- •3.Витоки і походження давніх слов’ян: наукові гіпотези та концепції їх прабатьківщини.
- •4.Суспільно-політичний устрій давніх слов’ян(6-7 ст). Військова демократія.
- •5.Соціально-економічний та культурний розвиток давніх слов’ян у 6-7 ст.
- •6.Великоморавська держава: утворення,соціально-політичний устрій та роль в історії слов’янських народів.
- •7. Утворення та розвиток чеської держави в 10-13 ст. «Золота доба» чеської держави за правління Карла 4 (1346-1378рр).
- •8. Політичні, економічні та ідеологічні передумови гуситського руху 15 ст. Діяльність я.Гуса.
- •9. Гуситська революція 1419-1471 рр. Та її головні етапи.
- •10. Становище чеських земель у складі Габсбурзької монархії. Станове повстання 1618-1620 рр. Та його наслідки.
- •11. Соціально-економічий розвиток Чехії в 10-15 ст.
- •12. Чеська середньовічна культура 10-16 ст.
- •13.Утворення та розвиток польської держави в 10-11 ст. Болеслав і Хоробрий.
- •14. Польща в період феодальної роздробленості: політичний та економічний аспект проблеми (12-13 ст.)
- •15. Боротьба за відновлення єдиної польської джержави наприкінці 13-14 ст. Казимир ііі Великий.
- •16.Формування станово-представницької монархії в Польщі в 14-15 ст.
- •19.Утворення та політичний розвиток Першого Болгарського царства (681-1081рр) Богомильський рух.
- •20.Друге Болгарське царство (1187-1396):політичний та соціально-економічний лад.
- •22.Сербія за правління Стефана Душана (1331-1355). Сербська деспотовина 15 ст.
- •23.Черногорія в 10-15 ст.
- •24.Боснійська держава за правління Стефана Твртко (1353-1391).
- •25. Утворення ранньофеодальної держави у Хорватії,її політичний та соціально-економічний устрій (8-11 ст).
- •26.Становище Хорватії у складі Угорського королівства 12-15 ст.
- •29. Політичне та соціально-економічне становище польських земель в 19-початку 21 ст.
- •30.Польська культура другої половини 17-початку 20 ст.
- •31.Політика «освіченого абсолютизму» в Чехії та Словакії.
- •32.Чеське національне Відродження (остання третина 18-60-тьі роки 19 ст.) Революція 1848-1849 рр. В Чехії.
- •33.Суспільно-політичне становище чеських земель у складі дуалістичної Австро-Угорської монархії. Старочехи і младочехи.
- •34.Культура Чехії в другій половині 17-початку 20 ст.
- •35.Словацьке національне Відродження кінця 18 ст. Л.Штур. Участь словаків у революції 1848-1849 рр.
- •36.Політичне та соціально-економічне становище словацьких земель у складі Угорщини (60-ті роки 19-початку 20 ст.)
- •37. Політичне та соціально-економічне становище болгарських земель в другій половині 17 ст.
- •38. Відновлення болгарської національної держави, її політичний та соціально-економічний розвиток в другій половині 19-початку 20 століття.
- •39.Серби під владою османів та Габсбургів(друга половина 17-18 століття).
- •40.Перше та Друге сербське повстання. Політичний та соціально-економічний розвиток сербської держави в другій третині 19-початку 20 століття.
- •41.Культура південних словян в Новий час.
- •42.Боснія та Герцоговина у складі Османської імперії (друга половина 17-70-ті роки 19 століття).
- •43. Політичний та соціально-економічний розвиток Боснії та Герцеговини на прикінці 19-початку 20 стліття). Боснійська криза 1908 році.
- •44. Хорватські та словенські землі в Новий час.
- •45.Становлення македонського національно-визвольного руху(кінець 19-початку 20 століття).
- •46.Здобуття Черногорією державного суверенітету та її політичний та соціально-економічний розвиток на наприкінці 19-початку 20 соліття.
- •48. Західно-словянські народи в роки Першої світової війни.
- •49. Утворення та політичний і соціально-економічний розвиток Чехословацької республіки в міжвоєнний період.
