Паразитарні інфекції у дітей з віл/снід. Токсоплазмоз.

Токсоплазмоз – уроджена або набута протозойна зоонозна інфекція, яка характеризується багатосимптомністю проявів.

Toxoplasma gondii – найпростіші з облігатним внутрішньоклітинним паразитуванням. Природними (проміжними) хазяєвами є багато ссавців, в тому числі і свійські тварини, птахи, а також людина. Дефінітивними (кінцевими) хазяєвами – представники сімейства котячих.

Діти, у більшості випадків, заражаються Toxoplasma gondii внутрішньоутробно, при виникненні первинної інфекції у вагітної жінки. В рідких випадках внутрішньоутробне зараження відбувається в результаті реактивації латентної інфекції у матері. У дітей старшого віку зараження відбувається при вживанні термічно недостатньо обробленого м’яса, при заковтуванні ооцист із забрудненою водою або їжею, а також при контакті з інфікованими кішками.

Можливо також інфікування токсоплазмозом при переливанні крові, пересадці органів. Уроджена інфекція є менш частою (2-6%), але протікає із серйозними наслідками (гідроцефалія, мікрофтальмія, сліпота, глухота), якщо мати первинно інфікована в першому триместрі вагітності. Якщо інфікування відбулося в останньому триместрі, що трапляється частіше (81%), клінічна картина може бути варіабельною: за відсутності яких-небудь клінічних проявів до тяжких форм.

Ураження ЦНС проявляються гідроцефалією, мікроцефалією, хоріоретинітом, внутрішньомозковими кальцифікатами, судомним синдромом. При розвиткові генералізованої форми, окрім ураження ЦНС, спостерігаються лімфоаденопатія, макулопапульозний висип, гепатоспленомегалія, жовтяниця, гематологічні порушення (анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія).

У більшості інфікованих дітей, які не мають симптомів інфекції на моменту народження, клініка розвивається пізніше впродовж кількох місяців чи років.

Набутий токсоплазмоз або реактивація раніше наявної латентної інфекції у дітей з імуносупресією протікає тяжко у вигляді генералізованої інфекції з виникненням енцефаліту, ретиніту, пневмонії, ураження серця, гепатиту, лімфоаденопатії. Розвиток енцефаліту супроводжується появою загальномозкових симптомів і різноманітною вогнищевою симптоматикою. При ураженні спинного мозку виникає клініка енцефаломієліту.

Токсоплазмова інфекція з ураженням ЦНС зустрічається не часто у ВІЛ-інфікованих дітей. Згідно опублікованих даних, частка токсоплазмового енцефаліту у дітей становила менше 1% від всіх СНІД-індикаторних захворювань до застосування ВААРТ. Токсоплазмоз мозку з появою клінічних симптомів у дітей у віці від 1 місяця відноситься до СНІД-індикаторних захворювань.

Діагностика.

1. Всі ВІЛ-інфіковані вагітні жінки повинні бути протестовані на наявність токсоплазмової інфекції (ІФА, ПЛР амніотичної рідини). Всі діти, народжені від матерів, які мали позитивну відповідь при серологічному обстеженні на токсоплазмоз, повинні бути обстежені на наявність токсоплазмової інфекції.

2. Всім дітям зі знов виявленими неврологічними симптомами необхідно виключити токсоплазмовий енцефаліт.

3. При дослідженні ліквору в 20-30% випадків зміни не визначаються, однак може бути плеоцитоз до 100-300 лейкоцитів в мл³ і висока концентрація білка (10-20 г/л).

4. Лабораторним підтвердженням токсоплазмової інфекції є:

а) виявлення токсоплазм в забарвлених мазках крові, сечі, ліквору, біопсійного матеріалу;

б) виявлення специфічних антитіл IgM, IgA, IgE в сироватці крові у дітей перших 6 місяців життя або IgG у дітей до 12 місяців і старше. У 20-30% дітей з уродженим токсоплазмозом IgM і IgA не виявляються;

в) виявлення ДНК Toxoplasma gondii методом ПЛР із біологічних рідин (кров, ліквор). Дослідження ліквору методом ПЛР на Toxoplasma gondii має 50% чутливості і > 96% специфічності.

г) виявлення декількох білатеральних кільцеподібних вогнищ підвищеної щільності, які звично розташовані в базальних гангліях і на межі білої і сірої речовини великих півкуль. КТ і МРТ головного мозку мають визначальне значення в діагностиці токсоплазмового енцефаліту.

5. Обов’язковий огляд окуліста для виключення хоріоретиніту.