- •3.Витоки і походження давніх слов’ян: наукові гіпотези та концепції їх прабатьківщини.
- •4.Суспільно-політичний устрій давніх слов’ян(6-7 ст). Військова демократія.
- •5.Соціально-економічний та культурний розвиток давніх слов’ян у 6-7 ст.
- •6.Великоморавська держава: утворення,соціально-політичний устрій та роль в історії слов’янських народів.
- •7. Утворення та розвиток чеської держави в 10-13 ст. «Золота доба» чеської держави за правління Карла 4 (1346-1378рр).
- •8. Політичні, економічні та ідеологічні передумови гуситського руху 15 ст. Діяльність я.Гуса.
- •9. Гуситська революція 1419-1471 рр. Та її головні етапи.
- •10. Становище чеських земель у складі Габсбурзької монархії. Станове повстання 1618-1620 рр. Та його наслідки.
- •11. Соціально-економічий розвиток Чехії в 10-15 ст.
- •12. Чеська середньовічна культура 10-16 ст.
- •13.Утворення та розвиток польської держави в 10-11 ст. Болеслав і Хоробрий.
- •14. Польща в період феодальної роздробленості: політичний та економічний аспект проблеми (12-13 ст.)
- •15. Боротьба за відновлення єдиної польської джержави наприкінці 13-14 ст. Казимир ііі Великий.
- •16.Формування станово-представницької монархії в Польщі в 14-15 ст.
- •19.Утворення та політичний розвиток Першого Болгарського царства (681-1081рр) Богомильський рух.
- •20.Друге Болгарське царство (1187-1396):політичний та соціально-економічний лад.
- •22.Сербія за правління Стефана Душана (1331-1355). Сербська деспотовина 15 ст.
- •23.Черногорія в 10-15 ст.
- •24.Боснійська держава за правління Стефана Твртко (1353-1391).
- •25. Утворення ранньофеодальної держави у Хорватії,її політичний та соціально-економічний устрій (8-11 ст).
- •26.Становище Хорватії у складі Угорського королівства 12-15 ст.
- •29. Політичне та соціально-економічне становище польських земель в 19-початку 21 ст.
- •30.Польська культура другої половини 17-початку 20 ст.
- •31.Політика «освіченого абсолютизму» в Чехії та Словакії.
- •32.Чеське національне Відродження (остання третина 18-60-тьі роки 19 ст.) Революція 1848-1849 рр. В Чехії.
- •33.Суспільно-політичне становище чеських земель у складі дуалістичної Австро-Угорської монархії. Старочехи і младочехи.
- •34.Культура Чехії в другій половині 17-початку 20 ст.
- •35.Словацьке національне Відродження кінця 18 ст. Л.Штур. Участь словаків у революції 1848-1849 рр.
- •36.Політичне та соціально-економічне становище словацьких земель у складі Угорщини (60-ті роки 19-початку 20 ст.)
- •37. Політичне та соціально-економічне становище болгарських земель в другій половині 17 ст.
- •38. Відновлення болгарської національної держави, її політичний та соціально-економічний розвиток в другій половині 19-початку 20 століття.
- •39.Серби під владою османів та Габсбургів(друга половина 17-18 століття).
- •40.Перше та Друге сербське повстання. Політичний та соціально-економічний розвиток сербської держави в другій третині 19-початку 20 століття.
- •41.Культура південних словян в Новий час.
- •42.Боснія та Герцоговина у складі Османської імперії (друга половина 17-70-ті роки 19 століття).
- •43. Політичний та соціально-економічний розвиток Боснії та Герцеговини на прикінці 19-початку 20 стліття). Боснійська криза 1908 році.
- •44. Хорватські та словенські землі в Новий час.
- •45.Становлення македонського національно-визвольного руху(кінець 19-початку 20 століття).
- •46.Здобуття Черногорією державного суверенітету та її політичний та соціально-економічний розвиток на наприкінці 19-початку 20 соліття.
- •48. Західно-словянські народи в роки Першої світової війни.
- •49. Утворення та політичний і соціально-економічний розвиток Чехословацької республіки в міжвоєнний період.
- •50.Зовнішня політика Чехословаччини між двома світовими війнами (1918-1939рр).
- •51.Відновлення та розвиток Польської державності в 1918-1926рр.
- •52. Польща в період «санації» (1926-1939 рр.)
- •53. Розвиток культури Польщі в 20 ст.
- •54. Утворення та політичний і соціально-економічний розвиток Королівства сербів, хорватів, словенців (Югославії) в 1918-1939 рр.
- •55.Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії в 1918-1939 рр.
- •56.Південно-та західнослов’янські народи на передодні Другої світової війни.
- •57.Польські та Чеські землі в роки Другої світової війни: спільне та відмінне.
- •58.Словацька республіка в 1939-1945 рр та прчини її краху.
- •59.Народи Югославії в роки Другої світової війни(1941-1945рр). Основні напрями руху Опору.
- •62.Агонія комуністичного режиму в Польщі в 80-роках 20 ст. Перемога «Солідарності» та демонтаж тоталітарної системи.
- •63.Політична та соціально-економічна трансформації польського суспільства в 90-х роках 20-початку 21 ст.
- •64.Побудова соціалізму в Чехословаччині. «Празька весна» 1968 року та її наслідки.
- •65.Режим «нормалізації» та розгортання громадського опозиційного руху в Чехословаччині. «Ніжна революція» в 1989 році та її наслідки.
- •66.»Оксамитовий розвід» та утворення незалежних Чехії та Словаччини.
- •67. Розвиток чеської та словацької культури в 19 ст.