- •50.Зовнішня політика Чехословаччини між двома світовими війнами (1918-1939рр).
- •51.Відновлення та розвиток Польської державності в 1918-1926рр.
- •52. Польща в період «санації» (1926-1939 рр.)
- •53. Розвиток культури Польщі в 20 ст.
- •54. Утворення та політичний і соціально-економічний розвиток Королівства сербів, хорватів, словенців (Югославії) в 1918-1939 рр.
- •55.Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії в 1918-1939 рр.
- •56.Південно-та західнослов’янські народи на передодні Другої світової війни.
- •57.Польські та Чеські землі в роки Другої світової війни: спільне та відмінне.
- •58.Словацька республіка в 1939-1945 рр та прчини її краху.
- •59.Народи Югославії в роки Другої світової війни(1941-1945рр). Основні напрями руху Опору.
- •62.Агонія комуністичного режиму в Польщі в 80-роках 20 ст. Перемога «Солідарності» та демонтаж тоталітарної системи.
- •63.Політична та соціально-економічна трансформації польського суспільства в 90-х роках 20-початку 21 ст.
- •64.Побудова соціалізму в Чехословаччині. «Празька весна» 1968 року та її наслідки.
- •65.Режим «нормалізації» та розгортання громадського опозиційного руху в Чехословаччині. «Ніжна революція» в 1989 році та її наслідки.
- •66.»Оксамитовий розвід» та утворення незалежних Чехії та Словаччини.
- •67. Розвиток чеської та словацької культури в 19 ст.
- •68.Політична і соціально-економічна трансформація Чеської та Словацької республік в 90-х роках 20-початку 21 ст.
- •69.Спроби побудови соціалізму в Болгарії та причини його кризи в 1980 роках.
- •70.Кінець авторитаризму в Болгарії та початок мирної трансформації суспільства. Політичне протистояння і еволюція реформи в 90-х роках 20 ст.
- •71.Розвиток болгарської культури в 20 ст.
- •72.Причини переходу до «самоврядного соціалізму» в Югославії. Особливості політичного режиму й.Тіто.
- •73.Розпад югославської федеративної держави.Збройні конфлікти та міжетнічна війна в 90-х роках хх ст..
- •1991 Рік- Війна за незалежність Словенії
- •75.Політична та соціально-економічна трансформація пост югославських держав в 90-х роках 20-початку 21 ст.
58.Словацька республіка в 1939-1945 рр та прчини її краху.
На початку весни 1939 р. друга Чехословацька Республіка переживала гостру внутрішньополітичну кризу, під час якої відносини між Прагою та Братиславою погіршилися настільки, що керівництво ЧСР оголосило в Словаччині надзвичайний стан. Лідер СНП И. Тісо, який перебував з візитом у Німеччині на переговорах з А. Гітлером, був поставлений перед вибором: або окупація Словаччини угорськими військами, або створення самостійної держави. Й. Тісо обрав другий варіант. Згідно з конституцією 1939 р. країна дістала назву Словацька Республіка. словацький уряд очолив Й. Тісо.
Формально Словацька Республіка мала всі ознаки самостійної та суверенної держави. Cуверенітет останньої обмежувався лише у двох сферах: військовій та зовнішньополітичній. Саме в цьому словацький уряд повинен був узгоджувати власні дії із своїми німецькими патронами, які тримали в Словаччині свої військові підрозділи.
Участь Словаччини разом з гітлерівською Німеччиною в агресії проти Польщі викликала невдоволення в суспільстві. Основною опозиційною силою режиму була Комуністична партія (КПС). КПС стала закликати боротися за «самостійну державу» й «народний уряд» під гаслом «За радянську Словаччину!».Режим Й. Тісо з 1943 р. опинився у кризовому стані. У словацьких горах активно діяли партизанські загони.
У ході наступу Червоної армії в 1944 р. була звільнена спочатку північно-східна частина Словаччини , а потім Східна і велика частини Південної та Центральної Словаччини. Так, разом з поразкою нацистської Німеччини припинила своє існування й «Словацька держава».
