- •Економетрія
- •Змістовий модуль 1: постановка задачі економетричного моделювання
- •1.1. Предмет, заВдання і зміст економетричного моделювання
- •1.1.1. Предмет економетрії
- •1.1.2. Проблеми і завдання економетричного моделювання
- •1.1.3. Зміст (послідовність) економетричного моделювання
- •1.2. Формування матриці даних для економетричного моделювання
- •1.2.1 Загальна характеристика матриці
- •1.2.2 Змінні в матриці
- •1.2.3. Об’єкти спостереження в матриці
- •1.2.4. Вимоги до розмірів матриці
- •1.2.5. Показники варіації змінних
- •1.2.6. Поля кореляції і їх аналіз
- •1.2.7. Вилучення аномальних об’єктів спостереження
- •1.3. Комплекс контрольних завдань
- •Навчальні елементи, що підлягають контролю і оцінюванню:
- •1.3.1. Тестові завдання
- •1.3.2. Логічні вправи
- •1.3.3. Розрахункові вправи
- •Змістовий модуль 2: специфікація економетричних моделей
- •2.1. Ідентифікація незалежних змінних
- •2.1.1. Мета і послідовність ідентифікації
- •2.1.2. Коефіцієнти парної кореляції і детермінації
- •2.1.3. Тестування суттєвості (невипадковості) коефіцієнтів кореляції
- •2.1.4. Інтервали довіри для коефіцієнтів кореляції
- •2.1.5 Мультиколінеарність
- •2.1.6. Бета - коефіцієнти
- •2.1.7. Тестування автономії екзогенних змінних
- •2.1.8. Коефіцієнт множинної кореляції і детермінації
- •2.1.9. Тестування значущості вкладу факторів у множинну детермінацію
- •2.1.10. Вилучення екзогенних змінних
- •2.2. Специфікація аналітичної форми рівнянь регресії
- •2.2.1. Мета і способи специфікації
- •2.2.2. Аналітичні форми рівнянь регресії
- •2.2.3. Спосіб перших різниць
- •2.2.4. Лінеаризація нелінійних рівнянь регресії
- •2.3. Комплекс контрольних завдань
- •Навчальні елементи, що підлягають контролю і оцінюванню:
- •2.3.1. Тестові завдання
- •2.3.2. Логічні вправи
- •2.3.3. Розрахункові вправи
- •Змістовий модуль 3: оцінювання параметрів економетричних моделей
- •3.1. Оцінювання параметрів рівнянь регресії
- •3.1.1. Мета і вимоги до оцінювання параметрів
- •3.1.2. Основні припущення щодо оцінювання параметрів
- •3.1.3. Метод найменших квадратів
- •3.1.4. Виконання за мнк основних припущень щодо оцінювання параметрів
- •3.1.5. Гетероскедастичність
- •3.1.6. Автокореляція
- •3.1.7. Значущість (адекватність) рівняння регресії
- •3.1.8. Перевірка значущості параметрів моделі
- •3.1.9. Інтервали довіри до коефіцієнтів регресії
- •3.2. Прогнозування залежної змінної
- •3.2.1. Прогнозування на парних моделях
- •3.2.2. Прогнозування на множинних моделях
- •3.3. Комплекс контрольних завдань
- •Навчальні елементи, що підлягають контролю і оцінюванню:
- •3.3.1. Тестові завдання
- •3.3.2. Логічні вправи
- •3.3.3. Розрахункові вправи
- •4. Відповіді до розрахункових вправ
- •Економетричних моделей
- •Список літератури
- •Критичні значення t для побудови прямокутного шаблону двомірного розсіювання*
- •Значення f – критерію Фішера
- •Навчальне видання
- •61002, Харків, хнамг, вул. Революції, 12
- •61002, Харків, хнамг, вул. Революції, 12
2.1.6. Бета - коефіцієнти
В економетрії для багатьох цілей використовують β-коефіцієнти. Вони є індикаторами зміни залежної змінної за рахунок впливу кожної окремої незалежної змінної за умови закріплення всіх інших незалежних змінних на середньому рівні.
Ці коефіцієнти визначають, на скільки змінюється залежна зміннау при зміні незалежної змінної на одне.β-коефіцієнти розраховують на основі матриці коефіцієнтів взаємної кореляції і коефіцієнтів кореляціїrза формулою
, (2.6)
де - визначник (детермінант) матриці коефіцієнтів взаємної кореляції;- визначник тієї ж матриці із заміною в нійі-го стовпчика стовпчиком .
У нашому прикладі з двома незалежними змінними вихідна інформація для тестування – це дві матриці
-
матриця
матриця
За формулою (2.6) дорівнює
дорівнює
.
Величина означає, що внаслідок зміни енергоозброєності праці на=1,9591 кВт/чол. (див. табл. 1.5) рентабельність витрат змінюється на=0,6963*1,8449=1,2846 коп/грн., а зміна коефіцієнта постійностіПВП на =11,3927% обумовлює зміну рентабельності витрат на·=0,3513*1,8449=0,6481 коп/грн.
β-коефіцієнти завдяки таким властивостям відіграють в економетричному моделюванні значну роль. Передусім їх використовують для тестування незалежних змінних на наявність мультиколінеарності факторів. Як і коефіцієнти кореляції ,- коефіцієнти знаходяться в межах від -1 до +1. Тому їх можна визначати як кількісну міру сили зв‘язку міжіза умови виключення впливу явища мультиколінеарності.
2.1.7. Тестування автономії екзогенних змінних
За модулем у коректній моделі значення завжди менше значення.
Це означає, що при наявності мультиколінеарності є завищеною мірою сили зв‘язку. При відсутності мультиколінеарності=, що можна легко показати. Нехайі встановлено, що=0, тобтоне корелюють. Визначимо,:
,
.
Як бачимо, при відсутності мультиколінеарності =. З прикладу випливає, що якщо≠0, чисельник у розрахунку зменшується в більшій мірі, ніж знаменник, що і обумовлює зменшенняпорівняно з.
Саме на цій властивості β-коефіцієнтів побудований - тест на наявність мультиколінеарності:
,(0<<1). (2.7)
Чим сильніше корелює з іншими факторами, тим- відношення менше і навпаки. Отже,- відношення є своєрідним показникомавтономності впливу факторів на залежну змінну в умовах мультиколінеарності. Це відношення за умови слабкої і помірної мультиколінеарності знаходиться в межах .
У нашому прикладі
, ,
що свідчить про певну автономність впливу цих факторів на рентабельність і правомірність їх включення до рівняння регресії.
При сильній мультиколінеарності умова (2.7) порушується. Припустимо, що =0,5,=0,7 і=0,8. Тоді
, ,
відповідно,
, .
Від‘ємний знак свідчить про відсутність будь-якої автономності впливу і самостійного значення фактора. Такі фактори через їх сильну корельованість з іншими повиннібезумовно вилучатися із подальшого процесу моделювання. Отже в наведеному вище умовному прикладі не можна вводити в рівняння регресії. Якщо цього не зробити, то в рівнянні регресії коефіцієнт регресіїматиме знак, протилежний уяві і економічній теорії.
Використання властивостей β-коефіцієнтів для інших цілей розглядаємо далі.