Рівні спілкування

Примітивний рівень
Партнери грубі, спілкуються один з одним, як з неживими предметами, контактують лише тому, що їм один від одного (або одному з них) щось треба.
Маніпулятивний рівень
Відносно партнерів відчувається нещирість, відчуття якоїсь фальші, гри. Часто буває, що один з партнерів виявляється іграшкою в руках іншого, хоча він цього до певного часу не відчуває. У такому разі теж існує ставлення до людини, як предмета, необхідного для досягнення якоїсь мети, але поводження з ним може бути вельми пристойним.
Ролевий (стандартний) рівень
Партнери діють у межах своїх соціальних ролей. Наприклад, передбачлива, етикетна поведінка в транспорті, на роботі. Таке спілкування називають «контактом масок». На цьому рівні з партнером спілкуються як з виконавцем відповідної ролі.

Конвенційний рівень
У партнерові бачать особу, настрій і думки якої не можна не враховувати, прагнуть знайти оптимальне один для одного вирішення проблеми (можна говорити про конвенційний рівень спілкування). Цей рівень спілкування доступний людям доброзичливим із високими моральними нормами і загальною культурою.

Діловий рівень
Спілкування відбувається між партнерами, яких зв'язують ділові стосунки. Вони вбачають один в одному товаришів у загальній справі.

Ігровий рівень
Перевершує попередній тонкістю вмісту і багатством відтінків. Його називають «святковим» спілкуванням. Воно часто прикрашає стосунки старих друзів, характерний для закоханих.

Духовний рівень
Вищий рівень людського спілкування. Партнер сприймається як особа, носій духовності.

Простежується зв'язок між стилями та рівнями спілкування.

Непартнерський стиль спілкування призводить до спілкування на примітивному рівні, партнерський – на ролевому та діловому, маніпулятивний стиль спілкування відповідає маніпулятивному рівню спілкування, альтруїстичний стиль спілкування реалізується на конвенційному, ігровому і духовному рівнях.

Культура спілкування полягає не в тому, аби підстроюватися під партнера і говорити те, що він хоче почути, а у відношенні до співрозмовника, яке дозволяє, поважаючи його і себе, вийти на конвенційний чи інші, відповідні типовій ситуації, рівні спілкування.

Уміння розпізнати, в якій ситуації спілкування ви знаходитеся, і правильно поводитися в ній, дозволяє уникнути багатьох конфліктів, сприяє успіху дружніх і ділових контактів.

Культурою спілкування володіють люди емоційно, етично та інтелектуально розвинені.

Уміння спілкуватися у діловому світі означає, що партнер:

1. Є компетентним фахівцем і справляє гарне враження на свого партнера, має привабливий імідж.

2. Підготував таку ділову пропозицію або виступ, який здатний зацікавити партнера або аудиторію (вдалий вміст виступу).

3. Досконало володіє ораторським мистецтвом, тобто зміг знайти найкращу форму вираження вмісту свого повідомлення для конкретних співбесідників або аудиторії.

4. Веде розмову за сприятливих умов;

5. Зробив свою промову переконливою, тобто викликав у слухачів відчуття впевненості в істинності ідей, що висувалися, і пропозицій.

6. Зап’амятав золоте правило маркетингу: «Клієнта переконує не те, що ми говоримо, а що він розуміє» (М. Шапотен, французький фахівець із маркетингу).

Ідею або пропозицію (тезу) потрібно сформулювати не лише гранично ясно і чітко, але так, щоб слухачі були зацікавлені, зрозуміли особову значущість думки. В іншому випадку твердження сприймається як непереконливе і не виникає бажання вникати в обґрунтування.

Порівняймо:

Приклад I: «Написання індексу відділення зв'язку необхідно для прискорення доставки кореспонденції».

Приклад II :«З індексом ваш лист дійде в два рази швидше».