Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКОНОМЕТРІЯ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК 2009.doc
Скачиваний:
82
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
3.68 Mб
Скачать

3.1.4. Виконання за мнк основних припущень щодо оцінювання параметрів

У табл. 3.1 для нашого наскрізного прикладу за економетричною моделлю рентабельності (3.3) представлені розрахунки оцінок рентабельності й визначені помилки оцінок (залишки). Отримані результати, по – перше, підтверджують формальну правильність оцінок параметрів рівняння регресії тому, що Р = =282,6 і еj = 0, і, по друге, вони знадобляться нам у подальших оцінках якості отриманої моделі.

Таблиця 3.1 − Розрахунок оцінок рентабельності за моделлю

= 3,2427 + 0,6556Е + 0,0569К

j

P

E

K

0,6556E

0,0569K

еj

1

6,7

1,5

46

0.98

2,62

6,84

– 0,14

2

7,3

1,7

49

1,12

2,79

7,15

0,15

3

11,5

6,4

68

4,20

3,87

11,31

0.19

29

12,0

7,1

56

4,66

3,19

11,10

0,90

30

9,5

5,2

60

3,41

3,41

10,06

– 0,56

282,6

282,60

0

Викладений і проілюстрований на прикладі метод найменших квадратів дозволяє отримати незміщені, обгрунтовані й ефективні оцінки, тобто найкращі BLUE – оцінки параметрів рівняння регресії (див. підрозділ 3.1), але тільки за умови виконання припущень,викладенних в підрозділі 3.2.

Припущення 1 для лінійної і квазілінійної регресії виконується автоматично, а для суттєво нелінійної – лише шляхом лінеаризації рівняння регресії.

Припущення 2 (Е (ε) = 0) завдяки властивостям методу найменших квадратів також не порушується. Такі ж висновки можна зробити відносно припущень 5, 6. Припущення 7 про некорельованість незалежних змінних у принципі порушується завжди. Але, якщо за γ – тектом вилучити сильно корельовані змінні xi, які можуть мати ненадійні і навідь алогічні оцінки параметрів аi, явище мультиколінеарності можна достатньо суттєво усунути (див. підрозділи 3.4 і 3.5).

Отже, лишаються припущення 3 щодо гомоскедастичності і припущення 4 щодо відсутності автокореляції залишків еj.

3.1.5. Гетероскедастичність

Нагадаємо, що припущення 3 про гомоскедастичність залишків еj полягає в тому, що De = = const, тобто що De f(xi).

Д

а)

б)

осить простим і наочним методом тестування припущення про наявність або відсутність гомоскедастичності є візуальний аналіз полів кореляції. На рис. 3.2,а спостерігається гомоскедастичність, а на рис. 3.2, б – найбільш поширений вид гетероскедастичності. Очевидно, що в останньому випадку = f (x).

Рис. 3.2 − Графічні ознаки

відсутності й наявності гетероскедастичності

Серед аналітичних тестів наявності (відсутності) гетероскедастичності найпростішим є тест рангової кореляції Спірмана

rs = 1 , (3.10)

де – різниця в рангах незалежної змінної xj і залишку еj. Для множинної кореляції, врховуючи, що xi це x1 , x2 , …, xm і те, що у = f (x1 , x2 , …, xm), замість xi можна без суттєвої помилки ранжувати yj.

Спочатку ранжуємо yj від найменшого до найбільшого значень і присвоюємо їм ранги від 1 до n, потім визначаємо за тим же принципом ранги відповідних еj і, нарешті, знаходимо різниці в рангах для кожної пари yj і еj , тобто dj.

Для нашого наскрізного прикладу такі розрахунки наведені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 − Розрахунок dj для визначення коефіцієнта рангової кореляції Спірмана

j

Pj

Ранг Pj

еj

Ранг еj

dj

1

6,7

2

– 0,14

5

– 3

9

2

7,3

3

0,15

6

– 3

9

3

11,5

24

0,19

10

14

196

29

12,0

26

0,90

24

2

4

30

9,5

14

– 0,56

18

– 4

16

282,6

0

3492

За даними табл. 3.2 коефіцієнт рангової кореляції у нашому прикладі становить за формулою (3.10)

= 1 – = 0,14

Перевіримо значущість отриманого коефіцієнта рангової кореляції за t – статистикою Стьюдента. Для цього визначимо t – статистику за формулою

t = , (3.11)

де – коефіцієнт рангової кореляції, і порівняємо його з критичним за таблицеюt – розподілу Стьюдента (додаток 3). Якщо ttкр, то коефіцієнт рангової кореляції є незначущим і гетероскедастичність залишків еj вважається відсутньою і навпаки.

У нашому прикладі за формулою (3.11) маємо

t = == 0,734.

За додатком 3 визначаємо при числі ступенів свободи 29 – 2 – 1 = 26 і P = 0,95, що tкр = 2,05. Отже залишки еj в моделі (3.3) гомоскедастичні, тому що 0,734 < 2,05. Таким чином, за тестуванням на наявність гетероскедастичності параметри моделі (3.3) незміщені, обгрунтовані і ефективні.