- •Економетрія
- •Змістовий модуль 1: постановка задачі економетричного моделювання
- •1.1. Предмет, заВдання і зміст економетричного моделювання
- •1.1.1. Предмет економетрії
- •1.1.2. Проблеми і завдання економетричного моделювання
- •1.1.3. Зміст (послідовність) економетричного моделювання
- •1.2. Формування матриці даних для економетричного моделювання
- •1.2.1 Загальна характеристика матриці
- •1.2.2 Змінні в матриці
- •1.2.3. Об’єкти спостереження в матриці
- •1.2.4. Вимоги до розмірів матриці
- •1.2.5. Показники варіації змінних
- •1.2.6. Поля кореляції і їх аналіз
- •1.2.7. Вилучення аномальних об’єктів спостереження
- •1.3. Комплекс контрольних завдань
- •Навчальні елементи, що підлягають контролю і оцінюванню:
- •1.3.1. Тестові завдання
- •1.3.2. Логічні вправи
- •1.3.3. Розрахункові вправи
- •Змістовий модуль 2: специфікація економетричних моделей
- •2.1. Ідентифікація незалежних змінних
- •2.1.1. Мета і послідовність ідентифікації
- •2.1.2. Коефіцієнти парної кореляції і детермінації
- •2.1.3. Тестування суттєвості (невипадковості) коефіцієнтів кореляції
- •2.1.4. Інтервали довіри для коефіцієнтів кореляції
- •2.1.5 Мультиколінеарність
- •2.1.6. Бета - коефіцієнти
- •2.1.7. Тестування автономії екзогенних змінних
- •2.1.8. Коефіцієнт множинної кореляції і детермінації
- •2.1.9. Тестування значущості вкладу факторів у множинну детермінацію
- •2.1.10. Вилучення екзогенних змінних
- •2.2. Специфікація аналітичної форми рівнянь регресії
- •2.2.1. Мета і способи специфікації
- •2.2.2. Аналітичні форми рівнянь регресії
- •2.2.3. Спосіб перших різниць
- •2.2.4. Лінеаризація нелінійних рівнянь регресії
- •2.3. Комплекс контрольних завдань
- •Навчальні елементи, що підлягають контролю і оцінюванню:
- •2.3.1. Тестові завдання
- •2.3.2. Логічні вправи
- •2.3.3. Розрахункові вправи
- •Змістовий модуль 3: оцінювання параметрів економетричних моделей
- •3.1. Оцінювання параметрів рівнянь регресії
- •3.1.1. Мета і вимоги до оцінювання параметрів
- •3.1.2. Основні припущення щодо оцінювання параметрів
- •3.1.3. Метод найменших квадратів
- •3.1.4. Виконання за мнк основних припущень щодо оцінювання параметрів
- •3.1.5. Гетероскедастичність
- •3.1.6. Автокореляція
- •3.1.7. Значущість (адекватність) рівняння регресії
- •3.1.8. Перевірка значущості параметрів моделі
- •3.1.9. Інтервали довіри до коефіцієнтів регресії
- •3.2. Прогнозування залежної змінної
- •3.2.1. Прогнозування на парних моделях
- •3.2.2. Прогнозування на множинних моделях
- •3.3. Комплекс контрольних завдань
- •Навчальні елементи, що підлягають контролю і оцінюванню:
- •3.3.1. Тестові завдання
- •3.3.2. Логічні вправи
- •3.3.3. Розрахункові вправи
- •4. Відповіді до розрахункових вправ
- •Економетричних моделей
- •Список літератури
- •Критичні значення t для побудови прямокутного шаблону двомірного розсіювання*
- •Значення f – критерію Фішера
- •Навчальне видання
- •61002, Харків, хнамг, вул. Революції, 12
- •61002, Харків, хнамг, вул. Революції, 12
3.1.4. Виконання за мнк основних припущень щодо оцінювання параметрів
У табл.
3.1 для нашого наскрізного прикладу за
економетричною моделлю рентабельності
(3.3) представлені розрахунки оцінок
рентабельності й визначені помилки
оцінок (залишки). Отримані результати,
по – перше, підтверджують формальну
правильність оцінок параметрів рівняння
регресії тому, що
Р =
=282,6
і
еj
= 0, і, по друге, вони знадобляться нам у
подальших оцінках якості отриманої
моделі.
