7. Утворення та розвиток чеської держави в 10-13 ст. «Золота доба» чеської держави за правління Карла 4 (1346-1378рр).

Чеське князівство утворилось на рубежі ХІІ – ХІІІ ст.. В ІХ ст.. воно входило у склад Великої Моравії, об’єднувала не одне тільки плем’я чехів, а майже всіх слов’ян. Величезний вплив на історичний поступ Чехії здійснив чеський король Карл. Період його правління ввійшов у історію під назвою «золота доба». На відміну від свого батька, схильного до авантюризму, Карл з самого початку зарекомендував себе прагматичним і ощадливим державцем.

Перебуваючи на троні (1346 – 1378 рр.), Карл основну увагу приділяв вирішенню внутрішньополітичних питань як у самій Чехії, так і всій імперії. Незважаючи на участь у численних сутичках і конфліктах він ніколи не вів справжніх війн, намагаючись розв’язувати проблеми дипломатичними засобами.

Ставши чеським королем Карл запровадив цілу низьку правових актів, спрямованих на зміцнення своєї влади, повернув короні відторгнуті землі. У своїй діяльності Карл спирався на потужну підтримку свого духівника та вихователя, обраного в 1342 році папою римським Клімента VІ. Папа Клімент VІ сприяв обранню чеського короля імператором Священної Римської імперії під ім’ям Карла ІV, коронований у 1355 році.

Особлива увага до Чехії як політичного центру імперії виявилася в намаганні Карла ІV підвищити статус Праги. За його правління це місто вважалося не тільки столицею земель Чеської корони, а й центром архієпископства і резиденцією імператора.

В чотирнадцяти спеціальних грамотах (1348) Карл визначав місце Чехії в імперії і підтверджував права, свободи та привілеї чеських королів. У документах визначалися території, що належали до «земель Чеської корони»: Чехія, Моравія, сілезькі князівства, Верхня і Нижня Лужиця. До складу своєї держави Карл включив також Люксембург та маркграфство Бранденбург.

8. Політичні, економічні та ідеологічні передумови гуситського руху 15 ст. Діяльність я.Гуса.

Гуситський рух у Чехії (1419-1485 рр..) являє собою одну з найбільш значних подій в історії Європи XV століття. Гусизм з'явився породженням кризової епохи соціальних, станових, політичних та конфесійних конфліктів у Європі. До цього додалися ситуація в самій Чехії: погіршення міжнародного становища (Чехія втратила положення центру імперії), ослаблення в державі центральної влади.Водночас у чеському суспільстві зростало невдоволення політикою Римської курії і діяльністю католицького кліра. Представники різних станів прагнули не лише звільнитися від надмірних церковних поборів, а й при нагоді поділити церковне майно. Отже, на зламі XIV-XV ст. стали проявлятися й загострюватися кризові явища в економічній, політичній та церковній сферах життя чеського суспільства, всі прошарки та класи якого прагнули змінити суспільно-політичний лад, реформувати церкву, а також відстояти національну гідність, звільнивши країну від засилля німців.

З критикою політики католицької церкви виступавмагістр Празького університетуЯн Гус.Незважаючи на своє селянське походження, він успішно закінчив університет у Празі й був посвячений у сан священика й призначений проповідником Віфлеємської каплиці. Так Ян Гус дістав можливість впливати не лише на студентів університету, а й на інші верстви населення Праги, внаслідок чого його діяльність набула для Чехії дійсно національного значення. А оскільки Я. Гус своїм бездоганно праведним життям, глибоким релігійним натхненням і прагненням повернути церкві її первозданну чистоту вирізнявся серед інших священнослужителів, його вплив на маси постійно зростав.Вчення Яна Гусаполягало в тому, що наявний порядок у церкві необхідно змінити, а люди мають повернутися до того життя, яке заповідав Христос, у суспільстві не повинно бути несправедливості, експлуатації та безморальності. Засоби досягнення накресленої мети, на думку Я. Гуса, мають бути мирними, але можливе й застосування сили. Невдовзі архієпископ Празький заявив, що висловлювання реформатора підбурюють до несправедливих дій, а тому підпадають під суд інквізиції. Папа Римський видав буллу на його прокляття.