Баланс (загальна схема)

Ресурси (доходи, надходження)	Потреби (витрати, розподіл)
Виробництво (добуток, заготівля) Увезення Залишки на початок року Інші надходження	Споживання Вивезення Резерв Залишки на кінець року
Всього	Всього
Надлишок (+)	Нестача (-)

Таблиця 8.4

Однопродуктовий матеріальний баланс

№ з/п	Джерела ресурсів	К-ть	№ з/п	Розподіл ресурсів	К-ть
1	Залишки на початок року	120	1	Виробничо-експлуатаційні потреби	66010
2	Виробництво у плановому періоді	75400
			2	Капітальне будівництво	4800
3	Мобілізація внутрішніх резервів	25	3	Ринковий фонд	4400
			4	Експорт	250
4	Імпорт	75	5	Інші витрати	40
5	Інші надходження	10	6	Залишки на кінець року	13
Всього		75630	Всього		75630

• здійснюють контроль ефективності використання ресурсів у період реалізації планових завдань, стану навколишнього середовища;

• регулюють взаємовідносини між товаровиробником і державою, регіонами і державою.

Норми і нормативи за методикою розрахунків є якісними, відносними показниками. Вони побудовані здебільшого як показники місткості та віддачі. Показники місткості (Н_м) характеризують нормативні витрати ресурсів на одержання певного результату (ефекту):

Н_м = Р / Е , 8.1

де Р — витрати ресурсів;

Е — соціально-економічний результат.

Наприклад, фондомісткість - це співвідношення середньорічного обсягу основних фондів до валового випуску галузі. Так само будуються норми й нормативи, наприклад, навантаження на об'єкти соціальної сфери - співвідношення чисельності населення певної категорії (регіону) і середньорічної кількості ліжок в установах охорони здоров'я і т.п.

Нормативні показники віддачі (Н_в) є оберненими показниками місткості:

Н_в= 1 / Н_м = Е / Р, 8.2.

До таких показників належать нормативи фондовіддачі, рентабельності, загальної ефективності капітальних вкладень, забезпеченості населення послугами та кадрами обслуговування соціальної сфери і т.д.

Система норм і нормативів складається з таких основних груп:

1. Норми ефективності суспільного відтворення (норми матеріало-, енерго-, трудомісткості ВВП, коефіцієнт нагромадження і т.п.).

2. Норми і нормативи затрат праці (відношення ВВП або валового випуску галузей економіки до чисельності трудових ресурсів і т.ін.).

3. Норми та нормативи витрат сировини, матеріалів, палива, енергії (витрати ресурсів на 1грн ВВП або валового випуску).

4. Норми та нормативи капітальних вкладень і капітального будівництва (загальна та порівняльна ефективність капітальних вкладень, питомі капітальні вкладення і т.д.).

5. Фінансові норми та нормативи (бюджетозебезпеченність населення, нормативи відрахувань до місцевих бюджетів загальнодержавних податків, норми амортизації і т.д.).

6. Соціальні норми та нормативи (норми споживання населенням товарів і послуг, нормативний споживчий кошик, нормативний споживчий бюджет, забезпеченість населення послугами та об'єктами соціальної сфери, мінімальна заробітна плата і т.д.).

7. Екологічні норми та нормативи (витрати води на 1 грн валового випуску галузі, норми викидів шкідливих речовин у повітря або водний басейн і т.д.).

Економіко-математичні методи в плануванні побудовані на основі реалізації принципу оптимізації, тобто вибору варіанта плану з найбільшим економічним ефектом. Поштовхом до їх розвитку став вибір варіанта оптимального розвитку.

Метод оптимізації планових рішень - це пошук найефективнішого (оптимального) планового завдання на основі використання економіко-математичних моделей, методів математичного програмування тощо.

Варіант плану, який розробляється, повинен передбачати підвищення ефективності виробництва. Для досягнення цієї мети створюють декілька варіантів планових рішень і вибирають найбільш ефективний. Найбільш універсальним критерієм економічної ефективності вважають економію поточних витрат живої й оречевльоної праці. Ця економія виявляється у зниженні матеріальних витрат, підвищенні продуктивності праці, зменшені фондо- та капіталомісткості продукції.

Програмно-цільовий метод - розробка важливих програм вирішення найактуальніших соціальних, економічних, екологічних, науково-технічних, регіональних проблем розвитку суспільства. Він передбачає визначення комплексу взаємопов'язаних організаційно-правових та фінансових заходів, спрямованих на їх виконання.

Програмно-цільовий метод планування передбачає розроблення цільових соціально-економічних, науково-технічних, організаційних, екологічних та інших програм, проектів, вибір найважливіших напрямів робіт і визначення комплексу взаємопов'язаних заходів щодо їх вирішення.