59.Народи Югославії в роки Другої світової війни(1941-1945рр). Основні напрями руху Опору.
Югославія на початку Другої світової війни проголосила нейтралітет. У цей період у країні прискорився розвиток галузей промисловості, пов'язаних з обороною,. Однак посилений вивіз госппродуктів до Німеччини призвів до зростання цін, та спекуляції. Проти національно-патріотичних сил розпочався терор, почали створюватися концтабори . 25 березня 1941 р. у Відні Югославія підписала протокол про приєднання до Троїстого союзу. Звістка про вступ країни до блоку фашистських держав викликала хвилю обурення, почалися демонстрації протесту. Спираючись на масове невдоволення, угрупу вання офіцерів у ніч на 27 березня 1941 р. вчинило державний переворот. Винних у приєднанні до Берлінського пакту усунули від влади. На трон зведений вісімнадцятирічний син короля Александра І під іменем Петра II. Дізнавшись про переворот у Белграді, А. Гітлер віддав командуванню німецької армії наказ підготувати й завдати удару по Югославії.
В Югославії почали діяти дві групи Опору - комуністичні партизанські загони і контрольовані королівським урядом загони четників. Восени 1942 р. представники антифашистських організацій та груп утворили єдиний Виконавчий комітет. Антифашистська боротьба югославського народу переросла в національну революцію. Народно-визвольна армія Югославії на чолі з Йосипом Броз Timo влітку 1944 р. налічувала 350 тис. бійців. Разом з радянськими військами вона взяла участь у визволенні Югославії.
Під час Другої світової війни Болгарія була союзницею Німеччини, яле у війні проти Радянського Союзу участі не брала. У боротьбі проти гітлеризму і монархо-фашистської диктатури сформувався союз антифашистських і патріотичних сил — Вітчизняний фронт (ВФ). Провідні позиції у ВФ прагнула захопити компартія, яка спиралася на зростаючий партизанський рух. У вересня 1944 р. партизани розгорнули бойові дії, їхні загони рушили на столицю, було завдано удару по основних урядових установах у Софії. О 6-й годині ранку народ Болгарії почув по радіо звістку про те, що народне повстання перемогло і сформовано уряд Вітчизняного фронту на чолі з Кимоном Георгієвим. У новому уряді переважали комуністи. Перемозі народного повстання сприяв вступ на територію Болгарії Радянської армії 8 вересня 1944 р. Новий уряд спирався на присутність радянських військ у країні. Підписавши наприкінці жовтня 1944 р. перемир'я з країнами антигітлерівської коаліції, Болгарія вступила у війну проти Німеччини. | ||||||||
61.Спроби побудови соціалізму в Польщі в 1950-1970 рр. та їх наслідкиКонтроль над Польщею Сталін вважав необхідною частиною післявоєнного устрою світу. Але саме вирішення цієї проблеми мало великі труднощі. Польська компартія була розпущена у 1939 р., а значна кількість польських комуністів репресовано. Поляки розглядали СРСР як учасника чергового «поділу Польщі». Антирадянські і антикомуністичні настрої домінували в польському населенні особливо вони утвердились після того, як СРСР не надав допомоги повсталій Варшаві . До того ж поляки залишались ревносними католиками. Усі ці фактори і гальмували процес встановлення комуністичного режиму. Поштовхом до приходу комуністів до влади стала заява державного секретаря США Джеймса Бірнса у вересні 1946 р., в якій він заявив, що питання про західні кордони Польщі залишається відкритим. У результаті вплив прозахідних сил у Польщі впав і комуністи зробили ривок до влади.В економіці стали впроваджуватися радянські методи управління, підвищення продуктивності праці, нова політика в селі передбачала проведення колективізації сільського господарства. У 1949 Польща приєдналася до Ради економічної взаємодопомоги, організованому Радянським Союзом. Нав'язана таким чином Польщі сталінську модель соціалізму (індустріалізація, кооперація, репресії), було з самого початку приречено на невдачу. Смерть Сталіна і критика його культу особи дала поштовх до масових виступів населення. У 1956 р. в Познані розпочались масові виступи проти сталінізму, які поширились на всю країну.