні біоптатів, та культивуванні матеріалу з вогнищ ураження.