Інфекція, спричинена людським папіломавірусом (hpv). Епідеміологія.

• Інфікує епітелій шкіри та слизових, спричиняючи розвиток бородавок.

• Існує біля 100 різних типів HPV.

• Класифікація базується на переважній локалізації спричинених уражень (геніталії/шкіра), а також схильності до індукції злоякісної проліферації.

• Штами HPV, які вражають шкіру не схильні вражати слизові оболонки, генітальний тракт.

• “Генітальні” штами здатні вражати слизові оболонки кон’юнктив, носової, оральної порожнин, гортані.

• Імунокомпрометовані діти з ураженою клітинною ланкою імунітету мають підвищену схильність до розвитку поширених, інтенсивних бородавок.

• Передача інфекції відбувається від людини до людини наступними шляхами:

• при тісному контакті шкіри через мікротравми

• при проходженні дитини крізь інфіковані пологові шляхи

• статевим

• не виключений шлях інфікування in utero.

• Не було описано вроджених аномалій розвитку, пов’язаних із HPV.

• Інфікування новонародженого при проходженні пологовими шляхами може призводити до розвитку папіломатозу гортані.

Клінічні прояви:

• бородавки, які розташовані на шкірі та слизових оболонках статевого тракту, кон’юнктив, носової, оральної порожнин, гортані

• можуть мати різноманітний вигляд.

Діагностика:

• клінічні прояви

• цитологічне дослідження вогнища ураження дозволяє встановити наявність метаплазії (рекомендовано при ураженнях аногенітальної області, слизових)

• папіломатоз гортані вимагає проведення ларингоскопії

• ПЛР дозволяє визначити наявність вірусу в ураженнях та визначити належність їх до онкогенних штамів.

Лікування.

• Залежить від локалізації уражень.

• Не існує універсальної терапії, яка підходила би при усіх типах уражень/усім хворим.

• Лікування може індукувати ремісію, вільну від бородавок, але не дозволяє позбавитися від вірусу, який може призводити до рецидивів.

• Покази до лікування встановлюються індивідуально, виходячи з локалізації уражень, їх поширеності, наявності метаплазії, наявності ураження дихальних шляхів, бажання хворого.

• Місцева терапія хімічними речовинами:

• подофілотоксин – місцево обробляти усі ураження 2 рази на день протягом 3 послідовних днів, в подальшому 1 раз на тиждень до 4 тижнів;

• Трихлороцтова/дихлороцтова кислоти – застосовуються під контролем дерматолога;

• місцеві ін’єкції препаратів інтерферону альфа можуть використовуватися;

• ефективність варіює від 20 до 80%.

• Хірургічне втручання (кріодеструкція, кюретаж, випаровування лазером, тощо) використовується при поодиноких ураженнях.

• Папіломатоз гортані важко піддається лікуванню:

• лікування спрямовано на відновлення прохідності дихальних шляхів;

• хірургічне втручання складає основу лікування;

• можливі ін’єкції препаратів інтерферону альфа у вогнища інфекції;

• при частих рецидивах, поширенні уражень на трахею, бронхи, паренхіму легень можливе системне застосування препаратів інтерферону альфа .