Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_Shnitser.doc
Скачиваний:
156
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
441.86 Кб
Скачать

37. Політичне та соціально-економічне становище болгарських земель в другій половині 17 ст.

В кінці XIV століття Болгарія була завойована Османською імперією. Результатом півтисячолітнього турецького правління було повне розорення країни, знищення міст, зокрема, фортець, і зменшення населення. Болгарська церква втратила самостійність і була підпорядкована константинопольському патріарху. Земля формально належала султанові як представнику Аллаха на землі. Османи намагалися звернути все населення насильно в іслам. Всі християни платили більше податків, ніж мусульмани, не мали права на носіння зброї, і до них застосовувалися багато інших дискримінаційних заходів порівняно з мусульманами. Болгари чинили опір і піднімали численні повстання проти Османської імперії. Всі вони були придушені. В XVII столітті султанська влада, а разом з нею і встановлені османами інститути, в тому числі землеволодіння, почали слабшати, а в XVIII столітті увійшли в кризу. Це призвело до посилення місцевої влади, іноді встановлювали дуже жорсткі закони на належні їм землях. В кінці XVIII і на початку XIX століття Болгарія фактично впала в анархію. Цей період відомий в історії країни як курджалійство по бандам курджалі, які тероризували країну. Багато селян втекли з сільської місцевості в міста, деякі емігрували, в тому числі на південь Росії.

38. Відновлення болгарської національної держави, її політичний та соціально-економічний розвиток в другій половині 19-початку 20 століття.

19 століття в історії болгарського народу було століттям пробудження його національної самосвідомості, століттям важкої й героїчної боротьби за ліквідацію багатовікового турецького ярма, за створення своєї незалежної держави. Цей період відомий у болгарській історії як час національного відродження, що завершився в 1878 р. звільненням Болгарії. У 19 столітті почався інтенсивний розвиток освіти й культури. Після Кримської війни Болгарія одержала церковну автономію, а національно-визвольний рух привело до відділення від Османської імперії й створенню незалежної Болгарської держави. В 1879 р. було утворено Болгарське князівство.У Тирново 22 лютого 1879 р. були скликані Установчі збори, що прийняли одну з найбільш передових конституцій того часу. 29 квітня 1879 р. збори обрали на болгарський трон принца Олександра Баттенберга. Спочатку він продовжував здійснювати консервативну політику й за підтримкою Росії призупинив дію конституції , але пізніше відновив конституційне правління й намагався протистояти впливу Росії.У 1885 р. Болгарія й Східна Румелія були об’єднані, а через два місяці Сербія оголосила війну Болгарії. Сербська армія зазнала поразки , а в 1886 р. при прямому втручанні Росії й Австро-Угорщині був укладений Бухарестський мирний договір. В 1908 р., після того як Австро-Угорщина захопила Боснію й Герцеговину, Болгарія проголосила повну незалежність від Туреччини. Правителем нової держави став болгарський князь Фердинанд I.У 1908 р. Болгарія стала незалежною державою.

39.Серби під владою османів та Габсбургів(друга половина 17-18 століття).

Наприкінці XVII-початку XVIII ст. зміцнюються зв'язки сербів з Росією. Росія спрямовує свої зусилля на залучення сербів до спільної боротьби проти султана. У 1711 р. до Чорногорії вирушили російські емісари з царськими грамотами, в яких містилися заклики до повстання проти османів .Протягом усього XVIII ст. серби та чорногорці неодноразово виступали зі зброєю в руках, підтримуючи воєнні операції російської і австрійської армій у їхній боротьбі проти Османської імперії.За Пожаревацькою мирною угодою, підписанням якої завершилася австрійсько-турецька війна 1716-1718 рр., під владу Австрії потрапили сербські землі. Однак надії християн на поліпшення умов життя не виправдалися, навпаки воно погіршилося. До соціально-економічного та національного гноблення додалися проблеми, викликані агресивною релігійною пропагандою, спрямованою на витіснення православ'я католицтвом . Кінець століття ознаменувався створенням у 1787 р. збройних загонів сербських добровольців - "фрайкорів" . Після підписання мирної угоди в 1791 р. була здобута початкова форма автономії в межах Белградського пашалика .Унаслідок започаткованих реформ становище сербів потроху поліпшується. Розмір харачу було зменшено, відроджувалися ремісництво й торгівля, значно зменшилася кількість розбійних нападів. Дехто з офіцерів фрайкору навіть отримав пенсії від австрійського уряду. Було дозволено також будівництво церков і запроваджено певні елементи місцевого самоврядування. Здавалося, що на сербські землі нарешті прийшли мир і злагода. Проте це тривало недовго.Готуючись до війни з Францією, Порта поквапилася помиритись із внутрішніми противниками й дозволила повернутися до Белграда яничарам і дахіям, які відразу розгорнули анти-сербський терор.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]