Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_Shnitser.doc
Скачиваний:
155
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
441.86 Кб
Скачать

9. Гуситська революція 1419-1471 рр. Та її головні етапи.

Звістка про мученицьку смерть Я. Гуса викликала в Чехії хвилю обурення .В країні розпочалася справжня революція: люди захоплювали церковні землі, виганяли з храмів католицьких священиків і замінювали їх на прихильників гусизму, які стали здійснювати відправи по-новому: причащаючи всіх обома видами (вином і хлібом). Раніше так причащалося тільки католицьке духовенство, що вважалося ознакою його привілейованого становища. На захист Я. Гуса виступили викладачі та студенти Празького університету, а від імені різних верств населення була складена "Демократична петиція" (вересень 1415 р.).Налякані масштабом народного руху чеські католицькі магнати, міський патриціат, римо-католицький клір та імператор Сигізмунд об'єднали свої зусилля для наступу проти гуситів, стали піддавати гонінням гуситських священиків, призначати на державні посади лише противників реформ. У відповідь процесія радикально налаштованих гуситів, очолювана священиком Я. Желівським, рушила до Новомєстської ратуші, вимагаючи звільнення ув'язнених однодумців. А коли власті відмовилися виконати цю вимогу, натовп захопив будинок ратуші й розправився з представниками влади. Невдовзі повсталі пражани обрали нову міську раду.Ці події започаткували, гуситську революцію (1419-1471), в якій необхідно виділити основні етапи: 1419-1437 рр. - Гуситські війни; 1437-1471 рр. - період розвитку трансформованого чеського суспільства й прагнення до компромісу з навколишнім світом.

Король Вацлав IV змушений був визнати зміну влади. Прага перетворилася на революційний центр країни. Після раптової смерті Вацлава IV на чеський трон став претендувати Сигізмунд (Жигмонд) Люксембург.

За цих умов табір гуситів наприкінці серпня підготував вимоги до Сигізмунда, після виконання яких помірковані гусити погоджувалися визнати його чеським монархом:

  • гарантія причастя мирян обома видами;

  • свобода "закону Божого" або богослужіння;

  • секуляризація церковного майна;

  • визнання нової влади в Празі.

Ці вимоги стали відомі як програма "Празьких артикулів".

10. Становище чеських земель у складі Габсбурзької монархії. Станове повстання 1618-1620 рр. Та його наслідки.

У 1526р. чеська знать погодилася передати чеську корону австрійському королю Фердінанду Габсбургу . Своєю чергою, новий монарх зобов'язався дотримувати усі права чеського сейму. З моменту включення чеських земель до Австрії розпочався процес поступового обмеження законодавчих прав і різних привілеїв, які належали чеському сейму. Погіршення політичного й економічного становища чеських земель спонукало "Чеських братів" до активізації діяльності на захист національних інтересів. Повстання розпочалося в Празі у травні 1618 р. й охопило Чехію і Моравію. Повстанці створили тимчасовий уряд з 30 директорів, який позбавив Габсбургів влади над Чехією, вигнав з країни єзуїтів та ієрархів католицького духовенства, маєтки яких підлягали конфіскації. У повстанні брали участь великі феодали й бюргерство королівських міст. Однак серед чеських станів не було єдності. У березні 1619 р. помер імператор Маттіас. Престол мав посісти Фердінанд Штірійський, що багатьох не влаштовувало. Це сприяло приєднанню до повстання Моравії. Таким чином, усі землі Чеської корони об'єдналися проти Габсбургів. 31 липня 1619 р. Генеральний сейм земель Чеської корони ухвалив нову конституцію. Проте вже 27 серпня імператором Німеччини обрано Фердінанда Штірійського , що різко погіршило міжнародне становище повстанців. Чеські стани з часом потрапили майже в повну ізоляцію. На початку листопада 1620 р. війська імператора підійшли до Праги. Невдача виступу 1618—1620 рр. призвела до втрати Чехією політичної незалежності. Габсбурги встановили порядки, які негативно позначилися на економічному, політичному, культурному й релігійному розвитку чехів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]