Таблиця 3.1 − Розрахунок оцінок рентабельності за моделлю
= 3,2427 +
0,6556Е
+ 0,0569К
|
j |
P |
E |
K |
0,6556E |
0,0569K |
|
еj |
|
1 |
6,7 |
1,5 |
46 |
0.98 |
2,62 |
6,84 |
– 0,14 |
|
2 |
7,3 |
1,7 |
49 |
1,12 |
2,79 |
7,15 |
0,15 |
|
3 |
11,5 |
6,4 |
68 |
4,20 |
3,87 |
11,31 |
0.19 |
|
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
|
29 |
12,0 |
7,1 |
56 |
4,66 |
3,19 |
11,10 |
0,90 |
|
30 |
9,5 |
5,2 |
60 |
3,41 |
3,41 |
10,06 |
– 0,56 |
|
∑ |
282,6 |
– |
– |
– |
– |
282,60 |
0 |
Викладений і проілюстрований на прикладі метод найменших квадратів дозволяє отримати незміщені, обгрунтовані й ефективні оцінки, тобто найкращі BLUE – оцінки параметрів рівняння регресії (див. підрозділ 3.1), але тільки за умови виконання припущень,викладенних в підрозділі 3.2.
Припущення 1 для лінійної і квазілінійної регресії виконується автоматично, а для суттєво нелінійної – лише шляхом лінеаризації рівняння регресії.
Припущення 2 (Е (ε) = 0) завдяки властивостям методу найменших квадратів також не порушується. Такі ж висновки можна зробити відносно припущень 5, 6. Припущення 7 про некорельованість незалежних змінних у принципі порушується завжди. Але, якщо за γ – тектом вилучити сильно корельовані змінні xi, які можуть мати ненадійні і навідь алогічні оцінки параметрів аi, явище мультиколінеарності можна достатньо суттєво усунути (див. підрозділи 3.4 і 3.5).
Отже, лишаються припущення 3 щодо гомоскедастичності і припущення 4 щодо відсутності автокореляції залишків еj.
3.1.5. Гетероскедастичність
Нагадаємо,
що припущення 3 про гомоскедастичність
залишків еj
полягає в тому, що De
=
= const,
тобто що De
≠
f(xi).
Д а) б)
=
f
(x).
|
|
|
Рис. 3.2 − Графічні ознаки
відсутності й наявності гетероскедастичності
Серед аналітичних тестів наявності (відсутності) гетероскедастичності найпростішим є тест рангової кореляції Спірмана
rs
=
1
–
,
(3.10)
де
–
різниця в рангах незалежної змінної xj
і залишку еj.
Для множинної кореляції, врховуючи, що
xi
це
x1
, x2
, …, xm
і те, що у
=
f
(x1
, x2
, …, xm),
замість xi
можна без суттєвої помилки ранжувати
yj.
Спочатку ранжуємо yj від найменшого до найбільшого значень і присвоюємо їм ранги від 1 до n, потім визначаємо за тим же принципом ранги відповідних еj і, нарешті, знаходимо різниці в рангах для кожної пари yj і еj , тобто dj.
Для нашого наскрізного прикладу такі розрахунки наведені в табл. 3.2.
Таблиця 3.2 − Розрахунок dj для визначення коефіцієнта рангової кореляції Спірмана
|
j |
Pj |
Ранг Pj |
еj |
Ранг еj |
dj |
|
|
1 |
6,7 |
2 |
– 0,14 |
5 |
– 3 |
9 |
|
2 |
7,3 |
3 |
0,15 |
6 |
– 3 |
9 |
|
3 |
11,5 |
24 |
0,19 |
10 |
14 |
196 |
|
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
|
29 |
12,0 |
26 |
0,90 |
24 |
2 |
4 |
|
30 |
9,5 |
14 |
– 0,56 |
18 |
– 4 |
16 |
|
∑ |
282,6 |
– |
0 |
– |
– |
3492 |
За даними табл. 3.2 коефіцієнт рангової кореляції у нашому прикладі становить за формулою (3.10)
= 1 –
= 0,14
Перевіримо значущість отриманого коефіцієнта рангової кореляції за t – статистикою Стьюдента. Для цього визначимо t – статистику за формулою
t
=
,
(3.11)
де
– коефіцієнт рангової кореляції, і
порівняємо його з критичним за таблицеюt
– розподілу Стьюдента (додаток 3). Якщо
t
≤ tкр,
то коефіцієнт рангової кореляції є
незначущим і гетероскедастичність
залишків еj
вважається
відсутньою і навпаки.
У нашому прикладі за формулою (3.11) маємо
t
=
=
= 0,734.
За додатком 3 визначаємо при числі ступенів свободи 29 – 2 – 1 = 26 і P = 0,95, що tкр = 2,05. Отже залишки еj в моделі (3.3) гомоскедастичні, тому що 0,734 < 2,05. Таким чином, за тестуванням на наявність гетероскедастичності параметри моделі (3.3) незміщені, обгрунтовані і ефективні.


