Способи підвищення енергетичної цінності і вмісту харчових інгредієнтів в живленні.

1.Збільшення концентрації адаптованої молочної суміші:

для приготування молочної суміші на одне годування, порція сухого порошку збільшується на 25-30% при збереженні рекомендованого об'єму води у відповідності до можливості і/або віку дитини.

2. Можна використовувати адаптовані суміші з підвищеною енергетичною цінністю.

2. Збільшення вмісту жирів досягається додаванням в адаптовану молочну суміш кукурудзяного або іншого рафінованого рослинного масла з урахуванням, що 1 мл рослинного масла містить 8,4 ккал.

3. Збільшення вмісту вуглеводів забезпечується додаванням в адаптовану молочну суміш цукрового сиропу, з урахуванням що 5 мл 100% сиропу містить 20 ккал.

4. Збільшення вмісту білків досягається введенням в раціон сиру (дітям старше 3-х місяців) з урахуванням, що 30 г сиру з цілісного молока містить 4 г білка і 70 ккал.

При виборі суміші слід враховувати:

• стан шлунково-кишкового тракту

• ураження кишковика*

• потреби дитини в білках, жирах, вуглеводах

• енергетичну цінність сумішей

• вміст натрію, калію і фосфору (особливо у хворих з порушеннями функції серця, печінки, нирок)

• смакові якості і вподобання дитини

• вартість сумішей.

* При синдромі мальабсорбції бажано використовувати білкові гідралізати, при секреторній діареї – низьколактозні суміші.

Якщо дитина не в змозі спожити необхідний добовий об'єм їжі через рот, потрібно використовувати зондове годування або гастростому.

Література.

1.Джон Бартлет, Джоєл Галлант «Клинические аспекты ВИЧ инфекции», 2003.

2.Treating opportunistic infections among HIV-exposed and infected children. Recommendations from CDC, the National Institutes of Health, and the Infectious Diseases Society of America.- 2004- http:// www.aidsinfo.nih.gov/duidelines 3.Протоколы ВОЗ для стран СНГ по предоставлению помощи и лечения при ВИЧ-инфекции и СПИДе, март 2004.

4.Stephen L. Zeichner, Jennifer S. Read Textbook of pediatric HIV care. Cambridge University Press 2005.

Концепція паліативної допомоги дітям з віл-інфекцією.

Не дивлячись на суттєвий прогрес в області АРВ лікування, профілактиці і лікуванні опортуністичних інфекцій, і в розвинутих країнах, і в країнах, що розвиваються, у дітей спостерігається прогресування ВІЛ-інфекції.

По мірі поглиблення хвороби акцент надання допомоги перекладається з попередження прогресу інфекції на подолання болі.

Медичним працівникам нелегко змінити свою діяльність з інтенсивного лікування на симптоматичну паліативну допомогу, особливо у випадках, коли мова йде про дітей.

Даний розділ не передбачає детальний опис підходів до симптоматичного лікування. Протокол з паліативної допомоги дітям потребує розробки з подальшим впровадженням в практику.

Посилання на світовий і вітчизняний досвід паліативної педіатрії у хворих з онкологічними, онкогематологічними, іншими смертельними захворюваннями дозволить розробити, прийнятну для України систему відповідної допомоги дітям з ВІЛ/СНІД.

Велика кількість дітей-сиріт, покинутих своїми батьками, або померлих від ВІЛ/СНІД, потребують особливо ретельного підходу щодо організації їм гідних умов надання паліативної допомоги.

В даному розділі ми намагатимемось привернути увагу дитячих лікарів, які працюють в області надання допомоги дітям з ВІЛ/СНІД на доцільність розподілу понять:

• активна терапія ВІЛ-інфекції у дітей, спрямована на подовження життя

• забезпечення безболісного кінця життя дитині, незалежно від її віку, розумового розвитку, здатності опанувати себе і свій стан здоров’я.

Обидва підходи є важливими, але кожний є доцільним в певний період перебігу ВІЛ/СНІД у дітей.