- •68.Політична і соціально-економічна трансформація Чеської та Словацької республік в 90-х роках 20-початку 21 ст.
- •69.Спроби побудови соціалізму в Болгарії та причини його кризи в 1980 роках.
- •70.Кінець авторитаризму в Болгарії та початок мирної трансформації суспільства. Політичне протистояння і еволюція реформи в 90-х роках 20 ст.
- •71.Розвиток болгарської культури в 20 ст.
- •72.Причини переходу до «самоврядного соціалізму» в Югославії. Особливості політичного режиму й.Тіто.
- •73.Розпад югославської федеративної держави.Збройні конфлікти та міжетнічна війна в 90-х роках хх ст..
- •1991 Рік- Війна за незалежність Словенії
- •75.Політична та соціально-економічна трансформація пост югославських держав в 90-х роках 20-початку 21 ст.
19.Утворення та політичний розвиток Першого Болгарського царства (681-1081рр) Богомильський рух.
Новоутворену слов'янсько-болгарську державу в історичній літературі називають Першим Болгарським царством. Воно проіснувало з 681 по 1018рр. Столицею держави стало місто Пліска. Слов'янські племена, що проживали в новій державі, перебували на вищому рівні соціально-економічного розвитку, аніж протоболгари.За етнічною належністю перших ханів країна дістала найменування Болгарія. Дуже часто доводилося відстоювати її незалежність у частих війнах з Візантією. Завдяки успішним війнам значно розширилися кордони Болгарії, посилився її вплив у міжнародних справах. Крім того, війни збагатили болгарську аристократію й сприяли зміцненню влади ханів.Соціальна структура ранньофеодальної Болгарії складалася з двох основних класів — аристократії та вільного селянства. З поширенням великого землеволодіння в VІІ-ІХ ст. зростає економічний та політичний вплив аристократії.
Утвердження в Болгарії феодальних відносин вело до масового закабалення сільської людності. Податкове гноблення особливо посилилося в Х ст., коли часті війни вимагали дедалі більших коштів. Народне обурення вилилося в антифеодальний рух, що виник у Болгарії в першій половині Х ст. На честь першого проповідника нового вчення – священника Богомила – він дістав назву богомильства. Основою ідеології богомилів був дуалізм: увесь світ є боротьбою двох начал – Бога, що уособлює сили добра, та його сина Сатиниїла (Сатани), що уособлює сили зла. Людина, стверджували богомили, духовно належить Богові, а тілом – Сатані. Вони рішуче виступали проти офіційної церкви, яку вони також вважали творінням Сатани, а відтак заперчували всі її таїнства та обряди, шанування ікон, молей і хреста. Відвідування храмів теж важалося необов’язковим, адже Богові, за їхніми уявленнями, можна молитися всюди. Богомильський рух набув великого розмаху. Він охопив здебільшого селян, але чимало прихильників знайшов і серед городян. Прихильники богомолів удавалися навіть до збройних форм боротьби. Така їхня діяльність підривала могутність феодалів, церкви й царської влади.
20.Друге Болгарське царство (1187-1396):політичний та соціально-економічний лад.
Період в історії Болгарії від здобуття незалежності до завоювання її османами дістав назву Другого Болгарського царство (1187-1396 pp.). В історії цього царства вирізняють два етапи; 1) піднесення Болгарії, в результаті якого вона перетворилася на гегемона Балкан (1187-1241); 2) поступовий занепад, коли ослаблення центральної влади й феодальна роздробленість призвели до виникнення на її території кількох незалежних держав (1241-1396).
На початку XIII в. Болгарське царство досягло свого розквіту: держава простягалася майже на всі Балкани, почалося карбування своєї монети, відновилася болгарська патріархія, склалося правильне управління провінціями царства.
За візантійським зразком, правитель (раніше - хан або князь) Болгарії звався царем. Влада його була спадковою. Царя належало право на вищий суд, військова влада, керівництво адміністрацією. Найважливіше місце займав канцлер і керівник дипломатії.
У XIII - початку XIV ст. у Болгарському царстві почалася внутрішня криза, загострилися феодальні чвари. Серйозний удар завдало монголо-татарське вторгнення в Європу в середині XIII в.: Болгарія стала розпадатися на окремі князівства, а потім і царства. Єдина царська влада ослабла. Окраїнні області підпали під вплив інших сусідніх держав. У 1393 - 1396 рр.. залишок Болгарії - Тирновське царство було поневолене Османською імперією.
21.Утворення держави Неманичів, її політичний та соціально-економічний устрій.Неманичі — династія володарів Сербії у 1170—1371 роках, які носили титули жупанів, великих жупанів, королів. Засновником династії став великий жупан Стефан Неманя у 1165 р. Створена ним держава успішно протистояла Візантії та відбила спроби втручання у свої внутрішні справи королів Угорщини. Завдяки успішній діяльності Стефана Немані Сербія наприкінці XII ст. перетворилася на важливий чинник політичного життя на Балканському півострові. За часів Неманичів Сербія з племеної держави перетворилася на феодальну. У цей період Сербія являла собою феодальну монархію вся влада належала царю. Монарх був головнокомандуючим військами, главою цивільної адміністрації, верховним суддею. Рішення важливих питань обговорювалося на Сабор, на які з'їжджалися властелі. У Сербії існувало феодальне ополчення і наймане військо, в якому служили іноземці. Основною галуззю виробництва в Сербії ХII-ХIV ст. було сільське господарство. У ремісничому виробництві першорядну роль відігравало гірнича справа. Почалося карбування своєї монетт.