Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_Shnitser.doc
Скачиваний:
155
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
441.86 Кб
Скачать

42.Боснія та Герцоговина у складі Османської імперії (друга половина 17-70-ті роки 19 століття).

В 1463 році більша частина Боснії потрапила під турецьку владу, а в 1482 році і Герцеґовина підкорилися туркам. Так, об'єднані Боснія і Герцеговина, до 1718 року належали Османській імперії. В 1718, на два десятиліття, частина цих територій потрапила до Габсбургів, але потім знову була повернута до складу Османської імперії.

Під владою турків Боснія і Герцеґовина отримала особливий статус успадкованого дворянства, а її територія була розширена за рахунок Хорватії. У Боснії почалося масове звернення до ісламу , але деякі місцеві мешканці зважилися залишитися католиками.

В 1849 році стався заколот у зв'язку з введенням в 1839 році закону «про рівність всіх підданих султана Османської імперії перед законом» та скасуванням в Боснії в 1848 році обов'язкової феодальної праці. Його влаштували колишні великі землевласники, яким цей закон був не вигідний з-за того, що селяни тепер не зобов'язані були працювати на них безкоштовно. В 1851 році заколот був придушений.

В 1875 році спалахнуло нове повстання. Приводом до нього послужив неврожай, а причини були як економічними, так і політичними. Великі землевласники були незадоволені вкрай низькою рентою і, знову таки, законами 1839 і 1848 років, а люди бажали широкої автономії краю або об'єднання з Сербією або Хорватією. В 1878 році відбувся Берлінський конгрес, на якому було вирішено передати Боснію і Герцеговину під управління Австро-Угорщини.

43. Політичний та соціально-економічний розвиток Боснії та Герцеговини на прикінці 19-початку 20 стліття). Боснійська криза 1908 році.

В 50—60-х роках 19 століття у Боснії і Герцеговині широко розгорнувся національно-визвольний рух. У 1875 році проти соціального і національного гніту місцевих феодалів і турецьких властей вибухнуло велике Герцеговинське повстання, підтримане Сербією і Чорногорією, внаслідок чого Туреччина опинилась в стані війни з Сербією і Чорногорією, а потім і з Росією . За рішенням Берлінського конгресу, Австро-Угорщина одержала право тимчасово окупувати Боснію і Герцеговину. Ця окупація затягнулась на 30 років і закінчилася анексією австро-угорськими імперіалістами (1908). Габсбурги здійснювали примусове онімечування слов'янських народів, насаджували католицтво. Народи Боснії і Герцеговини відстоювали свою незалежність. У 1918 Боснія і Герцеговина увійшли до складу новоствореного Королівства сербів, хорватів і словенців . Національні права народів Боснії і Герцеговини в югославській державі ігнорувались. В 1941 гітлерівські війська окупували Югославію. Народи Боснії і Герцеговини повстали і вели вперту боротьбу проти фашистських окупантів і маріонеткових режимів. Боснія і Герцеговина стали ареною масової партизанської боротьби. Народно-визвольна армія Югославії в 1945 визволила Боснію і Герцеговину.

44. Хорватські та словенські землі в Новий час.

В XIX ст. хорвати були у стані територіальної та суспільно-політичної роз'єднаності. Рівень розвитку культури був відносно невисокий.Становище простого народу було дуже тяжким, рівень матеріального забезпечення низьким. Хорвати й словенці відчули на собі всю силу реакції, що запанувала в Австрії . Згідно з угодою 1868 р. хорватським землям надавалася обмежена автономія у складі Угорського королівства. У фінансовому, політичному й економічному відношенні Хорватія потрапляла в залежність від мадярів та цілковито підпорядковувалась Будапешту. У 1823 р. угорська влада запровадила обов'язкове вивчення мадярської мови в усіх закладах освіти. Знання угорської мови відкривало шлях до кар'єри. Це спричинило гостре невдоволення національно свідомої частини хорватської політичної еліти та основної маси населення. За таких умов у хорватів розгортається рух національного відродження, вершиною якого став "ілліризм ", активно поширювалась ідея загальнослов'янської та південнослов'янської єдності тощо. У тогочасній Хорватії все це нагадувало справжню революцію.

Відчувши небезпеку, правлячий режим взявся до утисків ілліризму й активістів руху. В 1843 р. заборонено використання терміна "ілліризм. Попри репресії, що їх чинили органи державної влади, ілліризм проіснував до революції 1848 р., яка принесла хорватам ліквідацію феодальних відносин і певну демократизацію суспільно-політичного життя.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]