16.Формування станово-представницької монархії в Польщі в 14-15 ст.

Протягом ХІV-ХV ст. у Польщі тривав процес становлення станово-представницької монархії, який супроводжувався зміцненням політичних позицій основної маси польських феодалів — шляхти. Оформлення польської шляхти як стану завершив Кошицький привілей Людовіка Угорського. Ліквідувавши різницю між умовними земельними маєтками колишнього рицарства й спадковими (вотчинними) землями феодальної аристократії, Кошицький привілей перетворив шляхту і магнатів (панів) на один панівний, привілейований стан - дворянство. Звільнення дворянства від усіх державних податків призвело згодом, по-перше, до того, що в разі необхідності зібрати додаткові кошти на державні потреби королівська адміністрація і уряд мусили звертатися до феодалів, а отже, державна скарбниця потрапляла під їхній безпосередній контроль, по-друге, беручи участь у вирішенні податкових і фінансових питань, шляхта дістала можливість впливати на державні справи. Саме за Людовіка Угорського було зроблено перший крок у напрямі обмеження в країні привілейованого становища можновладців. 17. Політичне та соціально-економічне становище словацьких земель у Середні віки.У XV ст. Угорська держава формується як станово-представницька монархія. Вищим представницьким органом у королівстві були Державні збори, Державні збори мали законодавчі функції, встановлювали податки й обирали королів. Більшість населення країни становило бідне селянство. Однією з найважливіших ознак правового статусу залишалася військова служба, від якої можна було в разі необхідності відкупитися. Привілейований прошарок суспільства становили військові. Служити у війську могли як вільні мадяри, так і представники словацької, хорватської та іншої знаті. Через певний час військові переходили до феодального стану. Селяни на землях феодалів відпрацьовували повинності й сплачували натуральний оброк.У сільськогосподарському виробництві важливе місце відводилося скотарству, яке інтенсивно розвивалося в словацьких землях уже в XV ст. Угорські королі в XIV—XV ст. послідовно проводили політику, спрямовану на підтримку дворянства, розраховуючи на нього в боротьбі з магнатами. Декрет від 1351 р. закріпляв права та привілеї дворянства й фактично підводив риску під його оформленням в єдиний стан. Відтоді шляхта за підтримки короля могла ефективніше захищати свої інтереси. В XIII ст. виникли дворянські комітати замість королівських. Шляхті надавалося право в межах комітатів мати власний суд, адміністрацію, фінанси, збройні формування. Вищим органом комітату були збори. Очолював комітат призначений королем ішпан.Важливою галуззю економіки в словацьких землях було ремісництво. Вдосконалювалася цехова організація, збільшилась кількість ремесел. Словацька земля славилася виробами зі скла, кришталю, золота, срібла, заліза й дерева.Уже в XIV ст. словацькі землі стають одним із центрів гірничої справи в Європі, Тут постійно зростав видобуток залізної руди, міді, цинку, срібла й золота. Уже в другій половині XV ст. завдяки пожвавленню господарської діяльності в містах зростала питома вага словацького населення, з якого формувалися основні прошарки робітничого люду. Існування привілеїв для німців та нерівність словацького населення викликали невдоволення, що призводило до зростання соціальної напруженості в містах.

18. Польська средньовічна культура 10-16 ст.У другій половині X ст. в польських землях виникли перші кафедральні й монастирські школи, призначені для підготовки духовенства. Саме при кафедральних соборах з'явились перші хроніки та календарі латинською мовою. Видатним представником польської літописної творчості був Галл Анонім . Його літопис переповідав найзнаменніші події з історії династії Пястів і Польської держави тих часів. До XIII ст. належать перші літературні твори польською мовою, які заклали основу для подальшого розвитку національної писемності.Важливою подією доби існування об'єднаного королівства Пястів було створення у 1364р. Краківського університету, першого в Польщі й другого в Центральній Європі. Інтересам соціальної верхівки служило й мистецтво, передусім церковне: архітектура, скульптура, живопис. Величні храми мали допомагати зростанню авторитету католицької церкви, освячувати панівний лад. У перші століття після запровадження християнства в Польщі будували здебільшого круглі, у візантійському стилі, увінчані банями, спочатку дерев'яні, а згодом — кам'яні храми. На початку XIII ст. в Польщі поширюється готичний стиль, який поступово приходить на зміну романському. В XIV ст. інтенсивно розбудовуються міста. В їхньому центрі замість дерев'яних споруджувалися кам'яні крамниці й спеціальні торговельні суконні ряди — сукенниці. У X—XIV ст. польська культура інтенсивно розвивалася, вирізнялася багатством і різноманітністю, вона все більше наближалася до європейської цивілізації, але разом з тим їй значною мірою вдалося зберегти власне обличчя.