Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Завдання 1.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
2.44 Mб
Скачать

Завдання прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах Зміст завдання

1.2 Завдання

На відстані RХНО-ПШРХ , км від ХНО з підповітряної сторони розташований ліс глибиною RПШРХ, км.

Для здійснення прогнозної оцінки обстановки необхідно:

1. Навести вихідні дані згідно зі своїм варіантом (п. 1.6, таблиця 1.15) у вигляді таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Форма таблиці для запису вихідних даних

Назва параметра, його позначення та розмірність

Значення параметра

Координати ХНО

ХХНО

5846300

YХНО

2580400

Час аварії (години, хвилини, число місяця, номер місяця)

7.00.10.12

Назва НХР

Хлор

Кількість НХР Q, т

10 т.

Характер розливу («вільно» чи «у піддон»)

П

Висота обвалування (для розливу «у піддон») Н, м

1 м.

Швидкість вітру Uвітру, м/с

1м/с

Температура повітря t, 0С

0

Азимут вітру А0

0

Ступінь вертикальної стійкості повітря

Изометр.

Глибина перешкоди на шляху розповсюдження хмари RПШРХ, км

2км

Відстань від перешкоди до ХНО RХНО-ПШРХ, км

3км

Середня щільність населення на місцевості ρ, чол/км2

110чол/км2

Умови розташування населення

вм

Забезпеченість засобами захисту

вп

Відстань до визначеного об’єкту RХНО-об, км

5,1км

Час, на який здійснюється прогнозування N, години

4 год.

2. Визначити:

– глибину розповсюдження хмари НХР Гуточн, км з урахуванням наявності обвалування і перешкод на шляху розповсюдження хмари;

– площу зони можливого хімічного забруднення SЗМХЗ, км2;

– площу прогнозованої зони хімічного забруднення SПЗХЗ, км2 та її ширину ШПЗХЗ, км;

– час підходу хмари до об’єкта t, год;

– загальні втрати в зоні можливого хімічного забруднення ZЗМХЗ, чол та їхній розподіл на легкі ZЗМХЗ л, чол, середньої важкості ZЗМХЗ св, чол та зі смертельними наслідками ZЗМХЗ сн, чол.

– загальні втрати в прогнозованій зоні хімічного забруднення ZПЗХЗ, чол та їхній розподіл на легкі ZПЗХЗ л, чол, середньої важкості ZПЗХЗ св, чол та зі смертельними наслідками ZПЗХЗ сн, чол.

– термін дії джерела забруднення ТДЗ, год.

3. Нанести хімічну обстановку на карту.

1.3 Порядок виконання завдання

1. У залежності від типу і кількості речовини, температури повітря, швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості повітря за таблицями 1.3-1.5 (п. 1.5) визначають глибину поширення хмари Г, км.

2. У залежності від швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості атмосфери за таблицею 1.6 (п. 1.5) визначають швидкість переносу фронту хмари Uпep, км/год.

3. Визначають максимальну глибину переносу хмари за 4 години:

Гмах = 4·Uпep, км.

(1.1)

4. Порівнюють значення глибини поширення хмари Г, км (п. 1) зі значенням максимальної глибини переносу хмари Гмах (п. 3). Якщо Г > Гмах, то Г = Гмах. Якщо ГГмах, то для подальших розрахунків використовується значення Г, км, обчислене у п.1.

5. Уточнюють глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності обвалування. Якщо згідно з вихідними даними характер розливу – «у піддон», то за таблицею 1.7 (п. 1.5) визначається коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР kобв. Якщо ж характер розливу – «вільно», то kобв = 1.

6. Визначають глибину розповсюдження хмари НХР з урахуванням обвалування:

Гобв = Г / kобв, км

(1.2)

7. За таблицею 1.8 (п. 1.5) визначають коефіцієнт для урахування наявності перешкоди на шляху розповсюдження хмари kПШРХ.

8. Уточнюють глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності перешкод на шляху розповсюдження хмари:

(1.3)

9. За таблицею 1.9 (п. 1.5) визначають коефіцієнт φ, який чисельно дорівнює кутовому розмірові зони можливого хімічного зараження.

10. Визначають площу можливого хімічного забруднення, тобто площу території, у межах якої під впливом змін напрямку вітру може виникнути переміщення хмари:

SЗМХЗ = 8,72· 10 -3 · Гуточн2· φ, км2.

(1.4)

11. За таблицею 1.10 (п. 1.5) визначають коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря К.

12. Визначають площу прогнозованої зони хімічного забруднення:

SПЗХЗ = К· Гуточн2·N0,2, км2.

(1.5)

13. Визначають ширину прогнозованої зони хімічного забруднення:

(1.6)

14. Наносять обстановку, що склалася, на карту (рис. 1.1).

Рис. 1.1 –Нанесення на карту хімічної обстановки для випадку:

А0 =1800 (західний вітер), швидкість вітру Uвітру = 2 м/с.

15. Якщо Гуточн RХНО-Об, то обчислюється час підходу хмари до об’єкта:

t = RХНО-Об / Uпep, год.

(1.7)

Якщо Гуточн < RХНО-Об, то параметр t не обчислюється, а робиться запис «Заражене повітря не дійде до _________».

назва об’єкта

16. Визначають кількість людей, що потрапляє до зон забруднення.

16.1 До ЗМХЗ:

(1.8)

16.2 До ПЗХЗ:

(1.9)

17. Визначають втрати населення (значення загальних втрат округляють до найбільшого цілого числа).

17.1 Визначають втрати в ЗМХЗ.

17.1.1 Визначають загальні втрати:

(1.10)

де kвтр – частка втрат людей, які опинилися у ЗМХЗ або ПЗХЗ (п. 1.5, таблиця 1.11).

17.1.2 Визначають структуру втрат:

– легкі:

(1.11)

– середньої важкості:

(1.12)

– зі смертельними наслідками:

(1.13)

17.2. Визначають втрати в ПЗХЗ.

17.2.1 Визначають загальні втрати:

(1.14)

17.2.2 Визначають структуру втрат:

– легкі:

(1.15)

– середньої важкості:

(1.16)

– зі смертельними наслідками:

(1.17)

18. За таблицею 1.14 (п. 1.5) визначають термін дії джерела забруднення ТДЗ, год.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.