Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_Shnitser.doc
Скачиваний:
155
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
441.86 Кб
Скачать

5.Соціально-економічний та культурний розвиток давніх слов’ян у 6-7 ст.

Слов'янські племена здебільшого розселялися в лісовій зоні, їхні поселення переважно розташовувалися поблизу річок, озер, боліт і в інших важкодоступних місцях.Слов'яни споруджували будинки з дерева або інших матеріалів. У них, як правило, мешкала велика родина, що складалася з представників трьох-чотирьох поколінь. По суті це була справжня родова община, членів якої об'єднувала спільність майна, господарства та праці. Декілька родин, що займали певну територію, складали общину, кілька таких общин утворювали плем'я. Про розвиненість землеробства у слов'янських племен свідчить широкий асортимент культурних рослин, які вони вирощували, зокрема пшениця, жито, ячмінь і просо. Другою за значенням галуззю господарства у слов'ян було скотарство, що розвивалося на базі землеробства, яке постачало корми для худоби. Розводили переважно велику рогату худобу, яка служила не тільки як джерело для м'ясної і молочної їжі, а й як тяглова сила, а також кіз, овець, свиней, коней.Промисли — мисливство, рибальство, бортництво — відігравали в господарському житті слов'ян підсобну роль. Полювали на лосів, оленів, диких кабанів, козуль, ведмедів, зайців, білок, птахів. За допомогою рибальських гачків та неводів ловили рибу — сомів, судаків, щук, лящів, в'язів, пліток.Значного розвитку набули ремесла. Відомі велика кількість знарядь праці, ремісничої продукції, майстерні ремісників та поселення, жителі яких спеціалізувалися на певному виді ремесла. Найбільшого розвитку досягли металургія, ковальська та ювелірна справа, а також обробка каменю.

6.Великоморавська держава: утворення,соціально-політичний устрій та роль в історії слов’янських народів.

Велика моравська держава ранньофеодальна держава західних слов'ян в ІХ — поч. Х ст. Передумовами виникнення Великоморавської держави виявивився процес феодалізації й необхідність оборони від франкської експансії.

У період свого розквіту Велика моравська держава охоплювала території Моравії, Словаччині, Чехії, Малої Польщі й частину словенських земель. Столицею було м. Велеград. Багаточисельні розкопки на територїї Моравії свідчать про високу культуру землеробства у Великій моравській державі, розвиток ремесел — гончарного, залізоробного, скляного, ювелірного й ін., про розквіт торгівлі. Судячи з археологічних знахідок, існували тісні торговельні зв'язки Великоморавської держави з Візантією, Київською Руссю й Чорноморськими містами.

Економічне і політичне життя Великоморавської держави зосереджувалося в градах — укріплених фортецях і резиденціях знаті, які були центрами ремесла й торгівлі. Першим історично відомим князем був Моймир І, який приєднав до Великоморавської держави Нітранське князівство , при ньому почалося поширення християнства. Правління спадкоємця Моймира Ростислава (846-870 рр.) було часом посилення Великоморавської держави. Ростислав вів активну боротьбу проти франкської агресії, уклав союз із Візантією (862 р.). В 863 на прохання Ростислава у Великоморавську державу прибули з Візантії славетні просвітителі Кирило й Мефодій. Вони створили незалежну від франкського єпископата церкву (869 або 870 рр.), яка сприяла зміцненню політичної самостійності Великоморавської держави. Творці слов'янської писемності Кирило й Мефодій сприяли тому, що надалі Велика Моравія перетворилася в те вогнище, звідки слов'янська писемність поширилося в інші слов'янські країни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]